Віктор (Биков)
| Віктор (Биков) | |
 | |
| Альма-матер: | Одеська духовна семінарія |
|---|---|
| Діяльність: | диякон |
| Народження: | 20 квітня 1983 (40 років) Тамбов, РРФСР, СРСР |
Архієпископ Арцизький Віктор, вікарій Одеської єпархії (в миру Биков Владислав Олегович) народився 20 квітня 1983 року у м. Тамбові в сім'ї робітників.
У 2000 році закінчив середню школу і курси в Новому Економічному Технікумі зі спеціальності «кухар».
У 2004 році закінчив Одеську Духовну Семінарію.
У 2006 році — історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка.
У 1998—2000 роках ніс послух на кліросі та просфорні у Спасо-Преображенському соборі м. Тамбова.
У 2002 році зарахований до числа братії Свято-Пантелеімонівського чоловічого монастиря м. Одеси.
У 2003 році митрополитом Одеським і Ізмаїльським Агафангелом пострижений в малу мантію з іменем Віктор, на честь мученика Віктора Дамаського (24 листопада).
8 січня 2003 року у Свято-Троїцькому (Грецькому) храмі м. Одеси рукопокладений в сан ієродиякона.
30 листопада цього ж року у Свято-Успенському кафедральному соборі м. Одеси митрополитом Агафангелом рукопокладений в сан ієромонаха.
З 2004 року призначений казначеєм та благочинним Свято-Пантелеімонівського чоловічого монастиря м. Одеси.
У 2005 році возведений в сан ігумена, а у 2006 році — в сан архімандрита.
З 2005 по 2008 роки — головний редактор газети «Пантелеимоновский Листок».
Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 24 січня 2007 року (Журнал No7) призначений намісником Свято-Покровського Балтського Феодосіївського монастиря. 8 травня 2008 року (Журнал No44) призначений намісником Свято-Іллінського Одеського чоловічого монастиря.
Цього ж року був включений до складу Комісії по канонізації святих при Священному Синоді УПЦ.
У 2009 році рішенням Вченої ради Одеської Духовної Семінарії обраний Почесним членом ОДС.
У 2011 році включений до складу робочої групи при Патріархові Московському і всієї Русі з питань перенесення святинь.
Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 16 вересня 2014 року (Журнал No53) архімандрит Віктор (Биков) був обраний єпископом Арцизьким, вікарієм Одеської єпархії.
29 вересня в соборі на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» Свято-Успенського Одеського чоловічого монастиря, собором архієреїв, під головуванням Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, архімандрит Віктор (Биков) був хіротонізований на єпископа Арцизького.
Ставлення єпископа Віктора до мощей[ред. | ред. код]
Диякон Андрій Кураєв писав що коли він подивився рубрику на сайті монастиря намісником якого був єп. Віктор під назвою «Ризница отца наместника» то "грешный аз пришел в некоторое замешательство".[1] На цій веб сторінці продавались «…Часть Волоса Христа. Часть Крови Христовой… Апостол Иоанн Богослов, Евангелист. Мученик Царь Николай – (1918 г.)…»[1][2]. Дивні можщі на сайті цікавили також і Андрій Івановича, доктора історичних наук з Одеси: "Останнім часом у нас в Одесі, зокрема в ризниці Свято-Іллінського чоловічого монастиря, (http://iliya-monastery.org/blog/?page_id=330) з'явилися дуже дивні святині - частина волосу Спасителя, частина Крові Христової .... Мимоволі згадуєш семинарский жарт, про перо архангела Гавриїла і т.д. Як нам, простим парафіянам ставитися до подібних святинь" На що Архієпископ Іоанн (Сіопко) відповідає: "З цим питання Вам краще звернутися до намісника Свято-Іллінського чоловічого монастиря"[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Кураевпише, диакон Андрей; diak_kuraev 2014-09-24 13:45:00, 2014-09-24 13:45:00 диакон Андрей Кураев. В Одессе - новый епископ. А пути карьеры прежние. diak-kuraev.livejournal.com (укр.). Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
- ↑ За Переданням Православної Церкви, Апостол Іоанн Богослов був узятий на Небо тілесно, а мощей Царя Миколи ІІ Церква поки офіційно не знайшла.
- ↑ Вебконференція голови Комісії з канонізації святих при Священному Синоді УПЦ архієпископа Херсонського і Таврійського Іоанна (Сіопка) | Українська Православна Церква. webcache.googleusercontent.com. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 17 квітня 2019.