Відцентровий насос
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Насос відцентровий рос. насос центробежный; англ. centrifugal pump; нім. Zentrifugalpumpe f, Kreiselpumpe f, Schleuderpumpe f – насос лопатевий, який діє за допомогою відцентрових сил і в якому рідке середовище переміщується через робоче колесо від центра до периферії.
Зміст |
[ред.] Класифікація
Н.в. класифікують за кількома ознаками:
- за кількістю робочих коліс: одноколісні, двохколісні і багатоколісні (насоси секційні), в яких рідина проходить послідовно крізь ряд коліс, причому загальний напір насоса дорівнює сумі напорів, які створюються кожним колесом;
- за способом підведення рідини до робочого колеса – насоси с однобічним підведенням і насоси з двобічним підведенням;
- за розташуванням вала – горизонтальні та вертикальні;
- за конструкцією корпуса – з вертикальним роз’єднанням і горизонтальним роз’єднанням;
- за відводом рідини з робочого колеса – спіральні та турбінні, в яких рідина до спірального каналу (завитки) надходить через спрямовуючий апарат (нерухоме колесо з лопатками);
- за способом з’єднання з двигуном – приводні ( зі шківом або редуктором), з’єднані безпосередньо через муфту та моноблок-насоси, де робоче колесо встановлене на подовженому кінці вала електродвигуна;
- за родом рідини, яка перекачується – вугільні, ґрунтові, а також водопровідні, каналізаційні, теплофікаційні, кислотні і т.ін.
У гірничій промисловості широко застосовують насоси вугільні, ґрунтові, шламові, суспензійні, а також багатоколісні секційні насоси.
[ред.] Схеми роботи відцентрових насосів
- ПАРАЛЕЛЬНА РОБОТА ВІДЦЕНТРОВИХ НАСОСІВ , (рос. параллельная работа центробежных насосов, англ. parallel operation of centrifugal pumps, нім. Parallelbetrieb m der Zentrifugalpumpen) – сумісна робота кількох насосів на один загальний або кілька зв’язаних між собою напірних трубопроводів. Для побудови сумарної характеристики двох однакових насосів необхідно подвоїти абсциси одного насоса при однакових ординатах (напорах). Продуктивність кожного насоса, які вибирають для паралельної роботи, має дорівнювати половині розрахункової витрати, а напір відповідати повній витраті. При зупинці одного насоса продуктивність другого та споживана потужність збільшуються. Найбільш ефективною парале-льна робота буде при пологій характеристиці трубопроводу та плавному зниженні характеристики насоса. Аналогічним чином відбувається паралельна робота трьох однакових насосів.
- ПОСЛІДОВНА РОБОТА ВІДЦЕНТРОВИХ НАСОСІВ (рос. последовательная работа центробежных насосов, англ. series operation of centrifugal pumps, нім. Folgebetrieb m der Zentrifugalpumpen) – здійснюється подачею води одним насосом у всмоктувальний патрубок другого при необхідності збільшити напір, зберігаючи витрату сталою (або майже сталою).
[ред.] Характеристика відцентрового насоса
НАСОСА ВІДЦЕНТРОВОГО ХАРАКТЕРИСТИКА – графічні залежності напору, що його розвиває насос, споживаної потужності, кавітаційного запасу й коефіцієнта корисної дії від подачі насоса. Розрізняють паспортну (заводську) і ймовірну (в конкретній свердловині) Н.в.х. Остання може істотно відрізнятися від паспортної Н.в.х. внаслідок неякісного виготовлення конкретного насоса, відмінності в’язкості видобувної нафти від в’язкості води і наявності в продукції свердловини вільного газу.
Характеристики насоса мають декілька характерних точок або зон. Початкова точка характеристики відповідає роботі на-соса при закритій засувці на напірному патрубку (Q = 0). У цьому випадку насос розвиває напір Н0 та споживає потужність (N0 ≠ 0). Потужність, яку споживають (бл. 30 % номінальної) витрачається на механічні втрати на нагрів води у насосі. Робо-та насоса при закритій засувці можлива лише на холодній воді протягом нетривалого часу (декілька хвилин).
Оптимальна точка характеристики с відповідає максимальному значенню к.к.д. Оскільки крива Q (η) має у зоні оптима-льної точки пологий характер, то на практиці використовують робочу частину характеристики насоса (зона між точками a та b). Робоча частина характеристики залежить від допустимого зниження к.к.д., яке приймають не більше 2 – 3 % від його максимального значення. Максимальна точка характеристики – кінцева точка кривої Q(Н) відповідає тому значенню подачі, після якого насос може увійти у кавітаційний режим.
Основною кривою, яка характеризує роботу насоса, є крива залежності напору від подачі Q (Н). У залежності від конс-трукції насоса форма кривої Q (Н) може бути різною. Для різних насосів існують криві, які безперервно знижуються, та кри-ві з ділянкою, що збільшується (що мають максимум). Перші називають стабільними, а другі – нестабільними (лабільними) характеристиками. У свою чергу, криві обох типів можуть бути пологими, нормальними та крутоспадними.
[ред.] Див. також
[ред.] Силки
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
 |
Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!
|
