Відродження мови

Відродження мови — процес повернення вимерлої мови до повсякденного вжитку.

Цей процес є зворотним до вимирання мови, коли її носії поступово переходять до використання іншої мови у більшості життєвих ситуацій і перестають навчати старій мові своїх дітей. Відродження ставить за мету повернути вимерлу чи вимираючу мову до загального повсякденного вжитку і створити умови її подальшого самостійного існування. Цей процес може запроваджуватися державною владою, суспільними чи культурно-освітніми організаціями і ентузіастами.

Мабуть, найуспішнішим прикладом такої діяльності є іврит — відроджена давньоєврейська мова, яка була мертвою протягом двох тисячоліть та існувала лише як літургійна мова іудаїзму. Зараз іврит є офіційною мовою Держави Ізраїль, він вживається в усіх галузях суспільного і власного життя, і його існуванню як розмовної мови нічого не загрожує. Інші проекти відродження мов, яким загрожує вимирання, наприклад, відродження ірландської мови в Ірландії, мали значно менший успіх.

Окрім івриту та ірландської, за різних часів державними установами чи громадськими організаціями і спільнотами ентузіастів проводилися кампанії по відродженню таких мов:

• бретонська — кельтська мова північного заходу Франції;
• мова індіанського народу команчів;
• коптська — літургічна мова єгипетських християн, що є пізньою формою давньоєгипетської мови перших сторіч н.е.;
• корнуольська — кельтська мова південного заходу Англії, вимерла з XVIII ст.;
• фарерська — скандинавська мова мешканців Фарерських островів, що належать Данії, зараз є офіційною мовою на островах;
• фризька — германська мова північного сходу Нідерландів і суміжних областей Німеччини;
• грецька катаревуса — проект часткового відродження давньогрецької мови, доконечного успіху не мав, але здійснив значний вплив на розвиток народної новогрецької мови;
• ладіно — мова євреїв, що були вигнані з Іспанії в XVI ст., є наслідком незалежного розвідку середньовічної іспанської мови;
• латинська — вимерла з раннього середньовічча, але до XIX ст. була лінгва-франка у Європі і загальновизнаної мовою науки;
• менська — кельтська мова корінного населення острова Мен в Ірландському морі, що належить Великобританії, вимерла в XIX ст.
• давньонорвезька (нюнорск)
• провансальська — романська мова південного сходу Франції;
• шотландська — місцева форма англійської мови, що розвивалася окремо з середньовічних часів:
• шотландська гельська — мова кельтського населення Шотландії;
• тлінгіт — мова одного з індіанських народів Аляски;
• валлійська — кельтська мова Уельсу;
• їдиш — германська мова євреїв Східної Європи.

Чинники, які сприяють відродженню мови

Девід Кристел (англ. David Crystal) у своїй книзі "Смерть мови" (англ. Language Death) визначає шість чинників, які можуть сприяти відродженню мови. Він вважає, що мова прогресуватиме, якщо її носії:

1. підвищать свій престиж у домінуючій спільноті
2. стануть багатшими
3. підвищать свою легітимни владу у очах домінуючої спільноти
4. будуть присутні у системі освіти
5. можуть писати власною мовою
6. зможуть із користю застосовувати електронні технології