Щирість

Щирість — одна з важливих позитивних рис особистості, яка виявляється у чесності, правдивості, відсутності протиріч між реальними почуттями та намірами стосовно іншої людини (або групи людей) і тим, як ці почуття і наміри підносяться їй на словах.

Трактування

Найважливіша ознака нещирості — неузгодженість між словесними заявами та невербальними знаками (жестами, мімікою, інтонацією), які мовець не завжди може контролювати.

Зазвичай, щирість розцінюється як позитивна особиста якість. Однак, щирість вступає в протиріччя з ввічливістю, з нормами західного етикету, які обмежують висловлювання «в очі» негативних оцінок, що можуть бути образливими або образливими з погляду співрозмовника. З точки зору бусідо подібна відсутність щирості вважається лицемірством.

Відвертість – готовність людини повідомити насамперед про приватні, інтимні аспекти свого життя чи прихованні для інших людей сторони свого життя. Відверті люди, як правило, мають багато позитивних моральних якостей, насамперед щирість і довірливість. Однак недоречна, небажана відвертість (особливо між незнайомими чи малознайомими людьми) також може розцінюватися співбесідником як порушення етикету.

Див. також

• Чесність
• Підлість

Джерела

• Щирий - академічний тлумачний словник української мови [Архівовано 9 березня 2018 у Wayback Machine.]
• Щирість; Відвертість [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с. ISBN 978-966-485-156-2

Посилання

• Щирість // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
• Сердечність // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1720-1721. — 1000 екз.