Вікіпедія:Біологічні статті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ця стаття описує рекомендації з оформлення біологічних статей. В якості зразка можна використати зміст та структуру вибраних і добрих статей даної тематики.

Загальні вказівки[ред.ред. код]

Значимість[ред.ред. код]

Перед створенням нової статті необхідно переконатися в достатній самостійній значимості її предмету для Вікіпедії. Перевірте, чи не містяться ці відомості у вже існуючих статтях, і чи достатньо інформації для повноцінного опису біологічного об'єкта. Можливо, ця інформація, беручи до уваги її об'єм та ступінь детальності, буде більш доречною у вже наявній статті про яку небудь групу організмів чи в списку таксонів.

Найчастіше предметом біологічних статей є відомості про живі організми. З енциклопедичної точки зору може бути цікавим і конкретний екземпляр біологічного організму (наприклад: Вівця Доллі або Восьминіг Пауль), однак, це швидше виключення, ніж правило. Звичайно ж, предметом статті є сукупність організмів, об'єднана в монофілетичну групу — таксон. Елементарним таксоном вважається вид, яких, за даними сучасної науки, налічується біля 2 млн. При описанні якого-небудь організму слід враховувати, що іноді краще викласти відомості про організм в рамках опису не виду, а вищого таксону — роду, що нерідко містить велику кількість видів, які відрізняються один від одного лише тонкими деталями будови і способу життя. З точки зору енциклопедичної повноти важливі також описи інших таксонів, більш високих рангів.

Безсумнівну значимість мають таксони основних рангів від рівня роду, виду і вище:родини, ряди/порядки, класи, типи/відділи і, нарешті, царства. Однак необхідно враховувати, що монотипні таксони, зазвичай не потребують окремої статті (дивіться, наприклад, статті про трубкозуба або ківі). Відомості про всі монотипні таксони, що утворюють ланцюг з двох або більше таксонів, включаються в одну статтю, котра називається за найбільш відомим таксоном (таксоном нижчого рангу). Монотипний таксон заслуговує опису в окремій статті, якщо не всі систематики визнають його монотипним, раніше таксон не розглядався як монотипний, або якщо з цим таксоном пов'язані які-небудь важливі факти з історії, науки або культури.

Таксони проміжних рангів (наприклад: підродини, триби) можуть бути описані в окремій статті, лише якщо вони визнаються сучасною систематикою. Зазвичай статті про таксони проміжних рангів створюються якщо наявні значні відмінності між ними в межах вищого таксону (наприклад: Lutrinae і Mustelinae в родині Mustelidae) або вони важливі для повноти викладення відомостей про крупні родини (наприклад: підродини родин Бобові і Орхідні).

Деякі таксони, що колись були введені в систематику, на сьогодні не вважаються монофілетичними і сучасною наукою таксонами не визнаються. Наявність статей про такі групи організмів (застарілі таксони) також повинна бути обгрунтована додатковими мотивами. Зверніть увагу, що існує велика кількість подібних груп, що заслуговують на окремий розгляд в Вікіпедії, але не є таксонами в сучасному розумінні (наприклад: Ластоногі, Водорості).

Окремі статті можуть бути також присвячені групам організмів, які ніколи таксонами не вважались: це широко відомі з «народної таксономії» (en:folk taxonomy) угруповання (наприклад: Опеньок, Порхавки) і будь-які культурні форми, виведені людиною сорта рослин, породи тварин (наприклад: Мерло, Миргородська порода свиней, Ангорський кріль).

Загалом, приймаючи рішення про написання статті про який небудь організм (біологічний об'єкт), звичайно, варто керуватись не його таксономічним положенням, а об'ємом повноцінних енциклопедичних відомостей про нього, що мають підтвердження в авторитетних джерелах.

Назва статті[ред.ред. код]

Перед створенням нової статті подумайте про правильну назву для неї. Назва статті повинна відповідати термінології, яка усталилася в біологічній літературі українською мовою. Особливо це стосується назв статей, присвячених окремим таксонам (класам, родинам, родам, видам тощо).

  1. До знаходження авторитетного джерела інформації, що дозволяє дати статті українську назву, статті про таксони називаються науковою латинською назвою.
  2. Під авторитетними джерелами варто розуміти академічні видання або науково-популярну літературу, створену професійними біологами.
  3. За наявності авторитетного джерела інформації виконується перейменування статті з посиланням на джерело.

Будьте обережні з вживанням назв з застарілих джерел, переконайтеся, що такі терміни й досі використовуються (наприклад, дивіться Вікіпедія:Перейменування статей/Дикобраз → Їжатець). Інформація про застарілі назви організмів та явищ повинна бути включена в текст статті, але не повинна використовуватися як основна назва для статті про ці організми або явища.

Рекомендовані АД для вибору назв статей про таксони:

Українські назви тварин, загальні терміни:

Українські назви риб:

Українські назви земноводних і плазунів:

Українські назви птахів:

Українські назви ссавців:

Українські назви рослин:

  • Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. — Київ: Наук. думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  • Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ: Фітосоціоцентр, 2001. — 432 с. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2.
  • Довідник назв рослин України від НТШ
  • Червона книга України
  • Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др. Определитель высших растений Украины. — Київ: Наук. думка, 1987. — 548 с.

Українські назви кактусів та інших сукулентів:

  • Д. Н. Широбокова, В. В. Нікітіна, М. М. Гайдаржи, К. М. Баглай. Кактуси та інші сукуленти. — Київ: Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.

Українські назви грибів та водоростей:

  • Костіков І. Ю., Джаган В. В., Демченко Е. М., Бойко О. А., Бойко В. Р., Романенко П. О. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. — 2-ге видання, переробл. — Київ: Арістей, 2006. — 476 с. — ISBN 966-8458-67-2.

Назви родин і груп більш високого рангу даються у множині, наприклад Гвоздичні (родина), Ракоподібні (підтип) і т. д. Назви родів даються в однині, наприклад Пергач, Хрящ-молочник і т. д. Біноміальні назви видів даються у форматі назва роду+видовий епітет, наприклад: миша хатня, шафран банатський, Protomycena electra і т. д.

У випадку з монотипними (монотипічними) таксонами (такими, що містять лише один таксон нижчого рангу), стаття має іменуватися за найнижчим з вкладених таксонів. Дивіться, наприклад, статті гриф чорний, ондатра. З назв монотипічних таксонів вищого рангу повинні стояти перенаправлення на таку статтю. Наприклад: гриф (птах), Aegypius перенаправлено на гриф чорний; Ondatrini, Ondatra перенаправлено на ондатра. Втім, не варто виключати і можливості написання окремих статей про кожний вкладений ранг монотипного таксона.

Якщо ви сумніваєтесь у правильній назві статті, або вам важко прийняти рішення, зробіть відповідний запит на сторінці Обговорення Вікіпедії:Вікіпроект:Біологія.

Зміст статті[ред.ред. код]

Стаття в першу чергу повинна бути цікавою, а отже не повинна обмежуватись перерахуванням видів і підвидів (для цього існує братній проект Віківиди). Звичайно, не варто перетворювати біологічну статтю в наукоподібне детективне оповідання, але потрібно за можливості дотримуватися нижчеперерахованих правил.

  • Перший абзац повинен вказувати назву виду/таксону, в тому числі латинську (при його написанні шаблон «латинська мова» не використовується), а також дуже короткий, не більше двох речень опис. Тут потрібно вказувати таксон або два більш високого рівня. Якщо організми, які описують, є загальновідомими, про це необхідно згадати, щоб люди, які не знайомі з біологічною термінологією, розуміли, про що йде мова. Наприклад, у статті про приматів повинно бути сказано, що вони включають мавп та людину, а у статті про голкошкірих — згадані морські зірки.
  • Хоча б один (другий) абзац варто присвятити ненауковому опису предмету статті (див, наприклад, тварини). У статті коловертки такого робити не потрібно, оскільки мало хто крім біологів знають що це таке взагалі.
  • Перед науковим описом таксону варто розмістити хоча б один абзац або навіть окремий розділ, в якому відобразити походження та історію назви предмету статті на латинській та/або українській (а за необхідності — і на інших) мовах. При цьому варто орієнтуватися на спеціалізовані етимологічні словники, оскільки у профільній біологічній літературі можуть зустрічатися народні або застарілі лінгвістичні версії. У той же час не заборонено перераховувати раніше опубліковані помилкові гіпотези походження з прямою вказівкою на те, що вони не відповідають сучасним науковим уявленням, є помилковими: застарілими, або взагалі не науковими.
  • Далі слідує науковий опис. Нижче наведений орієнтовний порядок, але від нього можна відступити, наприклад, об'єднавши життєвий цикл та спосіб життя.
    • Філогенетичне походження, у тому числі періоди виникнення таксону, предки та близькі родичі.
    • Зовнішній вигляд, морфологічні ознаки: розміри, характерні риси будови.
    • Життєвий цикл: тривалість життя та вагітності, стадії розвитку для тварин з перетворенням тощо.
    • Спосіб життя: живлення, способи полювання, зграйний/поодинокий, нічний/денний тощо.
    • Поширення та середовище існування.
    • Ступінь загрози існуванню з боку людини та з природних причин.
    • Класифікація: перерахування таксонів нижчого рангу. Ця тема має бути останньою, оскільки, по-перше, вона у скороченому вигляді дублюється у карточці організму, а по-друге, більшості читачів вона цікава з навігаційної точки зору.
  • Ні в якому разі не можна перераховувати характеристики списком (маса:…, ріст:….). Пишіть повноцінний текст, нехай навіть сухий. Вікіпедія − це енциклопедія, а не перерахування фактів.
  • Якщо більшості перерахованих вище тем немає у статті, ставте шаблон {{Biosci-stub}} або {{Biol-stub}}. Якщо стаття велика, ставте його там, де її треба продовжити (зазвичай перед класифікацією), якщо зовсім маленька − в кінці, щоб не заважала читати текст, який вже є. Краще за все, якщо Ви підберете для незавершеної статті шаблон, який найбільш точно відбиває зміст статті. Список таких шаблонів можна подивитись тут.
  • Не бійтеся ставити внутрішні посилання на статті, яких поки що не існує. Це набагато простіше, ніж після написання статті відстежувати, звідки на неї можна було б поставити посилання. Крім того, це може спонукати кого-небудь на заповнення червоних посилань ;)

Класифікація[ред.ред. код]

Класифікація — абсолютно обов'язковий елемент біологічної статті про організми. На жаль, визнаної класифікації для більшості таксонів не існує, вона постійно змінюється. Основне правило Вікіпедії:

Усіма засобами добиватися, щоб класифікація була єдиною для усіх україномовних статей.

Навіть якщо Ви не погоджуєтесь з версією, прийнятій у Вікіпедії, необхідно пересилити себе та вказати Ваш варіант як альтернативний. Або обговоріть Ваш варіант на відповідній сторінці та він, можливо, стане основним. Нарешті, якщо Ваш варіант прийняли як основний, необхідно:

  • не забудьте поміняти класифікацію на усіх сторінках, які стосуються Ваших змін (зазвичай це основна стаття, таксон більш високого рівня та проміжні, так звані змінені під таксони). Неможна допускати, щоб у одній статті, наприклад, ластоногі вказувалися як ряд, а в іншій — як підряд.
  • вкажіть попередній варіант як альтернативний (в описовому вигляді, не потрібно зберігати усе дерево).

При створенні нових статей намагайтеся слідувати наступним правилам:

  • Обов'язково перевірте таксони більш високого рівня — можливо там вже є частина класифікації Вашого таксону. Навіть якщо Ви з нею не згодні, використовуйте її, а Ваш варіант укажіть як альтернативний та запропонуйте його для обговорення.
  • За можливості використовуйте класифікацію, наведену у проекті Віківиди або ту, яка використовується в англомовній версії Вікіпедії. Там багато учасників та вони в курсі останніх досліджень. Але не слід сліпо слідувати їхній версії, якщо Ви з нею докорінно не згодні — використовуйте свою.

Нарешті, сміливо створюйте статті про таксони, які не входять у поточну «офіційну» версію класифікації Вікіпедії. Єдина вимога: однозначно вкажіть, що таксон не входить до прийнятої класифікації (наприклад, так: «інколи (раніше) таксон виділяли у родину») та не створюйте для статті таксономічну карточку (див. нижче).

Оформлення[ред.ред. код]

Текст статті[ред.ред. код]

У першу чергу слід писати грамотно та дотримуватися правил української типографіки, наприклад, ставити тире замість дефісу. Детальніше можна прочитати в Правилах оформлення сторінок.

У першому абзаці необхідно виділяти жирним шрифтом усі українські варіанти назви таксону/виду. Зазвичай в енциклопедіях так виділяють тільки першу (основну) назву, але це у першу чергу пов'язане з тим, що статті йдуть суцільним текстом та потрібно виділити початок статей. Вказуйте усі відомі Вам варіанти назв (до трьох — чотирьох), розділяючи їх словом або, оскільки це допомагає «впізнавати» таксони з назвами, які змінилися. У подальшому (після першого згадування) назва статті не виділяється. Також не слід використовувати скорочення, прийняте у паперових енциклопедіях (наприклад, «П.» замість «примати»), оскільки у Вікіпедії не потрібно економити місце.

Наукову назву виду та роду біологічною латиною завжди виділяють курсивом. При цьому шаблон латинської мови не ставиться, бо формально це не класична латина, а самостійна наукова мова, яка походить від латини. У біноміальних назвах перше слово завжди пишеться з великої літери, інше — завжди з маленької, навіть якщо воно утворене від власного імені (наприклад, Homo sapiens, Papilio stubbendorfii). Слова, які входять до української назви виду, завжди пишуться з великої літери (наприклад, гадюка Нікольського). Останнє правило не поширюється на вимерлі види (наприклад, стеллерова корова). При використанні у тексті статті пар українських та наукових назв латинська назва пишеться за українською у дужках (наприклад: сизий голуб (Columba livia Gmelin).

Списки таксонів рекомендується сортувати за їхніми латинськими назвами, після яких вказувати існуючі українські еквіваленти. Написання українських назв слід оформлювати відповідно до правил орфографії української мови: допускається відміняти назви та писати їх з малої літери (… серед ссавців зустрічаються…). Для ботанічних таксонів, які вживаються у комбінації з своїм рангом, радять назву вказувати у називному відмінку та писати з великої літери (наприклад: … для багатьох представників родини Бобові характерним є…). Але це правило не поширюється на інші організми (наприклад: …лише деякі представники роду бурундуків віддають перевагу…). Зрештою, й у ботанічних статтях доволі часто можна зустріти відмінювання таксонів, наприклад: Дуб (Quercus) — рід дерев родини букових (Fagaceae).

«Картка організму»[ред.ред. код]

«Картка організму» або «картка таксону» — можливі варіанти переведення українською англійського «taxobox».

У картці організму вказують класифікацію виду або іншого таксону, про який іде мова, його латинську назву та, якщо наявна, фотографію. Картку можна вважати добре помітним коротким вмістом статті у вигляді набору фактів.

Перенаправлення[ред.ред. код]

Для полегшення пошуку статей про біологічні таксони рекомендується створювати усі можливі перенаправлення. Перенаправлення необхідно створювати на наукову назву таксону та її синоніми, інші відомі назви таксону українською.

Категоризація[ред.ред. код]

Категорії потрібні для організації статей в групи, які б полегшували орієнтацію в енциклопедії та дозволяли швидко знаходити потрібну інформацію, не користуючись пошуком або алфавітним покажчиком, тобто категоризація — механізм навігації і встановлення співвідношень між статтями.

Головною для проекту Біологія є однойменна Категорія:Біологія. Для біологічних таксонів зазвичай застосовують ієрархічну структуру категорій. Види найчастіше об'єднують у категорії з назвами родин або родів і так далі. (Наприклад, для статті сапсан буде достатньо категорії соколові та не має потреби додавати категорії вищих таксонів — ряду, класу, тощо).

У Вікіпедії не забороняється і навіть вітається співіснування декількох схем категоризації, хоча до таких ініціатив потрібно ставитися обережно.

Тому у статті про види можна додавати категорії, які відображають їхнє поширення (наприклад, Категорія:Птахи Азії, Категорія:Флора Африки тощо). Для видів, поширених на території України, доречно додавати категорії Флора України, Риби України, Птахи України, Ссавці України тощо. Іншими корисними категоріями є Категорія:Тварини, занесені до Червоної книги України, Категорія:Рослини, занесені до Червоної книги України.

У той же час не рекомендується переобтяжувати статтю великим списком категорій. При їхньому виборі доречно орієнтуватися на англійську Вікіпедію.

Назва категорії таксонів повинна збігатися з назвою основної статті цієї категорії: наявної (наприклад: Категорія:Ancharius) або потенційної (наприклад: Категорія:Наперстянка). Стосовно основної назви статті дивіться підрозділ «Назва статті».

До категорій потрібно, за наявності, додавати інтервікі та посилання на Вікісховище і Віківиди за допомогою шаблонів {{commonscat}} і {{wikispecies}} відповідно. За допомогою шаблону {{Catmore}} слід додати посилання на основну статтю категоріїї, а за її відсутності, навести коротке визначення предмету категорії.