Вулканічна дуга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маріанські острови, океанічна острівна дуга

Вулканічна дуга — пасмо вулканів паралельних гірському поясу розташовані по дузі на мапі. Якщо вулкани розташовані вздовж узбережжя це — острівна дуга. Як правило, пасма вулканічних дуг утворюються над зоною субдукції, де одна океанічна плита занурюється під іншу тектонічну плиту, з утворенням магми під шаром ковзання. Магма піднімається у формі вулканічної дуги паралельно зоні субдукції.

Є два типи вулканічних дуг: океанічні дуги (які є тип вулканічних острівних дуг, тип архіпелагу), і вулканічні континентальні дуги — дугоподібні гірські пасма. У першому випадку, океанічна кора субдуцирує під іншу океанічну кору на сусідньої плити, в той час як в випадку з гірськими пасмами океанічна кора субдуцирує під континентальну кору.

Петрологія[ред.ред. код]

У зоні субдукції , втрата води з субдуцірованної плити викликає часткове плавлення головної мантії і генерує низьку щільність, вапняно-лужної магми, що піднімається і витискається через літосферу верхньої плити. Ця втрата води через дестабілізацію мінералу хлориту відбувається приблизно на глибин 40-60 кмі[1][2]. Тому відстань від точки занурення до місця вулканізму острівної дуги розраховується як ця глибина до кута нахилу занурення плити.

Вздовж занурюваного боку острівної дуги є глибокий і вузький океанічний жолоб, що прямує границею між низхідною і горишнєю плитами. Цей жолоб створюється гравітаційним притяганням — занурювальна пластина тягне передній край горишньої плити вниз. Землетруси відбуваються уздовж цієї границі субдукції з сейсмічних вогнищ розташованих на великій глибині під острівною дугою: ці землетруси визначають зону Вадаті-Беньофа.

Приклади[ред.ред. код]

Два класичні приклади океанічних острівних дуг є Маріанські острови у західній частині Тихого океану і Малі Антильські острови у західній частині Атлантичного океану. Вулканічна дуга Каскадних гір на заході Північної Америки і Анд вздовж західного краю Південної Америки приклади континентальних вулканічних дуг. Кращі зразки вулканічних дуг з усім набором характеристик знаходяться в північній частині Тихого океану — Алеутська острівна дуга, що складається з Алеутських островів та їх розширення Алеутського хребта на п-ові Аляска, і Курило-Камчатська острівна дуга у складі Курильських островів і півдня півострова Камчатка.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Grove, T. L., N. Chatterjee, S. W. Parman, and E. Médard (2006), The Influence of H2O on Mantle Wedge Melting, Earth and Planetary Science Letters, 249, 74-89.
  2. Grove, T.L., C. B. Till, N. Chatterjee, and E. Médard (submitted 2008), Transport of H2O in subduction zones and its role in the formation and location of arc volcanoes, Nature.