Вікторія Нуланд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Victoria Nuland State Department.jpg

Вікторія Нуланд (англ. Victoria Nuland; * 1961(1961), Коннектикут, США) — американський політик, офіційний уповноважений Державного департаменту США у справах Європи та Євразії.

Біографія[ред.ред. код]

Вікторія Нуланд з'явилася на світ першою з чотирьох дітей в сім'ї лікаря-хірурга, професора біоетики та історії медицини Єльського університету Шервіна Б. Нуланда. Дідусь і бабуся Нуланд були єврейськими емігрантами, які на початку ХХ ст. виїхали з Бессарабії, яка тоді належала Російській імперії, і мали прізвище Нудельман. 1947 р. батько Вікторії офіційно змінив прізвище на Нуланд. Вікторія закінчила університет Брауна. Володіє російською, французькою та трохи китайською мовами. Одружена з відомим неоконсервативним ідеологом та політичним експертом Робертом Каганом.

Кар'єра[ред.ред. код]

З 1985 по 1986 роки працювала в Гуанчжоу (Китай). У 1987 році служила в бюро Держдепартаменту зі Східної Азії та Тихого океану. З 1988 по 1990 роки займалася питаннями стосунків з Радянським Союзом в Улан-Баторі, (Монголія). У 1991–1993 роках працювала в посольстві США в Москві, де опрацьовувала відносини з Б. М. Єльциним і його урядом. У 1993–1996 роках працювала в апараті заступника міністра закордонних справ Строуба Телботта, де під головуванням сенатора Річарда Лугара займалася питаннями Росії, її сусідів і розширення НАТО. Займалась питаннями ядерного роззброєння України, Казахстану, Білорусі, політикою щодо Боснії і Косово, брала участь в питаннях Гаїті.

У 1997–1999 роках — заступниця директора у справах колишнього Радянського Союзу в Державному департаменті, відповідала за політику США щодо Росії та країн Кавказу. У цій якості була нагороджена міністром оборони медаллю за роботу з росіянами під час Війни НАТО проти Югославії.

У 1999–2000 роках працювала в Раді з міжнародних відносин, де займалася впливом антиамериканізму на відносини США з іншими великими світовими державами.

У 2000–2003 роках — заступник постійного представника США при НАТО. На цій посаді відзначилася під час застосування НАТО статті 5 свого Статуту — «напад на одного союзника є нападом на всіх» — на підтримку Сполучених Штатів після терактів 11 вересня 2001 року. Інтенсивно працювала над розширенням альянсу (до якого в цей час долучилися сім нових членів), брала участь у створенні Ради Росія-НАТО, надавала підтримку при розгортанні сил НАТО за межами Афганістану під час вторгнення до Іраку в 2003 році.

З липня 2003 року по травень 2005 року працювала в апараті віце-президента США, де була першим заступником радника з національної безпеки Діка Чейні й займалася глобальними проблемами, зокрема стосовно Іраку, Афганістану, Лівану і Близького Сходу.

У 2005–2008 роках — постійний представник США при НАТО, працювала над зміцненням союзницької підтримки війни в Афганістані, займалася питаннями взаємин Росія-НАТО, глобального партнерства Альянсу та його розширення.

У 2008–2009 роках служила на факультеті Національного військового коледжу.

З лютого 2010 року — спеціальний посланець з питань звичайних збройних сил в Європі.

З літа 2011 року до травня 2013 — прес-секретар Держдепартаменту США, брала участь у вирішенні питання про введення санкцій щодо Сирії в 2012 році.

11 грудня 2013 року, під час подій Єврореволюції в Україні, в ранзі помічника Держсекретаря США зустрічалась з Президентом України Віктором Януковичем[1], а також відвідала Майдан Незалежності та поспілкувалася з учасниками протесту[2].

7 лютого 2014 Нуланд опинилася в центрі дипломатичного скандалу у зв'язку з опублікованою в Інтернеті аудіозаписом телефонної розмови між жінкою та чоловіком, які ймовірно є вона сама і посол США на Україні Джеффрі Пайетт. У ході розмови з боку жінки було допущено нецензурне висловлювання на адресу ЄС, що стосувалося його участі у врегулюванні політичної кризи на Україні, що викликало різку критику з боку політичних лідерів ЄС. Представник держдепартаменту США Дженніфер Псакі згодом підтвердила факт розмови, вказавши при цьому, що Нуланд вже вибачилася за «приписувані їй слова».

Сім'я[ред.ред. код]

Заміжня. Чоловік: Роберт Каган, американський історик, журналіст, політичний аналітик в Інституті Брукінгса. Має двох дітей.

Примітки[ред.ред. код]