Вушна сірка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вушна сірка

Вушна сірка (лат. cerumen) — жовто-коричнева змазкоподібна секреція, що виробляється сірчаними залозами слухового проходу у вухах людей та інших ссавців. Вушна сірка служить для очищення і змащення слухових каналів, а також являє собою захист від бактерій, грибків та комах.

Надлишок вушної сірки може притиснути барабанну перетинку і призвести до часткової втрати слуху, а також шуму у вухах, запаморочення, блювоти і судом.

У зовнішньому вусі близько 2000 сірчаних залоз, які виділяють 12-20 мг вушної сірки на місяць. Сірка складається з білків, жирів, вільних жирних кислот, мінеральних солей. Частина білків є імуноглобулінами, які виконують захисну функцію. pH вушної сірки дорівнює 4-5, що протидіє розвитку бактеріальної та грибкової флори. Крім того, до складу сірки входять відмерлі клітини, шкірне сало, пил та інші включення. До фізіологічних функцій вушної сірки належить також зволоження та захист шкіри зовнішнього слухового проходу. Вушна сірка разом з акумульованими на ній забрудненнями природним чином виводиться з слухового проходу назовні при жувальних рухах. Однак у значної кількості людей є природна схильність до гіперсекреції сірки, а також особлива (частіше просто вузька) форма вушного проходу, яка не сприяє ефективному видаленню сірки. Але основна причина гіперсекреції — подразнення шкіри слухового проходу. Гіперсекреція найбільш часто виникає у людей, які користуються всілякими слуховими приладами, а також ватяними паличками. У результаті хронічного подразнення слухового проходу сірка накопичується і забиває слуховий прохід.

Найпопулярніше у населення видалення надлишків сірки — використання ватних паличок, але ефект буде зовсім протилежним[1]. Це пов'язано з порушенням природного механізму самоочищення при впливі ватною паличкою. Паличка у будь-якому випадку буде сприяти зсуву сірки до барабанної перетинки. Отже, застосування ватних паличок в профілактичних цілях лише збільшує ризик утворення корку, як за рахунок подразнення шкіри слухового проходу, так і за рахунок «утрамбування» вже утвореної сірки.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • 8 (6) С. 391-400.
  • (29 January 2006).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Bryner, Jeanna. «Now Hear This:Don't Remove Earwax», Livescience, 29.08.2008.

Посилання[ред.ред. код]