Відрадний проспект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Відрадний проспект
Київ Київ
Відрадний проспект
Відрадний проспект
Місцевість Караваєві Дачі, Відрадний
Район Солом'янський
Історична інформація
Назва на честь житлового масиву Відрадний
Колишні назви 133-я Нова вулиця, Новоніжинська вулиця, проспект Чубаря
Протяжність 3 км
Координати початку 50°26′11″ пн. ш. 30°26′07″ сх. д. / 50.436472° пн. ш. 30.435361° сх. д. / 50.436472; 30.435361Координати: 50°26′11″ пн. ш. 30°26′07″ сх. д. / 50.436472° пн. ш. 30.435361° сх. д. / 50.436472; 30.435361
Координати кінця 50°24′47″ пн. ш. 30°25′06″ сх. д. / 50.413111° пн. ш. 30.418389° сх. д. / 50.413111; 30.418389
Поштові індекси 03061, 03126
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Line 1.svg «Шулявська»
Автобуси А 2
Трамваї Т 14, 15
Тролейбуси Тр 27, 27к
Найближчі залізничні станції Київ-Волинський, з. п. Караваєві Дачі
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Пам'ятник Чубарю
Навчальні заклади ЗОШ № 22, № 173

Відра́дний проспе́кт — проспект у Солом'янському районі міста Києва, місцевості Караваєві Дачі, Відрадний. Пролягає від Ніжинської та Гарматної вулиці до залізничного шляхопроводу та вулиці Дев'ятого Травня.

До проспекту прилучаються вулиці Ярослава Галана, Чернівецька, Михайла Донця, Івана Піддубного, Чернишевського, Героїв Севастополя, Попельнянська, Суздальська, бульвар Івана Лепсе, вулиці Миколи Шепелєва, Пост-Волинська, залізничний шляхопровід (проспект пролягає під залізничними коліями) та вулиця Качалова.

Історія[ред.ред. код]

Проспект виник у 1-й половині ХХ століття (почав формуватися у 1940-ві роки) під назвою 133-я Нова вулиця, 1944 року набув назву Новоніжинська вулиця[1] (як продовження Ніжинської вулиці). З 1961 року — проспект Чубаря[2], на честь українського радянського партійного і державного діяча Власа Чубаря. Сучасна назва — з 1991 року[3], від історичної місцевості та житломасиву, яким пролягає проспект.

Забудова непарного боку проспекту — переважно малоповерхова (1—2-поверхові будинки), частково — промислові підприємства, парний бік — житлова багатоповерхова забудова (переважно 5-поверхівки).

Важливі установи[ред.ред. код]

  • № 4 б — Авіакосмічний ліцей;
  • № 8 а — спеціалізований дитячий садок № 51;
  • № 14/45 — бібліотека № 13;
  • № 14/45 а — дитячий садок № 398;
  • № 16/50 — ветеринарна аптека № 3;
  • № 20 — СЗШ № 173;
  • № 36 в — СЗШ № 22;
  • № 24 а — школа-дитсадок «Ясочка»;
  • № 52 — Експериментальний завод залізобетонних шпал;
  • № 93/2 — Кисневий завод;
  • № 103 — Домобудівний комбінат № 3 (ДБК-3); міський баскетбольний клуб «Київський будівельник»;

Примітки[ред.ред. код]

  1. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 листопада 1961 року № 2259 «Про найменування та перейменування вулиць, площ та парків міста» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 42, арк. 224–231. Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 6 грудня 1991 року № 916 «Про найменування і перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3888, арк. 20–22. Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.