Військово-морські сили США

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Військово-морські сили США
Печатка департаменту ВМС США
На службі з 13 жовтня 1775 року
Країна США США
Вид військово-морські сили
Чисельність 332000 військовослужбовців, 280 бойових кораблів, 3700 літаків
У складі Міністерство оборони США
Гарнізон/Штаб Пентагон
Гасло Semper Fortis
Штандарт блакитний та золотий
Марш Anchors Aweigh
Річниці 13 жовтня 1775
Війни/битви Війна за незалежність США
Англо-американська війна 1812-1815
Берберійські війни
Американо-мексиканська війна
Громадянська війна
Іспано-американська війна
Перша світова війна
Друга світова війна
Корейська війна
В'єтнамська війна
Панама
Гренада
Війна в Косово
Війна в Афганістані
Війна в Іраку
Вебсайт navy.mil​(англ.)
Командування
Поточний
командувач		 адмірал Гарі Роухед (англ. ADM Gary Roughead)
Визначні
командувачі

адмірал флоту США Німіц Честер (Chester William Nimitz)

капітан США, контр-адмірал Росії Джон Поль Джонс (John Paul Jones)
Медіафайли на Вікісховищі
Збройні сили США
Виконавчі департаменти
Штаб
Військові відомства
Роди військ
Командна структура

Військо́во-морські́ си́ли США (англ. United States Navy (USN)) — один з п'яти видів збройних сил США. Начальник штабу ВМС підпорядкований міністру ВМС і є членом Об'єднаного комітету начальників штабів.

Основні складові ВМС США — Тихоокеанський флот, Атлантичний флот, Військово-морські сили у Європі, Командування військово-морських перевезень.

В оперативному плані ВМС США підрозділяються на сім флотів: Другий, Третій, Четвертий, П'ятий, Шостий, Сьомий і Десятий.
В різний час до складу ВМФ США входили також Перший, Восьмий, Дев'ятий, Одинадцятий і Дванадцятий флоти, а також Азійський флот США.

Військово-морські сили США ведуть свою історію від вересня 1775, коли Джордж Вашингтон віддав наказ семи шхунам і бригантинам переслідувати англійські судна, які слідували у Канаду. Департамент флоту було створено у квітні 1798.

Сьогодні Військово-морські сили США — дуже важливий фактор військової міці США, чинник глобальної і регіональної політичної стабільності.

Військово-морські сили США нараховують 332 тис. осіб, мають 125 тис. резервістів. Військово-морські сили США оперують 280 кораблями, 3700 літаками та гелікоптерами (станом на 22 липня 2008 р.)[1].

Зони відповідальності ВМС США
Військові бази ВМС США

Бойові кораблі США від 2022 року[ред. | ред. код]

Бортовий номер корабля Фото Назва Тип Країна/Побудовано Рік введення в експлуатацію (Збудовано) Рік введення в експлуатацію для ВМС США Статус Примітки
Авіаносець
CVN-78 «Джеральд Р. Форд» Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» США США 09.11.2013 22.07.2017 В строю Замінив старий авіаносець «Ентерпрайз» (CVN-65)
CVN-79 «Джон Ф. Кеннеді» Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» США США 29.10.2019 ~2024 Проходить випробування Замінив старий авіаносець «Німіц» (CVN-68)
CVN-80 «Ентерпрайз» Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» США США ~2025 ~2027 Проєкт який виконується в металі(закладують будівництво) Замінив старий авіаносець «Дуайт Ейзенхауер» (CVN-69)
CVN-81 «Доріс Міллер» Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» США США ~2028 ~2030 Проєкт Замінив старий авіаносець «Карл Вінсон» (CVN-70)
CVN-82 Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» США США ~2032 ~2034 Проєкт Замінив старий авіаносець «Теодор Рузвельт» (CVN-71)
CVN-83 Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» США США Проєкт Замінить старий авіаносець «Авраам Лінкольн» (CVN-72)
CVN-84 Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» США США Проєкт Замінить старий авіаносець «Джордж Вашингтон» (CVN-73)
CVN-85 Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» США США Проєкт Замінить старий авіаносець «Джон К. Стенніс» (CVN-74)
CVN-86 Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» США США Проєкт Замінить старий авіаносець «Гаррі Трумен» (CVN-75)
CVN-87 Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» США США Проєкт Замінить старий авіаносець «Рональд Рейган» (CVN-76)
Підводний човен
SSBN-731 США США
SSBN-732 США США
SSBN-733 США США
SSBN-734 США США
SSBN-735 США США
SSBN-736 США США
SSBN-737 США США
SSBN-738 США США
SSBN-739 США США
SSBN-740 США США
SSBN-741 США США
Універсальний десантний корабель
США США
Крейсер
США США
Есмінець
США США
Фрегат
США США
Корвет
США США
Ракетний катер
США США
Патрульний катер
США США

Історія[ред. | ред. код]

Континентальний флот[en] (1775–1785)[ред. | ред. код]

Роззброєння (1785–1794)[ред. | ред. код]

Заснування (1794–1812)[ред. | ред. код]

Континентальна експансія (1815–1861)[ред. | ред. код]

Занепад флоту (1865–1882)[ред. | ред. код]

"Новий флот" (1882–1898)[ред. | ред. код]

Піднесення сучасного флоту (1898–1914)[ред. | ред. код]

Міжвоєнне закріплення та експансія (1918–1941)[ред. | ред. код]

Холодна війна (1945–1991)[ред. | ред. код]

Після холодної війни (1991 – дотепер)[ред. | ред. код]

Тенденції першої чверті ХХІ ст.[ред. | ред. код]

  • У 2020 році ВМС США поступилися ВМС Китаю за кількістю кораблів. Сполучені Штати раніше мали звання найбільшого військово-морського флоту після того, як він випередив Королівський флот у 1943 році[2]. Флот скоротився з 333 кораблів до 272, але кількість кораблів, розгорнутих у морі, залишилася тою самою – близько 100 одиниць. Це означає, що кожен із кораблів флоту виконує на 20% більше роботи та розгортається на 20% частіше, ніж його попередники у 1998 році. Як наслідок, у середині 2017 року два кораблі ВМС (катастрофа USS Fitzgerald[en] та USS John S. McCain) зазнали зіткнення з торговими суднами під час регулярних транзитів. Ні командири, ні старпоми не здобули спеціальної військово-морської освіти, штурманський досвід був майже нульовим[3][4][5].
  • У січні 2022 року літак F-35C зі складу 147-ї винищувально-бомбардувальної ескадрильї VFA-147 авіації ВМС США зазнав удару під час приземлення на борт американського атомного авіаносця USS Carl Vinson (CVN-70) та впав за борт у Південно-Китайському морі[6].
  • у 2021 фінансовому році флот США втратив майже 1500 днів через простої - еквівалент виводу зі складу флоту чотирьох АПЛ[7]. Багато фінансових, трудових та технологічних ресурсів поглинає підготовка до будівництва АПЛ стратегічного призначення типу Columbia[en][8]
  • Влітку 2018 році створено Army Futures Command (AFC), орієнтовану на майбутню готовність. У квітні 2021 р. AFC здійснила першу спробу інтеграції пілотованих та безпілотних засобів в оперативному сценарії для створення переваг у бойових діях на морі. БПЛА Vanilla продемонстрував 45-годинний 23-хвилинний політ без дозаправки з Пойнт-Мугу на навчання Тихоокеанського флоту (PACFLT) UxS IBP 2021[11][12]. У травні 2021 на чергування НАТО став флот дронів “Cosimo Di Palma” di Sigonella[13]. В листопада 2021 року на конференції HACKtheMACHINE: Unmanned, присвяченій розвитку безпілотних систем, фахівці дійшли висновку, що важливим компонентом успіху майбутніх військово-морських сил США є впровадження передових кіберфізичних технологій на невеликі, гнучкі та численні безпілотні автономні платформи, що володіють високою маневреністю, які можуть бути швидко побудовані та адаптовані до конкретних умов у більших кількостях і з набагато меншими витратами порівняно з більшими платформами (БЕК MQ-4C Triton[en], БЛА MQ-9B Sea Guardian(морська версія MQ-1 predator), АНПА CARINA, детальніше Ghost Fleet Overlord[en][14][15]
  • Спільні російсько-китайські операції мають на увазі готовність обох наддержав співпрацювати, щоб обмежити владу очолюваного США порядку в АТР (навчання Large-Scale Exercise[en], Agile Dagger та RIMPAC). 23 жовтня 2021 року ВМС РФ та КНР провели перше в історії спільне патрулювання[16]. Брали участь по п'ять бойових кораблів кожного флоту, у тому числі два есмінці, два корвети і командний корабель. Патруль пройшов протока Цугару.

Військові нагороди ВМС США[ред. | ред. код]

Головна категорія: Військові нагороди ВМС США

Пункти базування[ред. | ред. код]

Прапор ВМС США

Атлантичне узбережжя США:

Командування сил флоту США

Норфолк - головна база Командування сил флоту США

Літл-Крік (Амфібійна)

Мейпорт

Кінгс-бей

Рота (передова)

Неаполь (передова)

Пункти базування

Кі-Уест

Гуантанамо

Тихоокеанський флот

Сан-Дієго

Бремертон

Бангор

Коронадо (Амфібійна)

Перл-Харбор - головна база Тихоокеанського флоту США

Апра (передова)

Йокосука (передова)

пункти базування

Бахрейн (Центральне командування)

Бойові кораблі[ред. | ред. код]

Ракетні крейсери типу «Тікондерога»
Ескадрені міноносці КРЗ типу «Арлі Берк»

Атомні багатоцільові авіаносці[ред. | ред. код]

Підводні човни типу «Сівулф»
Підводні човни типу «Вірджинія»
Кораблі прибережної зони типу «Фрідом»

Крейсери[ред. | ред. код]

  • тип «Тікондерога» - 22
    • CG-52 «Банкер Хілл» (Bunker Hill), 1986
    • CG-53 «Мобіл Бей» (Mobile Bay), 1987
    • CG-54 «Ентітем» (Antietam), 1987
    • CG-55 «Лейте Галф» (Leyte Gulf), 1987
    • CG-56 «Сан Джасінто» (San Jacinto), 1988
    • CG-57 «Лейк Чемплейн» (Lake Champlain), 1988
    • CG-58 «Філіппін Сі» (Philippine Sea), 1989
    • CG-59 «Прінстон» (Princeton), 1989
    • CG-60 «Норманді» (Normandy), 1989
    • CG-61 «Монтерей» (Monterey), 1990
    • CG-62 «Ченселорвіл» (Chancellorsville), 1989
    • CG-63 «Каупенс» (Cowpens), 1991
    • CG-64 «Геттисберг» (Gettysburg), 1991
    • CG-65 «Чосін» (Chosin), 1991
    • CG-66 «Хью Сіті» (Hue City), 1991
    • CG-67 «Шайло» (Shiloh), 1992
    • CG-68 «Анціо» (Anzio), 1992
    • CG-69 «Віксбург» (Vicksburg), 1992
    • CG-70 «Лейк Эрі» (Lake Erie), 1993
    • CG-71 «Кейп Сент-Джордж» (Cape St. George), 1993
    • CG-72 «Велла Галф» (Vella Gulf), 1993
    • CG-73 «Порт Ройял» (Port Royal), 1994

Ескадрені міноносці[ред. | ред. код]

Кораблі прибережної зони

Патрульні кораблі

тип «Циклон» (Cyclone) — 13

  • PC-2 «Темпест» (Tempest), 1993, 2008
  • PC-3 «Харрікейн» (Hurricane), 1993
  • PC-4 «Монсун» (Monsoon), 1994
  • PC-5 «Тайфун» (Typhoon), 1994
  • PC-6 «Сірокко» (Sirocco), 1994
  • PC-7 «Скволл» (Squall), 1994
  • PC-8 «Зефір» (Zephyr), 1994, 2011
  • PC-9 «Чинук» (Chinook), 1995
  • PC-10 «Файрболт» (Firebolt), 1995
  • PC-11 «Вайрлвінд» (Whirlwind), 1995
  • PC-12 «Тандерболт» (Thunderbolt), 1995
  • PC-13 «Шамал» (Shamal), 1996
  • PC-14 «Торнадо» (Tornado), 2000

Підводний флот[ред. | ред. код]

У складі підводного флоту США є (на 2020 р.):

14 ракетних підводних крейсерів стратегічного призначення (ПЧАРБ) третього покоління типу «Огайо» (Ohio)

4 стратегічних АПЧ з крилатими ракетами (ПЧАРК) типу «Огайо»

32 багатоцільових АПЧ (МПЧАТРК) типу «Лос-Анджелес» (Los Angeles)

3 багатоцільових АПЧ четвертого покоління типу «Сивулф» (Seawolf, проєкт закритий)

19 багатоцільових АПЧ четвертого покоління типу «Вірджинія» (Virginia)[22]

Інші[ред. | ред. код]

Штабні кораблі десантних сил

тип «Блю Рідж» (Blue Ridge) — 2

Десантний корабель USS  America

Універсальні десантні кораблі

тип «Уосп» (Wasp) — 8

тип «Америка» (America) — 2

Десантно-вертолітні кораблі-доки

USS  San Antonio

тип «Сан-Антоніо» (San Antonio) — 11

Десантні транспорти-доки

тип «Відбі Айленд» (Whidbey Island) — 8

  • LSD-41 «Відбі Айленд» (Whidbey Island), 1985
  • LSD-42 «Германтаун» (Germantown), 1986
  • LSD-43 «Форт Мак’Генрі» (Fort McHenry), 1987
  • LSD-44 «Ґанстон-голл» (Gunston Hall), 1989
  • LSD-45 «Комсток» (Comstock), 1990
  • LSD-46 «Тортуга» (Tortuga), 1990
  • LSD-47 «Рашмор» (Rushmore), 1991
  • LSD-48 «Эшлэнд» (Ashland), 1992

тип «Гарперс Феррі» (Harpers Ferry) — 4

  • LSD-49 «Гарперс Феррі» (Harpers Ferry), 1995
  • LSD-50 «Картер Холл» (Carter Hall), 1995
  • LSD-51 «Оук Гілл» (Oak Hill), 1996
  • LSD-52 «Перл-Гарбор» (Pearl Harbor), 1998

Мінно-тральні кораблі

тип «Евенджер» (Avenger) — 11

  • MCM-3 «Сентрі» (Sentry), 1989
  • MCM-4 «Чемпіон» (Champion), 1991
  • MCM-6 «Девастейтор» (Devastator), 1990
  • MCM-7 «Петріот» (Patriot), 1991
  • MCM-8 «Скаут» (Scout), 1990
  • MCM-9 «Піонер» (Pioneer), 1992
  • MCM-10 «Ворріор» (Warrior), 1993
  • MCM-11 «Гладіатор» (Gladiator), 1993
  • MCM-12 «Ардент» (Ardent), 1994
  • MCM-13 «Декстроус» (Dextrous), 1994
  • MCM-14 «Чиф» (Chief), 1994

Фрегат першого класу

USS Constitution — 1

Авіація у складі ВМС США[ред. | ред. код]

Універсальні десантні кораблі типу «Уосп»
Фрегати типу «Олівер Хазард Перрі»
Докладніше: Авіація ВМС США[en]

Палубна авіація:

  • F/A-18 Hornet
  • F/A-18E/F Super Hornet
  • E-2 Hawkeye
  • V-22 Osprey

Авіація зв'язку та повітряні командні пункти

  • Boeing E-6

Гелікоптери

  • SH-60 Seahawk
  • CH-53 Sea Stallion
  • UH-2 Seasprite

Військові звання ВМС США[ред. | ред. код]

Військові звання адміралів та офіцерів ВМС США
Адмірал флоту Адмірал Віце-адмірал Контр-адмірал (старший) Контр-адмірал (молодший)
O-10 (лише у війну) O-10 O-9 O-8 O-7
Кєптен Командер Лейтенант-командер Лейтенант Молодший лейтенант Енсін
O-6 O-5 O-4 O-3 O-2 O-1


Уоррент-офіцери ВМС США
Чіф-уоррент-офіцер 5 рангу Чіф-уоррент-офіцер 4 рангу Чіф-уоррент-офіцер 3 рангу Чіф-уоррент-офіцер 2 рангу уоррент-офіцер 1 рангу
W-5 W-4 W-3 W-2 W-1
Військові звання матросів та петті-офіцерів ВМС США
Майстер чіф-петті офіцер ВМС США Майстер чіф-петті офіцер флоту/сил Головний майстер чіф-петті офіцер Майстер чіф-петті офіцер Головний Старший чіф-петті офіцер Старший чіф-петті офіцер Чіф-петті офіцер
E-9 E-8 E-7
Петті-офіцер I класу Петті-офіцер ІІ класу Петті-офіцер ІІІ класу Матрос Молодший матрос Матрос (рекрут)
E-6 E-5 E-4 E-3 E-2 E-1
Немає відзнаки

Інтернет[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Факти ВМС США. Архів оригіналу за 21 листопада 2006. Процитовано 25 липня 2008.
  2. ↑ China’s vast fleet is tipping the balance against U.S. in the Pacific. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  3. ↑ Collisions: Part I—What Are the Root Causes?. U.S. Naval Institute (англ.). 1 серпня 2017. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  4. ↑ Collisions: Part II—Operational Pause. U.S. Naval Institute (англ.). 1 серпня 2017. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  5. ↑ Collisions: Part III—Maintenance. U.S. Naval Institute (англ.). 1 серпня 2017. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 4 червня 2022.
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 4 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 4 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Eckstein, Megan (17 лютого 2022). Submarine maintenance backlogs and delays take toll on fleet’s development work at sea. Defense News (англ.). Процитовано 4 червня 2022.
  9. ↑ USN enlists Gibbs & Cox for DDG(X) design and engineering support | Shephard. www.shephardmedia.com (англ.). Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  10. ↑ http://www.electronics.ru/files/article_pdf/1/article_1374_854.pdf
  11. ↑ UxS IBP: Multi-Day Maritime Demonstration for Vanilla UAS. UASweekly.com (амер.). 29 червня 2021. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 4 червня 2022.
  12. ↑ White, Ryan (27 квітня 2021). SM-6 successfully hits a target with the help of Unmanned Systems - Naval Post- Naval News and Information (амер.). Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 4 червня 2022.
  13. ↑ 2021-2030. Флот дронів став на чергування. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  14. ↑ Китайцы начали испытания беспилотного катера JARI-USV. Naked Science. 21 грудня 2019. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  15. ↑ Rogoway, Tyler (3 вересня 2021). This "Ghost Fleet" Ship Firing An SM-6 Missile From A Modular Launcher Is A Glimpse Of The Future. The Drive (англ.). Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  16. ↑ Assessing Chinese-Russian Military Exercises: Past Progress and Future Trends. www.csis.org (англ.). Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  17. ↑ ВМС США отримали новий есмінець типу Arleigh Burke. Архів оригіналу за 21 липня 2020.
  18. ↑ Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 28 червня 2021.
  19. ↑ Другий «Zumwalt» офіційно введено до складу ВМС США. Архів оригіналу за 21 липня 2020.
  20. ↑ Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 3 лютого 2022.
  21. ↑ Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 3 лютого 2022.
  22. ↑ український мілітарний портал. Архів оригіналу за 22 квітня 2020.
  23. ↑ Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 18 липня 2020.


Якір Це незавершена стаття про військово-морський флот.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Керівництво
Законодавство
Організація
Збройних
сил
США
1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 8 • 9 • 10 • 14 • 15
Атлантичний • Тихоокеанський • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 10 (історичні: Азійський • 1 • 8 • 12)
1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 7 • 8 • 9 • 10 • 11 • 12 • 13 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18 • 19 • 20 • 22 • 23 • 24 • 25
Резерви:
Діючі:
United States Army seal AFRICOM • United States European Command EUCOM • United States Southern Command SOUTHCOM • United States Northern Command NORTHCOM • INDOPACOM INDOPACOM • United States Central Command CENTCOM • US SOCOM Seal.jpg SOCOM • United States Strategic Command STRATCOM • US-TRANSCOM-Emblem.svg TRANSCOM
Розформовані:
Окремі воєнізовані структури:
Цивільні допоміжні структури:
Структури:
Армія • ПС • ВМС • МП • БО
Історія та операції:
Армія • ПС • ВМС • КМП • БО
Операції:
ОВТ:
Армія • ПС • ВМС • КМП • БО
Зброя:
Військова техніка:
Військові кораблі:
Військові літаки:
Інше:
Дислокація:
Додатково:
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Військово-морські_сили_США&oldid=41895909