Відновні ресурси
Відно́вні приро́дні ресу́рси — це родючі ґрунти, рослинність і тваринний світ.
Під час використання вони безперервно відновлюються самою природою, однак їх природне відтворення (відновлення родючості ґрунтів, деревної й трав'яної маси, кількості тварин тощо) часто не збігається з темпами використання. Уявлення про невичерпність ресурсів цієї групи все частіше приходить у суперечність з дійсністю. Витрата відновлюваних ресурсів (вирубування лісу, вилов риби тощо) починає перевищувати розміри їх природного відтворення. Для того, щоб цього не було, треба:
- а) раціональніше видобувати і обробляти природні ресурси;
- б) завчасно залучати в експлуатацію нові невиснажені ресурси і за рахунок цього послабити використання виснажених;
- в) штучно відновлювати ресурси, що можна робити набагато інтенсивніше, ніж це робить природа;
- г) відшукувати штучні замінники.
Відновні джерела енергії (ВЖЕ) - в сучасній світовій практиці до ВЖЕ відносять: гідро, сонячну, вітрову, геотермальну, гідравлічну енергії, енергію морських течій, хвиль, припливів, температурного градієнта морської води, різниці температури між повітряною масою та океаном, тепла Землі, біомасу тваринного, рослинного і побутового походження.
Існують різні думки про те, до якого типу ресурсів треба зараховувати ядерне паливо. Запаси ядерного палива з урахуванням можливості його відтворення в реакторах-розмножувачах, величезні, його може вистачити на тисячі років. Попри це його зазвичай зараховують до невідновних ресурсів. Основним аргументом для цього є високий ризик для екології, пов'язаний із використанням ядерної енергії.
Див. також [ред.]
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2010) |
