Вулканічний попіл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Так виглядає вулканічний попіл під бінокуляром. Виверження 1980 року вулкана Святої Єлени, Вашингтон, США
Викид вулканічного попелу. Вулкан Клівленд, Аляска
Стовпи вулканічного попелу з кратерів Етни в 2002 г. Світлина з космосу.

Вулкані́чний по́піл (рос. вулканический пепел, англ. volcanic ash, cinder; нім. Vulkanasche f)— пірокластичний матеріал (тефра) з розміром частинок менше 2 мм, що утворюється внаслідок дроблення вулканічними вибухами рідкої лави і вулканічних порід — продуктів більш ранніх вивержень.

Загальний опис[ред.ред. код]

У залежності від розміру частинок, сили виверження і вітру вулканічний попіл може осідати на значному віддаленні від місця виверження, утворюючи маркуючі горизонти. Так, наприклад, при виверженні вулкана Кракатау (Індонезія) у 1883 вулканічний попіл облетів навколо Землі майже два рази. Ця особливість вулканічного попелу використовується в стратиграфії (тефрохронологічний метод кореляції товщ гірських порід). Щорічно вулкани Землі викидають близько 3·109 тонн вулканічного попелу. Застосовується для виготовлення легких бетонів, тарного скла, цементів, теплоізоляційних матеріалів, фільтруючих мас, як ґрунт для вирощування рослин та ін.

Приклади негативного впливу на довкілля і життя людей[ред.ред. код]

У квітні 2010 року хмара вулканічного попелу, яка утворилася під час виверження вулкана Ейяф'ятлайокютль, призвела до кількаденного закриття повітряного простору в багатьох країнах Європи і, зокрема, в Україні.

Література[ред.ред. код]

Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.