Військова економіка
| Військова справа |
|---|
|
Доісторична · Античність · Середньовіччя · Пороху · Новітня · Сучасна Бронетанкова · Артилерія · Біологічна · Кіннота · Хімічна · Електронна · Піхота · Ядерна · Психологічна · Інфразвукова · Надрадіочастотна · Променева · Радіологічна Технології і обладнання · Військова економіка · Військова наука · Бойове забезпечення військ · Тилове забезпечення · Морально-психологічне забезпечення |
| Друга світова війна |
Існує два поняття військова економіка:
- це військове виробництво
- це об’єктивна реальність, як наука
Військова економіка, як об’єктивна реальність [ред.]
Військова економіка, як об’єктивна реальність - постійно діюча частка суспільного виробництва для забезпечення потреб Збройних Сил склалася в роки Першої світової війни в Німеччині. Усе те військове майно і озброєння, яке було накопичено до війни було використано і втрачено у перші два місяці війни. І вперше в історії людства економіка і політика стала перед проблемою недостачі кінцевої військової продукції і необхідністю переводу значної частки цивільного виробництва на військове виробництво. В сучасних умовах дуже посилився взаємозв’язок між війною та економікою.
Економіка здійснює вплив в цілому на хід та результат війни:
- по-перше економіка є об’єктивною основою виникнення соціальних конфліктів які вирішуються через війну
- економіка є матеріально-технічною базою збройної боротьби. Щоб вести війну потрібна зброя та багато іншого, що дає економіка.
- економіка за допомогою військової техніки та людських ресурсів обумовлює організацію, форми і способи озброєної боротьби, військову тактику та стратегію
Взаємозв’язок між економікою та війною має двосторонній характер:
- війна відволікає значні фінансові, матеріальні та людські ресурси з виробничої сфери в непродуктивну невиробничу сферу
- війна і військові потреби формують структуру самої економіки
- війна веде до прямого знищення продуктивних сил і у зв’язку з цим стає задача по збереженню виробництва, робочої сили, забезпеченню живучості економіки
Таким чином з початком першої світової війни склалися об’єктивно два сектори суспільно-го виробництва – цивільний сектор і військовий сектор і у військовій науці виник новий напрям її розвитку – військова економіка. Війна перш за все на макрорівні потребує прямих фінансових ресурсів.
Існують:
- прямі фінансові витрати (суто військові витрати)
- непрямі фінансові витрати (витрати на військову економіку)
Військова економіка, як наука [ред.]
Військова економіка, як наука вивчає військо-економічні відносини, які складаються в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання предметів військового призначення.
Військова економіка, як об’єктивна реальність включає в себе:
- чисто військове виробництво засобів збройної боротьби
- цивільне виробництво засобів збройної боротьби
- цивільне виробництво звичайної цивільної продукції
- військове господарство
Військова економіка як наука є складна система військово-економічних знань. Основними галузями військо-економічних знань є:
- Загальна теорія військової економіки;
- конкретна військова економіка та військове господарство
Загальна теорія військової економіки [ред.]
Загальна теорія військової економіки включає:
- визначення предмета та основних проблем військово-економічної науки, ана-ліз використовуваних методів;
- дослідження змісту військової економіки, структури військового виробництва, законів та закономірностей економічного забезпечення підготовки та ведення війни;
- теорію військово-економічного потенціалу;
- аналіз військово-економічної підготовки та економічної мобілізації;
- аналіз особливостей суспільного виробництва в умовах війни;
- вивчення проблем економічного протиборства і живучості економіки;
- аналіз економічного забезпечення коаліційної війни;
- розробка загальних принципів економічної роботи у військах;
- дослідження проблем управління військовою економікою.
Конкретна військова економіка і військове господарство [ред.]
Конкретна військова економіка і військове господарство включає 3 підсистеми:
- галузеві конкретно-економічні знання;
- спеціальні конкретно-економічні знання;
- історичні військово-економічні знання.
Галузеві конкретні військово-економічні знання [ред.]
До галузевих конкретних військово-економічних знань відносяться:
- економіка Збройних Сил;
- економіка галузей оборонної промисловості;
- економіка військового будівництва;
- економіка військового транспорту і зв’язку;
- економіка військових науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт ;
- економіка експлуатації та ремонту військової техніки;
- економіка цивільної оборони.
Спеціальні конкретні військово-економічні знання [ред.]
Спеціальні конкретні військово-економічні знання включають:
- фінанси Збройних Сил;
- військово-економічний аналіз;
- військово-економічне планування;
- військово-економічну географію;
- військово-економічну статистику;
- військово-економічну інформатику.
Історичні військово-економічні знання:
- історію військово-економічної думки;
- історію військового господарства.
Військова економіка, як наука, має свої закони, закономірності та категорії. У військовій економіці діють загальні економічні закони такі як, закон вартості, закон продуктивності праці, закон росту потреб, закон попиту та пропозиції.
Поряд з загальними економічними законами Військова економіка має ряд специфічних за-конів і закономірностей:
- закон виробництва додаткового продукту для задоволення військових потреб;
- закон першочергового виробництва вирішальних засобів збройної боротьби;
- закон залежності виробництва засобів збройної боротьби від НТП;
- закон взаємозв’язку виробничих секторів військового виробництва.
На сферу військової економіки впливають закони політики та закони війни:
- закон залежності війни від її політичних цілей;
- закон залежності ходу війни від співвідношення економічних потенціалів;
- закон ходу війни в залежності від співвідношення військових потенціалів во-юючих країн;
- закон залежності ходу війни від морально-політичного потенціалу.
Структура військової економіки, як об’єктивної реальності [ред.]
1. Базові галузі [ред.]
- паливно-енергетичний комплекс (гідро електроенергетика, теплова електроенергетика, атомна електроенергетика, нафтовидобування, нафтопереробка та нафто-транспортування, добування, переробка і транспортування газу, вугільна промисловість).
- Комплекс сировинних і матеріаловиробничих галузей;
- Інфраструктура;
- Аграрно-промисловий комплекс;
- Галузі, які переробляють сільськогосподарську продукцію;
- Капітальне будівництво;
- Комплекс військової та військово-технічної науки;
- Кадрове військове виробництво
2. Кадрові галузі [ред.]
- атомна військова промисловість;
- ракетобудівництво;
- літакобудування;
- танкобудування;
- суднобудування;
- виробництво артилерійських систем та систем залпового вогню;
- виробництво стрілецької зброї;
- виробництво боєприпасів.
У своїй переважній більшості країн такі галузі зустрічаються дуже рідко. Як правило, формуються змішані підприємства, які поряд з цивільною продукцією здійснюють виробництво кінцевої військової продукції.
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
- В. І. Мунтіян «Економіка та оборонні витрати». Київ, 1998
- В. І. Мунтіян «Оборонний бюджет та можливі шляхи його реформування в Україні». Київ, 1996
- Воєнна доктрина України
- «Теорія і практика воєнної економіки» навчальний посібник В. І. Кириленко, КВГІ 2001
