Марковець Віктор Петрович
| Віктор Петрович Марковець | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Віктар Пятровіч Маркавец | ||||
| Народження |
5 серпня 1947 Докшиці | |||
| Смерть | 17 вересня 2013 (66 років) | |||
| Поховання | Докшиці | |||
| Національність | білорус | |||
| Країна |
 СРСР→ | |||
| Жанр | портрет і пейзаж | |||
| Навчання | Білоруська державна академія мистецтв (1971) і Q93890782? | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | Реалізм | |||
| Вчитель | Дроздович Йосип Нарцисович | |||
| Член | Білоруська спілка художниківd | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Марковець Віктор Петрович у Вікісховищі | ||||
Віктор Петрович Марковець (біл. Віктар Пятровіч Маркавец; *5 серпня 1947, Докшиці — †17 вересня 2013) — білоруський художник.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив Білоруський театрально-мистецький інститут (1971). Навчався в Івана Ахремчика. Працював у різних жанрах станкового живопису. Участь у художніх виставках брав з 1971 року. Член Спілки художників Білорусі з 1977 року. Нагороджений премією Ленінського комсомолу Білорусі (1980).
Разом з Олексієм Марачкіним, Володимиром Короткевичем, Чернявським брав участь у дисиденській групі інтелігенціх «На Паддашку», належав до незалежної спілки художників «Пагоня».
Творчість вирізняється поєднанням композиційного і кольрового рішень та строгою окресленістю малюнка. Марковець реконстроював портрети визначних діячів білоруської історії та культури — Владислава Сирокомлі, Вінцента Дуніна-Марцинкевича та його дочки Каміли, батьків Якуба Коласа та Янка Купали. Створив цілу серію праць присвячених Кастусю Калиновському.
З 1992 року співпрацював з поетом Олесем Розановим. Першим їхнім спільним проектом стала серія з шести картин, об'єднаних назвою «Яйцеквадрати». Потім вони створили «Іствы», «Зворотна симетрія». Малюнки з «Яйцеквадратів» лягли в основу художнього оформлення усіх наступних картин Олеся Розанова.
Сім'я[ред. | ред. код]
Разом з дружиною, мистецтвознавцем Тетяною Горанською, створив у Мінську арткав'ятню «Хороші думки», яка існувала з 2001 по 2012 рік (за цей час в кав'ярні провели більш ніж 300 виставок творчості білоруських художників); збудували собор у Заслав'ї собор імені всіх білоруських святих (освячений у 2013 році); ровели у Заслав'ї ряд історико-мистецьких вистав, в яких реконструювали події та образи тисячорічної історії Заслав'я; разом з художниками Заслав'я заснували в 2002 році Творче громадське об'єднання «Художник», головою якого Віктор Марковець був 11 років.
Дочка Віктора, Тетяна Марковець, — художниця техніки витинанки та саломоплетення, мистецтвознавець.
Література[ред. | ред. код]
- Маркавец Віктар Пятровіч // Беларуская энцыклапедыя: у 18 т. / рэдкал.: Г. П. Пашкоў [і інш.]. — Мн., 1996 — Т. 10. — С. 114.
- Маркавец Віктар Пятровіч // Памяць: гісторыка-дакументальная хроніка Докшыцкага раёна / рэдкал.: Г. П. Пашкоў [і інш.]; маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн., 2004. — С. 628–631.
- Гаранская Т. Вясна на Докшыцкай зямлі // часопіс «Мастацтва Беларусі» № 12, 1991.
- Разанаў А. «Яйкаквадраты»: Уводзіны // часопіс «Мастацтва Беларусі» № 4;
- Вярэміч М. Час яшчэ не настаў // часопіс «Мастацтва Беларусі» № 11, 1997;
- Коўрык А. Дар любові і надзеі // часопіс «Мастацтва Беларусі» № 8, 2001;
- Гаранская Т. Заслаўе. Гістарычны краявід. Жывапіс Віктара Маркаўца. — Мн., 2005;
- Харэўскі С. Віктар Маркавец. Свята ў Докшыцах // Сто твораў ХХ стагоддзя. — Вільня, 2012;
- Жыве ў Заслаўі мастак // Памяць: гісторыка-дакументальная хроніка горада Заслаўе / рэдкал.: Г. К. Кісялёў (і інш.); маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн., 2000. — С. 355–356.