Вулиця Стара Поляна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Стара Поляна
Київ
Місцевість Татарка
Район Шевченківський
Колишні назви
Макаріївська, Антифєєвка
Загальні відомості
Протяжність 210 м
Координати початку 50°27′59″ пн. ш. 30°29′28″ сх. д. / 50.466500° пн. ш. 30.491250° сх. д. / 50.466500; 30.491250Координати: 50°27′59″ пн. ш. 30°29′28″ сх. д. / 50.466500° пн. ш. 30.491250° сх. д. / 50.466500; 30.491250
Координати кінця 50°28′05″ пн. ш. 30°29′29″ сх. д. / 50.468250° пн. ш. 30.491611° сх. д. / 50.468250; 30.491611
поштові індекси 04107
Транспорт
Найближчі станції метро  «Контрактова площа»
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Макаріївська церква
Забудова садибна малоповерхова
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11604
У проєкті OpenStreetMap r2177522
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Стара Поляна у Вікісховищі

Ву́лиця Стара́ Поля́на — вулиця у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Татарка. Пролягає від Лук'янівської вулиці (сходи) до вулиці Князя Володимира Мономаха та Нижньоюрківської вулиці.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла у 2-й половині XIX століття під сучасною назвою (від назви місцевості, через яку пролягає вулиця). У 1899 році на прохання місцевих жителів перейменована на Макаріївську — на честь новоспорудженої Макаріївської церкви, однак вулиця продовжувала існувати під попередньою назвою. У списку вулиць Києва за 1900 рік згадана під паралельними назвами: вулиця Стара Полянка і вулиця Антифєєвка (хоча селище Антифєєвка, збудоване у 2-й половині XIX століття за особистим дозволом околоточного наглядача Антифєєва, було на Куренівці, поблизу Кирилівської церкви). На картах 1910-х років вживалася назва Стара Полянка. У документах 1915 року згадується також як вулиця Стара Полянка.

Пролягала до Лук'янівскої вулиці в її старому вигляді до реконструкції початку 1980-х років. Колишня траса вулиці частково поглинута Лук'янівською вулицею.

На вцілілій частині вулиці окрім окраси місцевості — дерев'яної Свято-Макаріївської церкви кінця XIX століття, збереглася також будівля церковної школи та декілька будинків кінця XIX століття.

Джерела[ред. | ред. код]