Баклан вухатий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вухатий баклан
Phalacrocorax-auritus-007.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Euraryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes)
Родина: Бакланові (Phalacrocoracidae)
Рід: Баклан (Phalacrocorax)
Вид: Бакланвухатий
Біноміальна назва
Phalacrocorax auritus
Lesson, 1831
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 174717
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 56069
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Phalacrocorax auritus
Fossilworks: 134730

Баклан вухатий (Phalacrocorax auritus) — великий бакланів (рід Phalacrocorax), поширений в Північній Америці.

Опис[ред.ред. код]

Крупний птах 70—90 см завдовжки, вага 1,2—2,5 кг. Оперення темно-коричневе або чорне, із зеленуватим або бронзовим відливом. Тіло струнке, з довгою шиєю і відносно короткими лапами. Дзьоб довгий, у верхній частині заломлений на кінці у вигляді гачка. Шкіра в основі дзьоба, під очима і шиї забарвлена в яскравий жовто-оранжевий колір. Лапи короткі, чорні, перетинкові. Хвіст клиноподібний. В період розмноження на голові можна побачити подвійний хвилястий чорний чубок, сині віка, темний дзьоб і оранжевий мішок і вуздечку.

Самці небагато більші за самок. Молодняк в порівнянні з дорослими птахами має більш матове оперення. Вони зазвичай зверху темно-коричневі, а знизу блідо-сірі. Розрізняють 5 різних підвидів вухатого баклана залежно від розміру, забарвлення і виду чубка[1][2].

Розповсюдження[ред.ред. код]

Вухаті баклани широко поширені по всій Північній Америці, розмножуються до південної Аляски і Нової Англії на півночі ареалу, а зимують до мексиканського штату Сіналоа і Багамських островів на півдні. У північних холодних територіях є міграційними птахами[1][2][3].

Живуть в прибережних районах і по берегах внутрішніх водоймищ.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Вухатий баклан, що сідає на воду.

Вухаті баклани є зграйними птахами. Їх можна побачити великими і маленькими групами як в період розмноження, так і в зимовий час. Вони разможаются в колоніях і полюють часто великими зграями. Мігрують також великими групами.

Полюють в денний час, пірнаючи за рибою під воду. Після пірнання шукають піднесення, де сідають і розпрямляють свої крила, ймовірно щоб висушити їх (на відміну від більшості морських птахів, його крила частково намокають). Проте така поведінка не є прямою реакцією на воду, оскільки птахи, що містяться в неволі, не упірнають за їжею, але проте розпрямляють своє пір'я після їжі[1].

Живлення[ред.ред. код]

Живляться вухаті баклани в основному рибою, але також вживають в їжу комах, ракоподібних і земноводних. Полюють зазвичай на мілководді, де глибина не перевищує 8 м, не далі 5 км від берега. Невелику здобич здатні заковтувати прямо під водою, а велику виносять спочатку на берег, щоб потрясти або постукати по чому-небудь. За зграєвою рибою полюють великими групами. Гачкуватий дзьоб допомагає їм утримувати слизьку здобич[4][5].

Розмноження[ред.ред. код]

Вухаті баклани моногамні і кубляться колоніями, що містять до трьохсот пар. Самець вибирає місце для кубла і потім, стоячи біля нього, помахами крил кличе самку. Він також може виконувати шлюбні танці на воді, де він демонструє самці матеріал для кубла. Як тільки пара сформована, чубок у птахів відразу зникає.

Вухаті баклани охороняють лише невелику територію безпосередньо біля кубла, яка в діаметрі складає менш одного метра.

Розмноження відбувається в період з квітня по серпень, з піком сезону з травня по липень. Самці прибувають до місця гніздування першими і вибирають місце для гнізда, після чого починають рекламувати його самиці. Як самець, так і самка беруть участь в споруді нового або відновленні старого гнізда. Як матеріал використовуються гілочки, палички, траву і різне плаваюче у воді сміття на зразок мотузок і обривків риболовецьких мереж. Самець відносить знайдений матеріал самці, яка укладає його і охороняє від інших птахів. Частіше за все гніздо будується на землі, рідше на деревах. Як тільки будівництво гнізда закінчене, самка відкладає в нього 1—7 (зазвичай 4) блідо-блакитних яєць, з почерговою поодинці кожні 1—3 дні. Обидва батьки насиджують яйця, інкубаційний період становить 25—28 днів. Неоперені і безпорадні пташенята з'являються асихронно в тому ж порядку, в якому відкладалися яйця. Обидва батько годують пташенят 2—6 разів в день їжею, яку відригують. У жаркі дні вони приносять пташенятам воду і заштовхують їм її прямо в глотку. Пташенята починають покидати кубло, коли їм виповнюється 3—4 тижні, літати приблизно через 6 тижнів і упірнати через 6—7 тижнів. Повністю незалежними від батьків вони стають через 10 тижнів. Період статевої зрілості у молодих птахів наступає через 2 роки[1][5][2][3].

Тривалість життя[ред.ред. код]

Тривалість життя до смерті найстарішого відомого вухатого баклана становить 17 років і 9 місяців. Проте середня тривалість життя цих птахів в дикому середовищі становить 6,1 років[1].

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б в г д Hatch, J., D. Weseloh. 1999. Double-crested cormorant (Phalacrocorax auritus). Pp. 1-36 in A. Poole, F. Gill, eds. The Birds of North America, Vol. 441. Philadelphia, PA: The Birds of North America, Inc
  2. а б в Pearson, T. 1936. Birds of America. New York: Garden City Books
  3. а б Perrins, C. 1990. The Illustrated Encyclopedia of Birds. New York: Prentice Hall Press
  4. Brooke, M., T. Birkhead. 1991. The Cambridge Encyclopedia of Ornithology. Cambridge: Cambridge University Press
  5. а б Landsborough, T. 1964. A New Dictionary of Birds. New York: McGraw-Hill Book Company