Віа Лабікана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Латинська дорога (синій), Віа Лабікана (червоний колір) та Віа Пренесте (фіолетовий)

Віа Лабікана, Лабіканська дорога (лат. Via Labicana) — антична римська дорога, що з'єднувала Рим з південним сходом Італії.

Вона починалася у Римі у монументальних Есквілінськіх воріт (лат. Porta Esquilina) і вела спочатку до Tusculum, потім була продовжена до міста Лабік (лат. Labici, сучасне місто Монте Компатрі).

На цій дорозі була збудована вілла Лівії Друзілли (дружини Августа)і у 1910 році на цьому місці знайдено статую Августа зображеного як Pontifex Maximus. Сьогодні вона знаходиться у Палаццо Максімо аллє терме у Римському національному музеї.

На Лабіканські дорозі біля третьої мильової колони знаходився мавзолей Олени, матері імператора Костянтина Великого.

Біля п'ятої мильової колони похований імператор Дідій Юліан після його страти.