Відступання льодовиків з 1850 року

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вигляд льодовика Вайтчак у Glacier Peak Wilderness. в 1973 році
Той самий район в 2006 році, коли льодовик відступив на 1,9 км.

Відступання льодовиків з 1850 року — зменшення площі льодовиків по всьому світу, що істотно впливає на наявність стабільних джерел прісної води, існування гірських екосистем, використання навколишніх територій людиною та, в довгостроковій перспективі, рівень води в океанах. Як і льодовики загалом, це явище досліджується гляціологами, що пов’язують його з потеплінням атмосфери, викликаним збільшенням парникових газів через господарську діяльність людини. Найбільші відносні втрати льодовикового покриву спостерігаються у гірських хребтах помірних широт, таких як Гімалаї, Альпи, Скелясті гори та Південні Анди, а також на ізольованих тропічних вершинах, таких як Кіліманджаро[1][2]. Часто відступлення льодовиків використовується для відстеження температури повітря у сучасні та минулі часи[3][4].

Протягом Малого льодовикового періоду, приблизно з 1550 до 1850 років, середньосвітові температури були дещо нижчі за сучасні. Після цього, приблизно до 1940 року, льодовики почали відступати у міру поступового підвищення температури повітря. Це відступання уповільнилося або навіть припинилося протягом недовгого періоду глобального похолодання між 1950 і 1980 роками. Однак, починаючи з 1980 року, значне глобальне потепління привело до нового набагато швидшего танення льодовиків по всьому світу, в результаті чого багато з них вже зникло, а існування багатьох інших знаходиться під значної загрозою. В певних районах, таких як Анди і Гімалаї, зникнення льодовиків матиме значні наслідки для забезпечення прісною водою навколишнього населення і місцевих екосистем. Сучасне швидке руйнування околичних льодовиків Гренландького і Західноантарктичного льодовикових щитів, що почалося біля 1985 року, може бути передвісником істотного підвищення рівня океанів, що матиме руйнівні наслідки для прибережних районів всього світу.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Intergovernmental panel on climate change. «Graph of 20 glaciers in retreat worldwide». Climate Change 2001 (Working Group I: The Scientific Basis). Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2006-02-14. 
  2. Thomas Mölg. «Worldwide glacier retreat». RealClimate. Процитовано 18 березня 2005. 
  3. Intergovernmental panel on climate change. «2.2.5.4 Mountain glaciers». Climate Change 2001 (Working Group I: The Scientific Basis). Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2006-02-14. 
  4. National Snow and Ice Data Center. «Global glacier recession». GLIMS Data at NSIDC. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2006-02-14.