Відрадний проспект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Відрадний проспект
Київ
Відрадний проспект
Місцевість Караваєві дачі, Відрадний
Район Солом'янський
Назва на честь житлового масиву Відрадний
Колишні назви
133-тя Нова вулиця, Новоніжинська вулиця, проспект Чубаря
Загальні відомості
Протяжність 3200 м
Координати початку 50°26′11″ пн. ш. 30°26′07″ сх. д. / 50.436472° пн. ш. 30.435361° сх. д. / 50.436472; 30.435361Координати: 50°26′11″ пн. ш. 30°26′07″ сх. д. / 50.436472° пн. ш. 30.435361° сх. д. / 50.436472; 30.435361
Координати кінця 50°24′47″ пн. ш. 30°25′06″ сх. д. / 50.413111° пн. ш. 30.418389° сх. д. / 50.413111; 30.418389
поштові індекси 03061, 03126
Транспорт
Найближчі станції метро  «Шулявська»
Автобуси А 2, 25
Трамваї Т 14, 15
Тролейбуси Тр 27, 27к
Найближчі залізничні станції Київ-Волинський, з. п. Караваєві Дачі
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади ЗОШ № 22, № 173
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10242
У проєкті OpenStreetMap r2175181
Мапа
Мапа
CMNS: Відрадний проспект у Вікісховищі

Відра́дний проспе́кт — проспект у Солом'янському районі міста Києва, місцевості Караваєві дачі, Відрадний. Пролягає від Ніжинської та Гарматної вулиць до залізничного шляхопроводу та вулиці Дев'ятого Травня.

Прилучаються вулиці Августина Волошина, Чернівецька, Михайла Донця, Івана Піддубного, Чернишевського, Академіка Шалімова, Героїв Севастополя, Відрадна площа, вулиці Попельнянська, Олекси Гірника, бульвар Вацлава Гавела, вулиці Миколи Шепелєва, Пост-Волинська, залізничний шляхопровід (проспект пролягає під залізничними коліями) та вулиця Володимира Качали.

Історія[ред. | ред. код]

Проспект виник у 1-й половині XX століття (почав формуватися в 1940-ві роки) під назвою 133-тя Нова вулиця.

1944 року набув назву Новоніжинська вулиця[1] (як продовження Ніжинської вулиці).

З 1961 року — проспект Чубаря[2], на честь українського радянського партійного і державного діяча Власа Чубаря.

Сучасна назва — з 1991 року[3], від історичної місцевості та житломасиву, яким пролягає проспект.

Забудова непарного боку проспекту — переважно малоповерхова (1–2-поверхові будинки), частково — промислові підприємства, парний бік — житлова багатоповерхова забудова (переважно 5-поверхівки).

Установи та заклади[ред. | ред. код]

  • № 4 — Інститут міжнародних відносин НАУ;
  • № 4-б — Авіакосмічний ліцей;
  • № 8-а — спеціалізований дитячий садок № 51;
  • № 14/45 — бібліотека № 13;
  • № 14/45-а — дитячий садок № 398;
  • № 16/50 — ветеринарна аптека № 3;
  • № 20 — СЗШ № 173;
  • № 36-в — СЗШ № 22;
  • № 24-а — школа-дитсадок «Ясочка»;
  • № 52 — Експериментальний завод залізобетонних шпал;
  • № 93/2 — Кисневий завод;
  • № 103 — Домобудівний комбінат № 3 (ДБК-3); міський баскетбольний клуб «Київський будівельник»;

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 листопада 1961 року № 2259 «Про найменування та перейменування вулиць, площ та парків міста» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 42. Арк. 224–231. [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 6 грудня 1991 року № 916 «Про найменування і перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3888. Арк. 20–22. [Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Чубаря просп. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 181.
  • Чубаря просп. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 230.