Відень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Відень
нім. Wien
панорама центру міста
панорама центру міста
Wien 3 Wappen.svg Flag of Wien (state).svg
Основні дані
Країна Австрія
Регіон Відень
Статус міста з 881 року
Населення 1 651 437 (2005)
Агломерація 1 900 000
Площа міста 414,65 км²
Поштові індекси 1010—1239, 1400, 1450
Телефонний код -01
Географічні координати 48°07′ пн. ш.; 16°11′ сх. д.
Поділ міста 23 адміністративних райони
Міста-побратими Бєлград, Братислава, Будапешт, Варшава, Загреб, Київ, Любляна, Москва, Тель-Авів
Міська влада
Веб-сторінка Офіційний веб-сайт
Розташування
Розташування міста Відень

Відень (нім. Wien) — столиця Австрії. Є однією з 9 земель Австрії, з усіх боків оточеною територією іншої землі — Нижньої Австрії.

Населення — 1,67 млн. осіб (середина 2007 р.); разом з передмістями — близько 2,3 млн.

Відень є третім містом — резиденцією ООН після Нью-Йорка і Женеви. Міжнародний Віденський Центр (так званий UNO-City) включає МАГАТЕ, УНЗ ООН, Організації ООН з промислового розвитку (ЮНІДО) тощо. У Відні містяться штаб-квартири інших міжнародних організацій: ОПЕК, ОБСЄ тощо.

Старе місто Відня в грудні 2001 р. було внесене до переліку Культурної спадщини ЮНЕСКО.

Зміст

[ред.] Географія

Площа Відня складає 415 км². Таким чином, Відень є найменшою федеральною землею Австрії.

Місто розташоване в північно-східній частині Австрії біля підніжжя Альп, в 60 км від кордону зі Словаччиною.

Через місто протікає Дунай з своїм рукавом Донауканалом і річка Відень. Історично місто розвивалося на південь від Дунаю, проте в останні два сторіччя, Відень ріс по обидві сторони річки.

Найбільша висота міста над рівнем моря в районі Германскогеля (542 м), а найменша — в Еслінґу (155 м). Місто оточує Віденський ліс.

Географічно вигідне розташування робить Відень зручним місцем для розвитку відносин з іншими країнами Центрально-Східної Європи. Це стало особливо відчутно після 1989 р., коли впала т. зв. "залізна завіса". Наприклад, до столиці Словаччини Братислави від Відня лише 60 км — це найкоротша відстань між двома європейськими столицями (за винятком Ватикану та Риму).

[ред.] Структура міста

За формою Відень нагадує коло, перетнуте хордою ріки Дунай.

З часів Римської імперії місто розширювалося концентричними колами. Його центральна частина, т. зв. «внутрішнє місто» (нім. Innere Stadt), майже збігається з адміністративними межами 1-го міського округу.

Рінґ є кільцеподібним ланцюжком бульварів. Історія Рінґу почалася 1857року, коли цісар ухвалив зруйнувати вже непотрібні фортифікаційні споруди.

Ґюртель, який утворює концентричне коло навколо Рінґу, виник 1890 року. Він поглинув навколишні села. За Ґюртелем розташований т. зв. «червоний Відень» (робітничі квартали, збудовані соціалістичним урядом у 1923-1934 рр.).

[ред.] Адміністративний поділ

Докладніше у статті: Райони Відня
Адміністративний поділ Відня

Місто Відень розділене на 23 райони:

[ред.] Клімат

Клімат субальпійський, на його формування істотно впливає сусідство з горами.
Зима: середня температура повітря −1,5 °C, рідко бувають морози від −12 до −18 °C, часті снігопади.
Літо: середня температура повітря біля +20 °C.
Атмосферні опади: 700—2000 мм на рік.

[ред.] Історія

Віденська ратуша

Спочатку Відень був кельтським поселенням під назвою Віндобона, заснованим близько 500 року до н. е. на місці сучасного центрального округу міста. У 15 році до н. е. місто завоював XX римський легіон «Gemina», воно перетворилося на форпост Римської імперії на шляху германських племен з півночі.

Після відходу римлян навколо руїн Віндабони згодом виникли оселі, а близько 800 р. збудували церкву Св. Рупрехта — найстарішу зі збережених церков Відня. 881 року місто вперше згадується під назвою Веніа (Wenia). Наступні згадки датуються 1030-ми рр. Витримавши декілька нападів слов'ян і угорців, до X століття Відень став важливим торговим містом.

До середини XII ст. Відень — резиденція австрійських герцогів Бабенберґів. 1155 р. герцог Генріх II Бабенберґ побудував будинок на площі Am Hof. У 1137—1147 рр. збудували першу церкву на місці собору Святого Стефана. Сучасний собор споруджено в XIII—XV ст. .

З 1278 р. Відень — форпост династії Габсбурґів. У 1469 р. імператор Фрідріх III домігся від папи Павла II заснування у Відні дієцезії (доти Австрія була духовно підпорядкована єпископові Пассау).

У 1529 і 1683 рр. Відень безуспішно облягали турки (дивіться Оборона Відня).

У 1679 р. вибухнула епідемія чуми. 100-тисячне населення міста зменшилося на третину.

З XVI століття Відень — столиця багатонаціональної держави австрійських Габсбургів; з XVII століття і особливо в XVIII ст. став осереддям численної придворної бюрократії. З XVIII ст. тут розвивається мануфактурна промисловість (текстильне виробництво і виробництво предметів розкоші). У XVIII — початку XIX століття Відень — важливий центр світової культури, особливо музичної. У 1805 і 1809 рр. до міста вступали війська Наполеона. У 1814 р. тут пройшов Віденський конгрес, що сформував політичну карту Європи на 100 наступних років.

У 1-й половині XIX ст. бурхливо розвивалися культура та мистецтво — виник стиль бідермаєр, засновниками якого стали відомі віденські композитори, художники і театральні діячі. Відень перетворився на всеєвропейський музичний центр. Епоха бідермаєра завершилася революцією 1848 р., в якій віденці брали активну участь.

В кінці XIX ст. у Відні тривали процвітання культури, науки й освіти. Світовою популярністю користувалися Віденський університет і Академія наук. 1897 року представники віденської богеми створили групу «Secession» (Коломан Мозер, Ґустав Клімт і Отто Ваґнер.

На початку XX ст. Відень — найбільше місто в Європі (понад 2 млн. населення; зараз — 1,67 млн). Проте з поразкою Австро-Угорщини в Першій світовій війні місто втратило свій вплив.

Війна призвела до падіння Габсбурґів і спричинила занепад Відня, породжений інфляцією та політичною боротьбою між соціалістами та консерваторами. Муніципалітет, що балансував між інтересами мас і капіталу, реалізував обширну програму будівництва доступного житла і міської інфраструктури, але не міг запобігти зіткненню між партіями. 1928 року у Відні почалися масові заворушення, які забрали 89 життів; 1934 року спалахнуло Лютневе повстання. Режим австрофашизму, що прийшов до влади 1934 року, не зміг зберегти незалежність країни, і в ніч проти 12 березня 1938 року до Відня ввійшли гітлерівські війська (див. «Аншлюс»).

Монумент загиблим 1945 року солдатам радянської армії

13 квітня 1945 Відень зайняла радянська армія. Згідно з угодою про зони окупації в Австрії і про управління Віднем (липень 1945 р.), місто розділили на 4 сектори окупації: радянський, американський, англійський і французький; центр перебував під спільною 4-сторонньою окупацією. Окупаційні війська залишили місто 1955 року. У 2-й половині 1950-х рр. Відень знов розгорнув масове будівництво муніципального житла, в 1970—1980-ті рр. істотно реконструювали центр міста, уникнувши при цьому небезпек «брюсселізації».

2004 року у Відні вперше був скликаний Віденський економічний форум, створений для розвитку економічного співробітництва і просування інвестицій у країнах від Адріатики до Чорного моря.

[ред.] Транспорт

У Відні добре розвинений громадський транспорт. Його основу складають Віденський метрополітен і Віденський S-Bahn, які доповнюються мережею маршрутів трамваїв і автобусів. Мережа автобанів і залізниць сполучає Відень з іншими містами Австрії і Європи. Єдиний Головний вокзал знаходиться на стадії будівництва, дальні рейси обслуговують три головні вокзали: Південний, Західний і вокзал імені Франца Йосипа. Віденський міжнародний аеропорт Вена-Швехат знаходиться в 18 кілометрах на південний схід від центру міста і є найбільшим і найважливішим аеропортом Австрії.

Центр міста - пішохідна зона, в якій єдиний вид транспорту - фіакр.

[ред.] Культура, визначні пам'ятки

Докладніше у статті: Визначні пам'ятки Відня
Гундертвассергаус - будинок із нерівними підлогами, дахом, вкритим землею і травою, деревами, що ростуть ізсередини квартир.

У Відні знаходиться міжнародний центр ООН — VIC.

Віденська опера — одна з найвідоміших у світі.

Гундертвассергаус — шедевр архітектора Гундертвассера.

Гофбурґ — резиденція імператорів Священної Римської імперії.

Альбертіна - один із найвизначніших музеїв образотворчого мистецтва у світі.

Палац Бельведер.

Іспанська школа верхової їзди

[ред.] Наукові заклади та університети

[ред.] Зоопарк

Зоологічний парк віденської аристократії був зареєстрований в 1752 році при резиденції Габсбурґів, заснованому на базі маленького, відомого ще з 1540 року, звіринця. Він знаходиться у парку палацу Шенбрунн (нім. Schönbrunn) в районі Гітцинґ.

[ред.] Музика

Відень славний своїми музичними традиціями. Окрім Віденської опери тут функціонує відомий на весь світ Віденський філармонічний оркестр, який щорічно проводить традиційний Новорічний концерт. Місто також славиться на весь світ хором хлопчиків.

[ред.] Спортивні споруди

[ред.] Політика

До 1918 року політику Відня формувала Християнсько-соціалістична партія (нині не існує), особливо Карл Люґер, багаторічний мер міста. В наші дні Відень є форпостом австрійських соціал-демократів. Вони прийшли до влади ще в період Першої республіки (1918—1934) і провели безліч давно назрілих соціальних реформ, поліпшивши якість життя сотень тисяч робітників. Політику тогочасної мерії поважали соціалісти всієї Європі, які називали місто «Червоним Віднем» (Rotes Wien). Єдиною перервою в правлінні соціал-демократів у місті були 1934—1945 роки, коли в країні запанував австрофашизм, а потім і нацизм (після аншлюсу).

[ред.] Релігія

Відень є центром єпархії Римо-Католицької церкви. За переписом населення 2001 року, населення міста розподіляється по релігіях таким чином:

[ред.] Персоналії

У Відні жили і працювали композитори Вольфганг Амадей Моцарт, Людвіг Бетховен, Ф. Шуберт, Й. Штраус, письменник Фройд — і багато інших видатних діячів науки і культури.

[ред.] Україніка

Українець Ю. Кульчицький започаткував традицію славетної віденської кави (його скульптурне зображення встановлене на одному з віденських фасадів).

У Відні є пам'ятник І. Мазепі, погруддя І. Франка та дві меморіальні таблиці на його честь, а також меморіальні таблиці на честь українських козаків — учасників "Віденської відсічі", Лесі Українки, Л. Курбаса, М. Грушевського, І. Пулюя та П. Куліша (саме у Відні вони видали 1903 року свій український переклад Біблії), І. Горбачевського, К. Томащука.

[ред.] Міста-побратими

Відносини, схожі з «побратимством»:

[ред.] Ресурси Інтернет

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:


Прапор Кіпру
п • о • р
Землі Австрії

Бургенланд · Верхня Австрія · Відень · Зальцбург · Каринтія · Нижня Австрія · Тіроль · Форарльберг · Штирія

 
п • о • р
Столиці Європи
Держав Амстердам · Андорра-ла-Велья · Афіни · Баку · Белград · Берлін · Берн · Братислава · Брюссель · Будапешт · Бухарест · Вадуц · Валетта · Варшава · Ватикан · Відень · Вільнюс · Гельсінкі · Дублін · Єреван · Загреб · Київ · Кишинів · Копенгаген · Лісабон · Лондон · Любляна · Люксембург · Мадрид · Мінськ · Монако · Москва · Нікосія · Осло · Париж · Подгориця · Прага · Рейк'явік · Рига · Рим · Сан-Марино · Софія · Скоп'є · Таллінн · Тірана · Тбілісі · Сараєво · Стокгольм
Залежних територій Гібралтар · Дуґлас · Лонг'їр · Марієхамн · Сент-Гелієр · Сент-Пітер-Порт · Торсгавн · Фуншал
Невизнаних республік Приштина · Степанакерт · Сухумі · Тирасполь · Цхінвалі


Австрія Це незавершена стаття з географії Австрії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C
Особисті інструменти
Іншими мовами