Відносини Вірменія — НАТО
| Відносини Вірменія — НАТО | |
|---|---|
 Вірменія |
 НАТО |
Вірменія та Організація Північноатлантичного договору підтримують офіційні відносини з 1992 року, коли Вірменія приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва. У 1997 році її змінила Рада євроатлантичного партнерства (РЄАП), яка об’єднує союзників по НАТО та країн-партнерів з євроатлантичного регіону. Вірменія офіційно встановила двосторонні відносини з НАТО у 1994 році, коли стала членом програми НАТО «Партнерство заради миру» (ПЗМ). У 2002 році Вірменія стала асоційованим членом Парламентської асамблеї НАТО.[1]
Історія[ред. | ред. код]
Вірменія відновила незалежність від Радянського Союзу в 1991 році. Відтоді Вірменія продовжує розвивати тісніші євроатлантичні зв’язки з державами-членами НАТО. Вірменія приєдналася до Ради євроатлантичного партнерства, а 5 жовтня 1994 року Вірменія стала членом програми «Партнерство заради миру».[2] У 2004 році Вірменія заснувала дипломатичне представництво при НАТО в Брюсселі, Бельгія.[3]
Вірменія організовує щорічний «Тиждень НАТО», який підвищує обізнаність про взаємодію країни з НАТО. У 2007 році в Єревані відкрився Інформаційний центр НАТО.[3]
Вірменська атлантична асоціація, створена у 2001 році, прагне сприяти розвитку відносин Вірменії та НАТО. Вона є повноправним членом Асоціації Атлантичного договору.
Співпраця[ред. | ред. код]
Індивідуальний план дій партнерства[ред. | ред. код]
16 грудня 2005 року Вірменія підписала Індивідуальний план дій партнерства (IPAP) з НАТО.[4] IPAP – це плани, розроблені між НАТО та різними країнами, які окреслюють цілі та комунікаційні рамки для діалогу та співпраці між обома сторонами.[5] У рамках Індивідуального плану дій партнерства Вірменії Вірменія та НАТО співпрацюють у сфері оборони, покращуючи демократичні стандарти та верховенство права, а також боротися з корупцією.[1]
Євроатлантичний координаційний центр реагування на катастрофи[ред. | ред. код]
Вірменія співпрацює з Євроатлантичним координаційним центром реагування на катастрофи (EADRCC). НАТО та Вірменія спільно створили Національний центр управління кризовими ситуаціями в Єревані.[1] У період з 11 по 16 вересня 2010 р. у співпраці з Євроатлантичним координаційним центром реагування на катастрофи Вірменія провела навчання EADRCC «Вірменія 2010» з надзвичайних ситуацій поблизу Єревана, які були одними з найбільших заходів НАТО з реагування на катастрофи. Вірменські рятувальні групи активно беруть участь у діяльності EADRCC та беруть участь у різноманітних навчаннях з надзвичайних ситуацій.
Наука заради миру та безпеки[ред. | ред. код]
З 1993 року Вірменія бере участь у програмі НАТО «Наука заради миру та безпеки » (SPS). Сфери співпраці включають захист від хімічних, біологічних та ядерних агентів, боротьбу з тероризмом та кібервійну.[6]
Операції з підтримання миру[ред. | ред. код]
Вірменія бере участь у деяких миротворчих операціях НАТО, зокрема:
Афганістан[ред. | ред. код]
У лютому 2010 року Вірменія розмістила близько 130 солдатів в Афганістані у складі Міжнародних сил сприяння безпеці під керівництвом НАТО (ISAF). Вони служили під німецьким командуванням, захищаючи аеропорт у Кундузі.[7][8]
Ірак[ред. | ред. код]
Після закінчення вторгнення в Ірак Вірменія розгорнула підрозділ із 46 миротворців під польським командуванням. Вірменські миротворці базувалися в Аль-Куті, 100 km (62 mi) від столиці Багдада . [9]
Косово[ред. | ред. код]
З 2004 року Вірменія активно бере участь у проведенні НАТО операції в Косово і наразі розгортає близько 70 миротворців у складі Збройних сил НАТО в Косово.[10]
Потенційне членство[ред. | ред. код]
Вірменія навряд чи вступить до НАТО, оскільки її політика часто зближує її з Російською Федерацією, і вона залишається членом Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), альтернативного військового альянсу, очолюваного Російською Федерацією.[11]
Однак низка політиків і політичних партій закликали уряд Вірменії вийти з членства Вірменії в Організації Договору про колективну безпеку і або прагнути повноправного членства в НАТО, або стати головним союзником, що не є членом НАТО. Наприклад, Європейська партія Вірменії виступає за членство Вірменії в НАТО, тоді як Партія вірменського національного руху закликає розвивати глибші відносини з НАТО.[12][13]
Двосторонні візити[ред. | ред. код]
| Членство не є метою Країни, які не оголосили про свої наміри членства |
У 1999 році президент Вірменії Роберт Кочарян взяв участь у 50-му ювілейному саміті НАТО у Вашингтоні, округ Колумбія.[14] У 2001 році Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон відвідав Вірменію. У 2005 році Роберт Кочарян провів зустрічі в штаб-квартирі НАТО в Бельгії. У 2008 році президент Серж Саргсян відвідав зустріч НАТО в Румунії, а також зустрівся з генеральним секретарем Яапом де Хооп Схеффером у Бельгії пізніше того ж року.[14] У 2009 році Вірменію відвідав Клаудіо Бізоньєро, заступник генерального секретаря.[15] У 2010 році Серж Саргсян провів зустріч у штаб-квартирі НАТО. У 2012 році генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен відвідує Вірменію і зустрічається з Сержем Саргсяном. У 2014 році Серж Саргсян бере участь у зустрічі держав-членів і партнерів НАТО. У 2017 році Серж Саргсян проводить переговори з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом. У 2018 році прем'єр-міністр Нікол Пашинян бере участь у саміті НАТО в Брюсселі. У 2019 році спеціальний представник НАТО на Кавказі та Центральній Азії Джеймс Аппатурай відвідав Вірменію і зустрівся з президентом Арменом Саркісяном та іншими високопоставленими посадовими особами.[14] 26 квітня 2022 року Спеціальний представник Генерального секретаря НАТО з питань Кавказу та Центральної Азії Хав’єр Коломіна Піріз зустрівся із заступником міністра закордонних справ Вірменії Ваге Геворгяном. Сторони обговорили поглиблення співпраці між НАТО та Вірменією.[16]
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Партнерство Вірменія-НАТО [Архівовано 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Інформаційний центр НАТО у Вірменії [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в NATO – Relations with Armenia. NATO. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Signatures of Partnership for Peace Framework Document. North Atlantic Treaty Organization. 5 жовтня 2006. Архів оригіналу за 29 листопада 2006. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ а б In International Organizations. Ministry of Foreign Affairs of Armenia. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Individual Partnership Action Plans. NATO. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Armenia-NATO Partnership Plan corresponds to interests of both parties. PanARMENIAN.Net. Архів оригіналу за 7 лютого 2009. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ NORTH ATLANTIC TREATY ORGANIZATION. www.mfa.am. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ News – mediamax.am. mediamax.am. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Armenian Troops Due in Afghanistan Soon | Asbarez Armenian News. Asbarez.com. 6 листопада 2009. Архів оригіналу за 13 листопада 2009. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Armenia's third contingent of peacekeepers now in Iraq. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ In International Organizations. Ministry of Foreign Affairs of Armenia. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Armenia Says NATO Support For Azerbaijan Prompted Pullout. RadioFreeEurope/RadioLiberty. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Պապիկյան, Աննա (11 жовтня 2018). Նոր կուսակցություն՝ Հայաստանում "եվրոռեմոնտ" անելու համար. ՀՐԱՊԱՐԱԿ. Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ ՀՀՇ-ն առաջիկայում հանդես է գալու «Եվրոպական Ալյանս» նախաձեռնությամբ | Առավոտ - Լուրեր Հայաստանից. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ а б в NORTH ATLANTIC TREATY ORGANIZATION. www.mfa.am. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ LLC, Helix Consulting. Ambassador of Armenia meets with NATO Deputy Secretary General - aysor.am - Hot news from Armenia. www.aysor.am.
- ↑ The meeting of Vahe Gevorgyan, Deputy Minister of Foreign Affairs of Armenia, the NATO Secretary General’s Special Representative for the Caucasus and Central Asia. mfa.am. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
| |||||||||||||
.svg){kind=small}
