Вульгаризм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Вульгаризм (лат. vulgaris — брутальний, простий) — у стилістиці художнього мовлення — не прийняте національною літературною мовою, неправильне, побутове або іншомовне слово чи вираз. Часто вживається письменниками задля надання творові особливого побутового колориту чи характеристики низького культурного рівня зображених у ньому персонажів («Енеїда» І.Котляревського, «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького, «Між двох сил» В. Винниченка, новели В. Стефаника, Марка Черемшини, усмішки Остапа Вишні тощо), подеколи притаманний певній літературній течії, як, приміром, «котляревщина» чи авангардизм. Вульгаризм спостерігається найчастіше в сатиричних та гумористичних жанрах, однак він трапляється і в ліричних творах.

Вживання вульгаризмів є характерною ознакою багатьох творів сучасної постмодерністської прози. В українській літературі серед таких творів можна назвати романи «Рекреації», «Московіада» Юрія Андруховича, «Польові дослідження з українського сексу» Оксани Забужко, «Культ», «Архе» Любка Дереша, поезію і прозу Сергія Жадана тощо.

Література[ред.ред. код]

  • Літературознавчий словник-довідник // Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Юрій Ковалів. — Т. 1. — К.: Академія, 2007. — С. 579.