Вусач-Розалія альпійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вусач-Розалія альпійська
Rosalia alpina Linnaeus, 1758
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Церамбіціни (Cerambycinae Thomson, 1860)
Рід: Вусач-Розалія (Rosalia Audinet-Serville, 1833)
Вид: Вусач-Розалія альпійська (R. alpina)
Біноміальна назва
Rosalia alpina
Linnaeus, 1758


Вуса́ч-Роза́лія альпі́йська —- (лат. Rosalia alpina Linnaeus, 1758 = Cerambyx pilosus Poda, 1761) — жук із родини Вусачів.

Природоохоронний статус[ред.ред. код]

Вид занесений до Червоної книги України.

Поширення[ред.ред. код]

Хорологія R. alpina характеризує цей вид як елемент пан'європейської групи у складі європейського зоогеографічного комплексу. Ареал охоплює всю Європу, Кавказ, частково Туреччину і Північний Іран.
В Українських Карпатах є звичайним на південно-західному макросхилі, а на північно-східному є дуже рідкісним.

Екологія[ред.ред. код]

Вид трапляється на стовбурах, гілках та листі дерев, на зрубах в букових лісах . Вид тісно прив’язаний до букових лісових формацій. Дорослі комахи не відвідують квітів.

Морфологія[ред.ред. код]

Імаго[ред.ред. код]

Вусики на вершині 3-6-го члеників з густими пучками чорних волосків. Передньоспинка поперечна, на боках закруглена із зачатковим горбиком на бічному краї і по одному горбику з боків диска. У самця можна розрізнити тільки 5 черевних сегментів. Тіло в прилягаючому волосяному покриві сіро-синього кольору. Надкрила з чорними плямами і перев’язями. Довжина тіла становить 20-35 мм.

Личинка[ред.ред. код]

Передній край лобу личинки гладкий, увігнутий. З кожної сторони голови по два-чотири дрібних вічка. Передній край гіпостому з виїмкою перед ґулою. Верхня губа – кругла, з двома поздовжніми боріздками. Мандибули з глибокою поперечною боріздкою. Пронотум з помаранчевими спереду розділеними плямами в основній частині в рідких дрібних поздовжніх боріздках. Ноги з чотирма члениками і добре вираженим кігтиком. Поверхня седньо-, задньогрудей і мозолі черевця вкриті ніжною сіточкоподібною зморшкуватою скульптурою. Мозолі черевця з дорзальної сторони з двома поздовжніми і двома поперечними, а з вентральної з однією поперечною і до чотирьох поздовжніх боріздок. Дихальця округло-овальні. Довжина дорослої личинки становить 35 мм, а ширина – 8 мм.

Життєвий цикл[ред.ред. код]

Личинка розвивається в деревині листяних порід, проте, надає перевагу, майже, виключно буку. Розвиток триває 2-4 роки.

Література[ред.ред. код]

  1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  3. Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  4. Тимочко В.Б., Киселюк О.І. Сучасний стан рідкісних видів комах на території Карпатського національного природного парку // тези конференції "Рідкісні та зникаючі види комах та концепції Червоної книги України". – К., 2005. – с. 108-110.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Стаття про Вусача-розалію у Карпатах
  2. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11042/
  3. http://www.cerambyx.uochb.cz/rosalia.htm
  4. Вусач альпійський в Червоній книзі України