Вій

Вій — персонаж української демонології, який найчастіше постає в образі старезного діда з густими й довгими бровами та віями, через які нічого не бачить. Його погляд може бути смертельним для живих істот. Він має згубну, руйнівну силу, яка здатна провалити будинок під землю, а на його місці утворити водоймище. Однак від цієї магічної сили рятує те, що Вій навколо себе нічого не бачить через свої надзвичайно густі та довгі брови й вії. В етнографії висловлюється припущення про те, що саме з цим образом пов'язані повір'я «про недобрі очі та зурочення, згідно з якими від злого погляду все гине чи псується» /Українська минувшина. - С.220/.

«	Вій — це могутній витвір народної уяви. Так звуть українці старшого над гномами, що в нього повіки на очах спускаються аж до землі. Оця вся повість і є народний переказ. Мені не хотілося змінювати його, тому розповідаю майже так само просто, як і сам чув.	»
— Микола Гоголь[Джерело?]

Джерела

• Словник символів, Потапенко О.І., Дмитренко М.К., Потапенко Г.І. та ін., 1997.

Посилання

• Видавничий центр «Логос Україна». Н. Гоголь «Вий».
• Левкиевская Е. Е. К вопросу об одной мистификации, или гоголевский Вий при свете украинской мифологии // Studia mythologica Slavica. Ljubljana; Piza, 1998. Т. 1. S. 307—315 (рос.)