Вікно Овертона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Вікно́ О́вертона» — політична теорія, яка описує як «вікно» (вікно можливостей) кордон ідей, які можуть бути прийняті суспільством.

Відповідно до цієї теорії, політична життєздатність певної ідеї залежить в основному від того, чи потрапляє вона в «вікно», ніж від переваг конкретного політика[1]. У будь-який конкретний момент, «вікно» включає в себе область політичних ідей, які можна вважати прийнятними в поточному стані громадської думки, погляди, яких політик може дотримуватися без побоювань бути звинуваченим в зайвому радикалізмі або екстремізмі. Зрушення вікна, при якому стають можливими ті чи інші політичні дії, відбувається не тоді, коли ідеї змінюються серед політиків, а тоді, коли вони змінюються в суспільстві, яке голосує за цих політиків.

Теорія названа на честь автора — Джозефа Овертона (1960–2003), колишнього віце-президента Макінського центру публічної політики[2].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]