Відвал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Відвал
Зображення
CMNS: Відвал у Вікісховищі

Відва́л — це насип на земляній поверхні із пустих порід, одержуваних при розробці родовищ корисних копалин, хвостів збагачувальних фабрик.

Опис відвалів[ред. | ред. код]

У світі обсяг утворених відвалів порід і виробничих відходів становить понад 2000 км3. В Україні утворилось 1063 породних відвалів, з яких біля 15-20 % — ті, що горять, при цьому значна частина з них діючі. Вони займають площу 7188 га, де зберігається близько 1,7 млрд.м3 породи. Основна частина відвалів порід (1009) розташована на Донбасі[1].

Відвал — гірничо-технічна споруда, яка призначена для тимчасового або постійного розміщення розкривних порід, некондиційної мінеральної сировини.

Терикони шахти 1/3 «Новогродівська». Донбас.
Плаский відвал висотою 200 м.

Класифікація[ред. | ред. код]

В залежності від способу укладання розрізняють такі відвали:

  • к о н і ч н і (або терикони) — найчастіше утворюються при відкатці породи рейковим транспортом (в перекидних вагонетках або скіпах) з поступовим нарощуванням колії;
  • х р е б т о в і — утворюються при вивезенні породи вагонетками підвісної канатної дороги або конвеєрами (стаціонарними чи пересувними), а також відвалоутворювачами розкривних порід;
  • п л а с к і — утворюються при вивезенні відходів (порід) у самоскидах та формуванні штабелю за допомогою бульдозерів.

За місцем розташування виділяють

  • внутрішні (у виробленому просторі кар'єрів),
  • зовнішні — за межами кар'єру та
  • комбіновані.

У залежності від механізації відвальних робіт, відвали розподіляють на

  • екскаваторні,
  • бульдозерні,
  • конвеєрні та

Передвідвал[ред. | ред. код]

Передвідвал — передовий насип, висота якого менша за висоту основного відвалу. Влаштовується поперед останнього з метою розміщення устаткування, підвищення стійкості відвалу та ін.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013. 

Література і джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Відвали, терикони, шлакозоловідвали // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 37.