Вусач-титан гігантський
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Вусач-титан гігантський | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
| Titanus giganteus (Linnaeus, 1771) |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Вуса́ч-тита́н гіга́нтський (лат. Titanus giganteus, (Linnaeus, 1771) = Percnopterus giganteus Gistel, 1848 = Prionus giganteus Fabricius, 1775 = Cerambyx giganteus Linnaeus, 1771) — жук з родини Вусачів. Належить до найбільших комах на Землі, досягаючи 120-170 мм в довжину та сухій вазі 22-26 г. Розповсюджений у неотропічній області Південної Америки.
Зміст |
[ред.] Хорологія
Хорологічно Вусач-титан гігантський належить до неотропічного зоогеографічного комплексу. Ареал охоплює Колумбію, Еквадор, Перу, Бразилію, Французьку Ґвіану, Ґвіану та Сурінам.
[ред.] Морфологія
[ред.] Імаго
Вусач-титан гігантський — найбільший з відомих на Землі жуків. Розміри коливаються в межах 120-170 мм, проте середня довжина тіла складає 130 мм, значно рідше трапляються особини завдовжки 150 мм, а більших досягають лише пооднокі жуки. Форма тіла Вусача-титана гігантського є типовою для видів триби Прионіні, нагадує форму Вусача-шкіряника — тіло валькувате, розширене та у незначній мірі сплющене у дорзо-вентральному напрямку (при розгляді збоку має форму лінзи). Передньоспинка характеризується наявністю трьох загострених шипів з кожного боку. Вусики прикріплені перед очима.
[ред.] Личинка
Морфологія личинок залишається невідомою, оскільки їх ніколи не виявляли. У порівнянні з розміри личинки та імаго Вусача-шкіряника лісового європейського, який належить до близького до Вусача-титана роду, розміри личинки останнього повинні коливатись у межах 240—360 мм.
[ред.] Біологія
Вусачі-титани ведуть нічний спосіб життя, що характерно для більшості видів підродини Прионіни. В надвечір'ї активність жуків зростає — вони виходять із денних схованок (підстилка, дупла, гнилі колоди тощо) підіймаються на якесь підвищення і злітають. Самці дуже чутливі до світла, оскільки у світлові пастки колекціонерів самки практично не потрапляють. Життя дорослих Титанів — імаго — триває від трьох до п'яти тижнів, і впродовж всього цього часу вони не живляться, а живуть за рахунок накопичених личинкою запасів. Життєвий цикл залишається нез'ясований.
[ред.] Екологія
Вусачі-титани — типові мешканці дощових тропічних лісів неотропічного регіону. Як й інші види триби Прионіні, вони повинні розвиватись у деревині і зокрема коренях та прикореневій частині всихаючих чи мертвих дерев, проте, це достеменно невідомо. Заляльковуання, очевидно, відбувається у ґрунті.
[ред.] Посилання
- Систематичне положення виду на порталі BioLib.cz (англ.)
- Фотогалерея вусачів світу (англ.)
- Найбільші жуки на Землі (англ.)
- Фотографія Вусача-титана гігантського (англ.)
- Фотографія Вусача-титана гігантського (фр.)
 |
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
