Вусач-асемум чорний ребристий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вусач-асемум чорний ребристий
Asemum striatum Linnaeus, 1758
Asemum striatum Linnaeus, 1758
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Асеміни (Aseminae Thomson, 1860)
Рід: Вусач-асемум (Asemum Eschscholtz, 1830)
Вид: Вусач-асемум чорний ребристий (A. striatum)
Біноміальна назва
Asemum striatum
Linnaeus, 1758

Вусач-асемум чорний ребристий (лат. Asemum striatum, Linnaeus, 1758 = Asemum amputatum Casey, 1912 = Asemum amurense Kraatz, 1879 = Asemum amurense var. tomentosum Plavilstshikov = Asemum atrum Eschscholtz, 1830 = Asemum brevicorne Casey, 1912 = Asemum carolinum Casey, 1924 = Asemum costulatum Casey, 1912 = Asemum curtipenne Casey, 1912 = Asemum ebenum Casey, 1912 = Asemum fuscum Casey, 1912) — жук з родини вусачів.

Поширення[ред.ред. код]

За своєю хорологією A. striatum є транспалеарктичним видом у палеарктичному зоогеографічному комплексі. Ареал охоплює території від Європи до Далекого Сходу. Завезений до Північної Америки. В регіоні Українських Карпат вид зустрічається порівняно рідко, здебільшого в гірській місцевості, де приурочений до хвойних лісів.


Екологія[ред.ред. код]

Личинки розвиваються в деревині хвойних порід таких як смерека, ялиця, сосна.

Морфологія[ред.ред. код]

Імаго[ред.ред. код]

Розміри тіла A. striatum коливаються в межах 8-23 мм. Голова коротка, широка. Очі дрібно фасетовані слабо виїмчасті. Вусики короткі, їх 11-й членик з коротким загостреним придатком. Передньоспинка широко закруглена на боках. Надкрила чорного кольору, витягнуті, паралельносторонні, з трьома поздовжніми реберцями кожне, матові. Верх тіла в густій зморшкуватій поцяткованості. Загальне забарвлення – чорне.

Личинка[ред.ред. код]

У личинки відсутні вічка. Вусики 3-членикові; епістомальних щетинок – до 20. Темна пігментація гіпостомальних швів доходить до постмаксильних швів. Світла ґулярна смужка з припіднятими і затемненими краями доходить до переднього краю голови. Мандибули зсередини з 2 зігнутими кілями. Вентральний зубець довгий і гострий. Основна половина пронотуму з полем мікрошипів. Урогомфи на 9-му терґіті черевця зближені, їх м'ясисті основи, майже, стикаються.

Життєвий цикл[ред.ред. код]

Генерація 2-3-річна.

Література[ред.ред. код]

  1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  3. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  4. Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  5. Łomnicki M. Chrząszcze zebrane w górach Sołotwińskich // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1880. – 14. – S. 3-12;
  6. Łomnicki M. Sprawozdanie z wycieczki entomologicznej w góry Stryjskie podjętej w r. 1880 // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1882. – 16. – S. 240-254;
  7. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
  8. Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.

Посилання[ред.ред. код]

  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11024/
  2. http://www.cerambyx.uochb.cz/asemum.htm