Вівсяна каша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Вівся́на ка́ша (вівсянка) — каша, що готується з вівсяних пластівців (або вівсяної муки). Рідка вівсяна каша, відома також як поррідж є однією з традиційних страв у Великій Британії, зокрема вважається національною шотландською стравою[1].

Історія, культурні традиції споживання вівсяної каші[ред.ред. код]

В англомовних країнах роздавлений овес (вівсяні пластівці) відомий під назвою «протестантський овес» (англ. Quakers oats). Так само називається і каша з пластівців.

Традиційна шотландська кухня[ред.ред. код]

Традиційний вівсяний коржик бенек виготовлений на Оркнейських островах
Вівсянка — основний компонент хаггісу — національної шотландської страви з баранячого ліверу.

Вівсянка має довгу історію в шотландській кулінарній традиції, адже суворі кліматичні умови Шотландії більше підходять для вирощування вівса, який має коротший вегетаційний період ніж примхлива пшениця. В результаті овес став основною зерновою культурою в цій країні. Семюел Джонсон у своєму тлумачному словнику англійської мови зневажливо визначав овес як «зерно, яке в Англії зазвичай призначається для коней, а в Шотландії підтримує народ»[2].

В Шотландії вівсянку готували наступним чином: заливали вівсяні зерна підсоленою водою і залишали на ніч, а вранці варили на слабкому вогні протягом декількох хвилин до загустіння. В результаті традиційно вівсянку подають на сніданок. Існує безліч способів приготування порріджа, що передаються з покоління в покоління[3]:

  • Традиційний поррідж (англ. Porridge): вівсяні пластівці варять в підсоленій воді доки крупа не стане м'якою. Кашу виливають на підігріту тарілку, додають вершки або молоко і посипають цукром[1] .
  • Броз (англ. Brose): густа каша зроблена з сирої підсмаженої вівсяної крупи (готується в сухий каструлі на вогні, доки не почне темніти і випускати солодкий, горіховий аромат), потім в неї додають масло або вершки.
  • Вівсяні пластівці (англ. Rolled oats): сучасний спосіб приготування вівсянки з розкатаних пластівців вівса. Їжа швидкого приготування.
  • Вівсяний кисіль (англ. Gruel — кашиця) приготовлений на воді або молоці де замість крохмалю використані вівсяні висівки.

Крім того в Шотландії вівсяну крупу використовують при виготовленні випічки — прісних коржиків бенеків (англ. Bannock) і откейків (англ. Oatcake), святкового хаггісу (англ. Haggis), кранахану (англ. Cranachan), різноманітних пудингів та інших національних страв.

Вермонт, США[ред.ред. код]

Американський штат Вермонт займає перше місце в США з виробництва і споживання вівсяної крупи на душу населення[4]. Це обумовлене тим, що у Вермонті вівсянка також має давні традиції споживання — тамтешні перші європейські поселенці походили з Шотландії.

Існують і відмінності у приготуванні «американського» (англ. Granola) і класичного «шотландського» порріджів: вермонтська вівсянка виготовляється з твердих сортів вівса — овес замочують на ніч у підсоленій холодній воді з кленовим сиропом. Вранці перед приготуванням страви додаються мелений мускатний горіх, кориця, а іноді й імбир. Каша готується на малому вогні близько півтори години. Подається з вершками, молоком або маслом.

Шведська молочна вівсянка

Європейська кухня[ред.ред. код]

З часів Середньовіччя до наших днів каша з вівсяних пластівців з водою та/або молоком і родзинками (швед. Havregrynsgröt) — основний традиційний сніданок у Швеції[5].

Німці й швейцарці готують холодну вівсянку, яка називається (нім. Bircher). Це мюслі з сирого вівса з фруктами та горіхами. Вівсяні пластівці змішують з молоком, медом і спеціями (наприклад, корицею) і залишають в холодильнику на ніч. Вранці у страву додаються горіхи і фрукти.

Вівсяна каша традиційно присутня і в українській кухні. Разом з гречаною, ячневою та пшоняною кашами вона завжди займала почесне місце на українському столі. Коли був неврожай, нею рятувалися: дрібно перетирали висівки та варили з них вівсяний кисіль[6]. Особливо вівсянка стала популярною з початком випуску харчовою промисловістю у 1980-х роках вівсяних пластівців.

Корисні властивості вівсянки[ред.ред. код]

У зерні вівса міститься крохмаль (53%), білок (14%), жири (4-6%), вітаміни B1, B2, солі, мікро-і макроелементи, а також розчинні рослинні волокна. Останні належать до класу полісахаридів і є природними полімерами — унікальними сорбентами. Зерно майже на 60% складається з вуглеводів (полісахаридів), які підтримують рівень енергії людського організму без різких коливань, нормалізуть рівень цукру в крові. Полісахариди мають триваліший період переробки в організмі, на відміну від моносахаридів та дисахаридів. Крім того вівсяна крупа містить велику кількість харчових волокон, які сприяють зниженню концентрації холестерину в крові, покращують діяльність серця. B1, що міститься у вівсяних зернах, сприяє процесам вивільнення енергії. Вівсянка також містить фосфор, який є необхідним для розвитку і зміцнення кісток і зубів. Вона багата магнієм, який бере участь в процесі виробництва білка і вивільняє енергію з м'язів. У вівсі міститься дуже мало солі, тому дієта на основі вівсяних пластівців і вівса дозволяє уникнути розвитку гіпертонії (високого артеріального тиску).

Інгредієнти вівсянки швидкого приготування: мюслі з молоком та бананами

Учені з Кардіффського університету (Велика Британія) дійшли висновку, що регулярне споживання вівсянки розвиває розумові здібності. У експерименті брала участь група добровольців віком від 30 до 80 років. Протягом місяця вони добровільно їли вівсянку. Всього через тиждень у учасників експерименту покращилася робота мозку, а протягом всього часу піддослідні були бадьорі і мали чудовий настрій. Результати експериментів дозволили зробити однозначний висновок про те, що для підтримки і збереження розумових здібностей і пам'яті на належному рівні, регулярне вживання вівсяної каші є життєво необхідним[7].

Вівсянка має властивість виводити з організму солі важких металів і токсини: незважаючи на достатньо високу калорійність вівсянки (350 ккал/100г), дієтологи рекомендують усім, хто прагне розлучитися із зайвими кілограмами, 1-2 рази на тиждень влаштовувати розвантажувальні дні. У ці дні у вашому раціоні не повинно бути нічого крім 200 грамів вівсяної крупи, відвареної на воді. Вівсяну кашу бажано запивати відваром шипшини[7].

Вчені стверджують, що після невеликої порції вівсяної каші можна споживати будь-який сніданок — ковбасу, яєчню, бутерброди з будь-якою кількістю м'яса та масла. Це не завдасть шкоди організму, оскільки шарова «прокладка» з вівсяної каші не дозволить шкідливому холестерину потрапити в кров та відкластися на стінках судин[8].

Приготування вівсяної каші[ред.ред. код]

Вівсяною кашею для дорослих вважається каша з цілого, недробленого і немятого вівсяного зерна. Поводитися з цим зерном треба так само, як із рисом. Більш того, його можна змішувати з рисом і варити разом. Пропорції сумішей довільні, але смачніше буває, коли рису трохи більше. Таку вівсяну або вівсяно-рисову кашу, як і всяку круту, розсипчасту, можна заправляти маслом або смаженою цибулею. Дитячою вівсяною кашею вважається будь-яка каша з подрібненого, нецільного (плющеного) або меленого вівсяного зерна (толокна). Це обумовлено тим, що діти з їх ніжними слизовими порожнинами рота погано сприймають жорстку, круту, розсипчасту вівсяну кашу з її щільною оболонкою, яку саме за її крутість і щільність цінують дорослі, особливо чоловіки.

Англійський сніданок — вівсянка з ягодами

Приготування класичної англійської вівсянки потребує 3-4 столові ложки вівсяної крупи або вівсяних пластівців, зелень, фрукти, спеції, сіль, цукор або мед.

  1. Розварити крупу, пластівці або толокно у воді (бажано в м'якій).
  2. Пропустити кашу через друшляк або густе металеве сито аби затримати частинки, що не піддаються розварюванню — вівсяну ость, залишки лушпиння тощо.
  3. Долити молока і варити доки не утвориться клейка слизиста маса (або за смаком ріденька, майже текуча кашка, яку можна навіть пити).
  4. Довести кашу до смаку: підсолодити, добавити цукор або мед але так, щоб сладість не відчувалася, а лише відбивала сируватий присмак розвареного зерна. Потім злегка ароматизувати анісом або бадьяном, корицею, а якщо їх немає, то висушеною лимонною або апельсиновою цедрою, розтертою на порошок.

Коли приємна консистенція, м'якість каші прийдуть у відповідність з приємним смаком, готова каша наливається на підігріту тарілку. Потім за смаком додають густі вершки і масло (їх вводять тільки вже у готову кашу, бо вершки не виносять кипіння — втрачають свій вершковий смак), фрукти, ягоди. Для поліпшення смаку годиться також будь-який фруктово-ягідний ароматизатор, розварений мармелад тощо.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б 7 століть історії Великобританії. Національна кухня.
  2. Джеймс Босуелл. Життя Семюеля Джонсона, доктора юридичних наук: в тому числі щоденник його поїздки на Гебриди = The Life of Samuel Johnson, LL.D.: Including a Journal of His Tour to the Hebrides (англ.) Том 3. Нью-Йорк.: Derby & Jackson. 1858. С. 11.
  3. Макнейл, Ф. Маріан (1929). Шотландська кухня. = The Scots Kitchen (англ.) Единбург: Mercat Press. 2004. 259 с. ISBN 1-84183-070-4
  4. Maholo: Oatmeal Facts, Figures, and Sites (англ.)
  5. Ohlmarks, Åke (1995). Fornnordiskt lexikon. Tiden. p. 115 (швед.)
  6. Кращі страви української кухні. Сайт «Краса та здоров'я…»
  7. а б Чудові властивості вівсяної каші. Wwwomen.com.ua
  8. Заварила кашу. Цілюща сила зерна. Greenmama.ua

Посилання[ред.ред. код]