Віконт де Бражелон, або Десять років потому (роман)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Автор | Олександр Дюма |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Le Vicomte de Bragelonne ou Dix ans plus tard |
| Країна | Франція |
| Мова | французька мова |
| Видавництво | |
| Публікація | 1847 - 1850 р. |
| Попереднє видання | «Двадцять років потому» |
«Віконт де Бражелон, або Десять років потому» — останній роман Олександра Дюма з серії романів про пригоди мушкетерів. Цей роман виходив невеликими серіями з 1847 по 1850 роки і є найбільшим романом з трьох. Роман складається з 268 глав та трьох томів.
Герої трилогії продовжують свої пригоди між роками 1660 та 1673 під час правління молодого короля Людовика XIV. Дія роману відбувається у Франції і також в Англії, де д'Артаньян та Атос допомагають королю Карлу ІІ здобути трон Англії. Інший оснвний герой роману — син Атоса Рауль де Бражелон, який закохується у дівчину, яка подобається королю. Історія їх кохання, та події навколо арешту Ніколя Фуке займають провідне місце в романі. Тим часом Портос і Араміс знаходять нікому невідомого близнюка короля та замінюють його на справжнього короля. Ця частина роману вийшла також окремою книгою «Чоловік в залізній масці» і була неоднорозово екранізована. Цей план провалився, коли Фуке з почуття обов'язку визволив короля і викрив змову. Портос і Араміс стали ворогами короля і мусили тікати від королевських військ. Намагаючись врятувати Араміса, Портос гине. Також гине Атос з-за смутку через загибель свого сина в Африці. В кінці роману також гине д'Артаньян, якого перед самою смертю призначають маршалом Франції.
