Віденська конвенція про дипломатичні відносини
Віденська конвенція про дипломатичні відносини — один з основних нормативно-правових актів в області дипломатичного права. Вона була прийнята на міжнародній конференції у Відні, яка проходила в період з 2 березня по 18 квітня 1961 року. У конференції взяло участь 81 держава, близько 40 з них підписали конвенцію. Конвенція регламентує всі основні питання дипломатичного права: регламентуються види і функції дипломатичних місій, процедура призначення голови дипломатичного представництва, класи голів таких представництв, розкривається поняття дипломатичного імунітету.
Згідно зі ст. 51 Конвенції, вона набирала чинності на тридцятий день після здачі на зберігання двадцять другої ратифікаційної грамоти або акту про приєднання Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй. Це сталося 24 квітня 1964 року.
Конвенція складається з 53 статей і включає також два факультативні протоколи: про придбання громадянства співробітниками дипломатичних представництв і членами сімей цих співробітників, що живуть разом з ними, і про обов'язкове розв'язання дискусій відносно тлумачення або застосування Конвенції Міжнародним Судом.
