Війна першого покоління

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Війна першого покоління — війни Нового часу, які велися лінійним ладом за допомогою гладкоствольної зброї. Термін введений американським експертом Вільямом Ліндом в 1989 році для аналізу еволюції завдань морської піхоти США. Війна першого покоління відображала реалії початкового періоду американської державності. Це класична війна, де багато що залежало від генерального бою і геніальності полководця. Вершиною воєн першого покоління названі Наполеонівські війни[1].

Прусська піхота просувається у рядах та стовпах. Формування у Битві біля Гогенфрідбергу в 1745 році

У вітчизняній літературі до воєн першого покоління відносять війни періоду рабовласництва та феодалізму, тоді як Новоєвропейські війни лінійної тактики і гладкоствольної зброї вважаються війнами другого покоління (В. І. Сліпченко)[2]. Іноді до воєн першого покоління у вітчизняній літературі відносять навіть первісні міжплемінні сутички (Н. Коньков)[3]

Примітки[ред.ред. код]