Vickers (кулемет)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віккерс

Кулемет «Віккерс» на станку-тринозі. Музей Йорк-Касл.
Тип Станковий кулемет
Походження Велика Британія Велика Британія
Історія використання
Оператори Велика Британія Велика Британія
Війни Перша світова війна, Громадянська війна у Росії, Друга світова війна, Перша індо-пакистанська війна, Арабо-ізраїльська війна 1948-1949, Корейська війна, Конголезька криза
Історія виробництва
Розроблено 1912 рік
Виготовлення 1912—1968
Характеристики
Вага 18,1 (тіло), 35,4 (зі станком)[1]
Довжина 1100
Довжина ствола 720

Набій .303 British
Калібр 7,69 або 7,71
(у різний час)
Дія віддача ствола, кривошипно-шатунне запирання
Темп вогню 500—600
Дульна швидкість 745
Дальність вогню
Ефективна 2190 (2400 ярдів)
Максимальна 4100
Система живлення патронна стрічка на 250 патронів

Vickers (кулемет) у Вікісховищі

Ві́ккерс — важкий станковий кулемет, варіант кулемета «Максим».

«Віккерс» був основним кулеметом британської піхоти з часу прийняття на озброєння у 1912 році та до початку 1960-х років. Англія стала однією з перших держав, яка оцінила переваги і потужність автоматичної зброї, яким були і є кулемети.

Конструкція[ред. | ред. код]

Конструкція кулемета «Віккерс» трохи відрізнялося від будови кулемета «Максим» наступним:

  • Замок був повернутий на 180 градусів так, що нижній спуск обернений вгору; це давало можливість знизити висоту і вагу короба.
  • Кришка короба розділена на дві половини: передня половина кришки закриває приймач, а задня половина закриває короб; обидві частини зафіксовані на одній осі.
  • Відкидний потиличник прикріплений до короба двома засувами (верхнім і нижнім).

Система[ред. | ред. код]

Кулемет «Віккерс» — автоматична зброя, заснована на автоматиці з віддачею ствола (короткий хід). По мірі пострілу порохові гази відправляють ствол назад, тим самим починає працювати механізм перезарядження — він витягує з матерчатої патронної стрічки патрон, досилає його в казенник і при цьому одночасно зводить затвор. Після проведення пострілу операція повторюється заново. Кулемет має середній темп стрільби — 600 пострілів на хвилину, а бойова скорострільність становить 250–300 пострілів на хвилину. Спускова система розрахована тільки на автоматичний вогонь і має запобіжник від випадкових пострілів. Живлення кулемета проводиться патронами з приймача повзункового типу, з матерчатою або металевою стрічкою місткістю 250 патронів, яка з'явилася пізніше. Прицільне пристосування включало в себе стієчний приціл і мушку з прямокутною вершиною. На деяких кулеметах також міг встановлюватися оптичний приціл.

Застосування[ред. | ред. код]

  • Велика Британія Велика Британія — 26 листопада 1912 року прийнятий на озброєння Британської імперії, включаючи домініони і колонії, перебував на озброєнні аж до 1950-х років
  • Ірландія — використовувалися в ході війни за незалежність, після закінчення якої кулемети залишилися на озброєнні ірландської армії
  • Фінляндія Фінляндія — перебували на озброєнні фінської армії до кінця Другої світової війни і зберігалися на складах мобілізаційного резерву до 1956 року[2]
  • Третій Рейх Третій Рейх — у ході Другої Світової війни, трофейні кулемети надходили на озброєння допоміжних воєнізованих формувань під найменуванням 7.7 mm sMG 230(e)
  • Індія Індія — після розділу Британської Індії в 1947 році, надійшли на озброєння індійської армії
  • Пакистан Пакистан — після проголошення незалежності Пакистану в 1947 році, надійшли на озброєння армії Пакистану

Кулемети «Віккерс» перебували на озброєнні непальських збройних сил як зброя резерву, що застосовується в разі військового конфлікту.

Великокаліберний варіант[ред. | ред. код]

Докладніше: Vickers .50

Випускався Віккерс також під великокаліберний патрон 12,7×81 мм під найменуванням Vickers .50[3].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Готовься, целься, пли! или Стрелковое оружие Первой мировой | РИА Новости. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 13 листопада 2014.
  2. 7,62 mm and 7,70 mm Vickers Machineguns. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 13 листопада 2014.
  3. The Vickers Machine Gun. Архів оригіналу за 15 вересня 2020. Процитовано 13 листопада 2014.

Посилання[ред. | ред. код]