Вікіпедія:Кнайпа (допомога)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скорочення:
ВП:КДП

У розділі допомоги кнайпи української Вікіпедії Ви можете попросити Ваших колег про допомогу у питаннях що у Вас виникають у процесі роботи над статтями.

Будь ласка, підписуйте Ваші коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку "Підпис" над віконцем редагування)

Додати нове обговорення

Теми обговорення в Кнайпі
Пропозиції Додати
Політики Додати
Авторське право Додати
Технічні питання Додати
Адміністрування Додати
Патрулювання Додати
Допомога Додати
Різне Додати

Архіви
Архів 1 Архів 2 Архів 3
Архів 4 Архів 5 Архів 6
Архів 7

Переклад польських імен[ред.ред. код]

Доброго дня! Чи перекладаються у нас польські імена? Російські та білоруські перекладаються. А польські? ✍ Green Zero Обг 11:11, 2 жовтня 2014 (UTC)

Взагалі то ні. Див. Вікіпедія:Правила перекладу з близькоспорідених мов, потрібно узаконити. --Basio (обговорення) 15:25, 2 жовтня 2014 (UTC)
Доброго! Імена, наскільки я знаю, ні. Єжи Гоффман, Генрик Сенкевич, Анджей Потоцький... Дещо видозмінюються прізвища - щоб їх можна було відміняти в українській мові, а імена залишаються незмінними.-- Piramid ion  15:28, 2 жовтня 2014 (UTC)
Ще не зустрічав у підручниках з історії Казимєжів, а тільки Казимирів--zmi (обговорення) 18:45, 2 жовтня 2014 (UTC)
Ну то це, мабуть, радше виняток, аніж правило. Бо я не зустрічав написання «Андрій» замість «Анджей», якщо це справді поляк і польське ім'я.-- Piramid ion  19:07, 2 жовтня 2014 (UTC)
  • Імена не перекладаються, а українізуються. Зокрема імена діячів з Великого князівства Ливтовського, Королівства Польського чи Речі Посполитої. Наприклад, Ольгерд, а не Альгірдас; Вітовт, а не Вітаутас; Казимир, а не Казімєж; Михаїл, а не Міхал; Сигізмунд, а не Жигмунт; Мартин, а не Марцін тощо. Щодо імен осіб Польщі та Литви XIX-XXI століття — їх, зазвичай, транскрибують з мови оригіналу. Тому, скажімо, імя сучасника пишемо Єжи Гофман, а імя канцлера XVII століття — Юрій Оссолінський. З сусідніми росіянами у нас подібна ситуація. Ми пишемо Петро, а не Пьотр; і Катерина, а не Катєріна.--Sarmatæ (обговорення) 01:07, 3 жовтня 2014 (UTC)
  • 2Piramidion. Українізоване «Андрій» зазвичай використовується в українській історичній літературі на адресу до поляків давнини: "Андрій Потоцький", "Андрій Лещинський".--Sarmatæ (обговорення) 01:12, 3 жовтня 2014 (UTC)
  • Дивіться. Якщо особу назвати Андрій Лещинський - логічно, що він сприйматиметься українцем. Якщо Анджей Лєщиньскі пол. Andrzej Leszczyński - зразу видно - поляк, Андрєй Лєщінскій рос. Андрей Лещинский - росіянин. Як на мене - просто, дохідливо. А то думай, чи цей Андрій Лещинський - українець, поляк, американець - о, диво, польське ім'я не перекладається - бо громадянин США ??? чи росіянин…
    Сармат, ти цинкуй свою орфографію, пунктуацію. Бо після тебе з'являються Завадзська……… І про здоровий глузд не варта забувати, коли посилаєшся на відвертий совок та вєлікарусскій шовінізм. І джерела до рук треба брати, або ставити шаблон {{Перекладена стаття}}. Так буде по совісті. --Бучач-Львів (обговорення) 06:41, 3 жовтня 2014 (UTC)
    @Sarmatæ: Я чіткими правилами не цікавився, але випадки, вказані вище — для мене виглядають очевидними, тобто я б саме так і «перекладав» ці імена. В нас мови споріднені, є етапи спільної історії, тому це цілком закономірно. Я, наприклад, проти аж настільки дослівного перекладу імен, як «Марцін» замість «Мартин». Та і так перекладати явно не прийнято. Щодо Юрія Оссолінського — то я б сказав, що тут діє правило «усталення». Тобто, це ім'я могло вживатися саме в такій, перекладеній, формі українцями чи усно, чи й письмово — тому прийнято саме так його передавати. Те ж саме стосується, мабуть, також імені Андрій/Анджей. Правильніше «Анджей», однак за деякими поляками закріпилося «Андрій» — тому так.
А хто «закріпляв» - не совки, часом? То як - тягнути то далі? Які «усталення» можуть бути зараз, коли все тільки починає формуватися?--Бучач-Львів (обговорення) 09:37, 3 жовтня 2014 (UTC)
  • @Бучач-Львів: Я бачив подібні написання прізвищ. Але наведу приклад, аби пояснити, чому польські прізвища записуються в українській мові саме так, а не інакше. Той же Andrzej Leszczyński. В родовому відмінку буде: Andrzeja Leszczyńskiego. Родовий відмінок множини: Leszczyńskich. А якщо записувати прізвище так, як Ви пропонуєте — в українській мові його не можна буде відмінювати. Тому, що Лєщіньскі — це однина, а не множина. Андрій Лєщіньскі. Родовий відмінок: Андрія Лєщіньскі. Родовий відмінок множини: «вони отримали листа від сім'ї Лєщіньскі». Натомість за сучасним правописом прізвища українізуються, аби їх можна було нормально відміняти. Лещинський, Лещинського, Лещинських тощо. -- Piramid ion  09:24, 3 жовтня 2014 (UTC)
  • Який Андрій Лєщіньскі? Ви що тут написали? З ким я дискутую - з тими, хто не розуміє, що якщо вже Лєщиньскі - то Анджей!!!!! Перепрошую, напевне, проблема в тому, що ви все хочете лишити по-совіцки, «любі українці». А по-польськи - сім'ї Лєщиньских! Давальний - Лєщиньским, родовий, знахідний - Лєщиньских, орудний - Лєщиньскими. Яка проблема? В польській є відмінки. Що ви тут розвели, Пірамідіон?--Бучач-Львів (обговорення) 09:33, 3 жовтня 2014 (UTC)
    Хотів написати більше, але промовчу. Зверну увагу лише на те, що в українській мові немає суфікса «ск», після якого йшло б відмінювання закінчення.-- Piramid ion  09:39, 3 жовтня 2014 (UTC)
  • В укр.мові багато чого нема завдяки совку. Та й чи вона вже в стані недоторканости, щоб її не змінювати? Та й при чім відсутність суфікса «ск»? Ви що, як деякі інші «прихильники» укр. мови в тепер. варіанті, хоче то все законсервувати? Чи ви за принципом: як ніц не знаю, і не маю аргументів, то буду товкти воду в ступі. Мо', щось вийде. --Бучач-Львів (обговорення) 06:21, 10 жовтня 2014 (UTC)
Моя думка щодо всього цього: треба зараз разом розробити правила для перекладу з польської мови, затвердити офіційно, і потім посилатись на це правило в подібних випадках. ✍ Green Zero Обг 10:37, 3 жовтня 2014 (UTC)
  • Тут є три випадки:
    1. Монархи. Традиційно всі імена монархів, які мають українські відповідники, українізуються. Тому Казимир III Великий, а не Казімєж III Великий, так само як і Єлизавета II, а не Елізабет II, чи Філіп VI (король Іспанії), а не Феліпе VI. Такий вжиток усталений в українській мові, так ці імена вживаються в більшості джерел
    2. Польські діячі часів Речі Посполитої, які пов'язані з Україною. У більшості випадків ці діячі мали українське ім'я, яке є також широко вживаним і усталеним. І тут постаралася навіть не радянська влада — згадаймо Шевченкове, в якого ще далеко до появи СРСР Понятовський, а не Понятовскі:

Довго таке творилося,
Поки не в Варшаві
Запанував над ляхами.
Понятовський жвавий

    1. Сучасні та інші польські діячі, не пов'язані з Україною. Тут головна зміна згідно з правописом — передача закінчення через -ський, -ська, -ські, щоб прізвища можна було відмінювати (адже прізвища на -скі в українській мові були б невідмінюваними, і ми писали б не про правління Броніслава Коморовського, а про правління Броніслава Коморовскі). Зміна також цілком логічна, оскільки прізвище залишається цілком впізнаваним, зате пристосованим до граматики української мови.
    Усі ці три випадки не вимагають додаткових правил: два перші регулюються ВП:АД (ми пишемо так, як пишуть більшість авторитетних джерел), останній регулюється ВП:МОВА (пишемо згідно з чинним правописом). Спроби ж надмірного забруднення української мови полонізмами (на кшталт додавання суфіксу «ск») під гаслом боротьби з совєтами навряд чи є конструктивними — NickK (обг.) 20:57, 10 жовтня 2014 (UTC)
Так, на ВП:МОВА немає нічого конкретного щодо польської мови. Давайте це вже офіційно затвердимо як Ви запропонували і закриємо це питання остаточно. — Green Zero обг 08:27, 11 жовтня 2014 (UTC)

І наразі все... затихло, а в деяких статтях і далі повний хаос і війни редагувань!--Микола Василечко (обговорення) 08:08, 15 листопада 2014 (UTC)

Проект «Визвольна війна»[ред.ред. код]

Шановні колеги! Ситуація у ВП:ВИЛ вимагає термінового вирішення. Етичні й вікіпедійні правила знаходяться у конфлікті: що робити зі списками загиблих вояків та зі статтями про простих солдатів української армії? Повторю свої доводи звідси:

Справа у тому, що український інтернет-простір дуже недорозвинений. Подібну інформацію особливо нема, куди складати. Між тим ця інформація значима, хоча й не для вікі українською мовою, але для українського народу. Її потрібно зберегти, як і Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/16 серпня 2014#Чернівецька область, список загиблих внаслідок російського вторгнення в Україну 2014. З іншого боку, є інтерес і самої Вікіпедії у збереженні цих списків. Багато з членів цих сумних переліків стануть значимими для Вікі впродовж найближчого року. ...ми маємо знайти спосіб зберегти ці списки у Вікі. ... Це може бути окремий проект про визвільну війну. Але цю інформацію не можна втратити - з неї виросте важливе історичне знання. І воно має бути у найдоступнішому місці - у Вікіпедії.

Я пропоную створити проект з попередньою назвою «Визвольна війна». У його просторі можна буде створити службові сторінки із списками загиблих, всю інформацію про поки незначимих осіб, доки вони не набудуть значимості. Тоді ми очистимо основний простір від сумнівних статей, але не втратимо важливу інформацію. На жаль, я ніколи не працював із проектами, а зараз не маю часу навчитися. Тому прошу досвідчених користувачів відгукнутися, розпочати цю справу - а навзаєм обіцяю свою участь і підтримку створеного проекту. --Brunei (обговорення) 20:58, 2 жовтня 2014 (UTC)

Створити не проблема, а от підтримувати проект, обслуговувати його.... Хоча ідея пречудова, цим ми вирішемо одразу кілька питань. ✍ Green Zero Обг 10:50, 3 жовтня 2014 (UTC)
Я наберусь нахабства, і попри всю власну затурканість візьму на себе підтримку проекту. Звичайно, сподіваюсь, що хоча б три-чотири людини з тих, хто голосував проти видалення тих статей, стануть мені на підмогу. Звертаюся до Микола Василечко, Pvladko, Yukh68, Orestsero, Антон Марчевський, Nabak, From chernivtsi, ХЕндрюХ, А1, Леонід Панасюк, Бучач-Львів, Jbuket, - візьмемося?--Brunei (обговорення) 11:48, 3 жовтня 2014 (UTC)
Ідею створення проекту підтримую. Чим зможу допомогатиму.--Orestsero (обговорення) 12:17, 3 жовтня 2014 (UTC)
Підтримую. Про тернопільців збираю і можу викладати, перевіряти життєписи, бо маю можливості зустрічатися з родичами і друзями загиблих. Я взагалі був би за створення в середовищі Вікіпедії окремого сегменту на кшталт «Мартиролога», де би можна було вносити дані про всіх померлих (не тільки загиблих) осіб, значимих навіть на рівні району, а то й сіл. Щоб не зникали прізвища людей, як у минулому, коли тільки числами в сотні тисяч і мільйонів вимірюються історичні події. А якби знати їхні імена задля майбутнього? Може, серед них люди знаходили б своїх славних родичів, предків, мешканців рідних сіл і міст...--Микола Василечко (обговорення) 13:44, 3 жовтня 2014 (UTC)
я не проти. однак надзвичайно активно не зможу брати участі - стільки імен ще не записано. але не відмовляюся. --Л. Панасюк (обговорення) 14:54, 3 жовтня 2014 (UTC)
Я також підтримую. За кілька днів обдумаю, як зможу допомогти та відпишу. --Yukh68 (обговорення) 17:35, 3 жовтня 2014 (UTC)
Повністю підтримую! Хоча вважаю, що потрібно спершу формувати якісь списки, узагальнюючі сторінки. Можливо, інформація про загиблих героїв має накопичуватися не на їхніх персональних сторінках, а на об'єднаних за територіальним принципом, на кшталт: "Загиблі на Російсько-українській війні 2014 мешканці Київської області" тощо. --Jbuket (обговорення) 18:09, 3 жовтня 2014 (UTC)
Ідею проекту вшанування загиблих на вiйнi підтримую! --Nabak (обговорення) 22:11, 17 жовтня 2014 (UTC)
Думаю, що саме з цього ми й почнемо. Дякую. --Brunei (обговорення) 19:58, 3 жовтня 2014 (UTC)

Ну, то створіть проект хто-небудь. А я вже буду потихеньку згрібати все з ВП:ВИЛ. Сподіваюсь, що єдиного активного нині адміна вистачить, щоб перенести статті і списки з основного простору до проекту. --Brunei (обговорення) 19:58, 3 жовтня 2014 (UTC)

Агов, є хто вдома? ✍ Green Zero, Ви обіцяли створити проект. Створіть, будь-ласка. Буду наповнювати.--Brunei (обговорення) 14:51, 7 жовтня 2014 (UTC)

Може краще на серверах Вікімедіа зробимо? В вікіінкубаторі. Там і база даних буде цілішою, і потужність серверів також більша. Просто я не в змозі сплачувати за нормальний хостинг. Дивіться нижче мою ідею. Треба ще буде з Джиммі Вейлзом поговорити на цю тему. — Green Zero обг 15:07, 7 жовтня 2014 (UTC)
Ви тільки-но казали, що створити не проблема. Замість обговорювати, давайте створимо, а потім будемо вирішувати. Я думаю, що за межами укрвікі цей проект поки розвиватися не буде, а ці люди там нікому не потрібні. Створіть поки проект тут, а далі вже готове й перенести неважко. --Brunei (обговорення) 11:23, 8 жовтня 2014 (UTC)
Уже роблю. Сподіваюсь хостінгер потяне рушій медіавікі. Коли налаштую - відправлю Вам паролі на електронну пошту. — Green Zero обг 15:35, 8 жовтня 2014 (UTC)
О боже, які паролі?? Я ж просив готовий майданчик, де можна правити статті. Я за межами вікі-розмітки повний «чайник».--Brunei (обговорення) 16:44, 8 жовтня 2014 (UTC)
Та я так само, сам проект не зроблю. Думав почати робити статті у власному просторі, але побачив, що у частини із наших бійців-волинян є критерії значимості, тож почав робити статті спочатку про них. Як буде проект — створю список військовослужбоців з нашої області, що загинули на війні, а потім — статті про усіх бійців з Волині, хто ще не проходить по критеріях значимості. --Yukh68 (обговорення) 07:48, 9 жовтня 2014 (UTC)

Вікі-цвинтар[ред.ред. код]

Слухайте!! В мене з'явилася геніальна ідея глобального масштабу! А давайте на серверах Wikimedia Foundation організуємо кардинально новий проект — «Вікі-цвинтар». Такий собі віртуальний некрополь, в який можна буде занести інформацію про кожну померлу людину на Землі (без всяких критеріїв значимості). Ото круто буде! ✍ Green Zero Обг 15:53, 3 жовтня 2014 (UTC)

Ідея цікава. А не існує нічого схожого? --ASƨɐ 18:51, 3 жовтня 2014 (UTC)
Справді цікава ідея. Можете поговорити також з користувачем SerSem з російської вікіпедії, він як раз займається некрополістикою, постійно фотографує кладовища та має сайт "Смоленські некрополі". --visem (обговорення) 22:33, 3 жовтня 2014 (UTC)
Я теж останнім часом взявся за фотографування старих могил на цвинтарях Тернопільщини (поки вони ще дощенту не зруйновані). В цій ділянці роботи — непочатий край...--Микола Василечко (обговорення) 05:17, 4 жовтня 2014 (UTC)
А нашо? -- Ата (обг.) 07:44, 4 жовтня 2014 (UTC)
До Ата. Бо тра.--Бучач-Львів (обговорення) 10:35, 8 жовтня 2014 (UTC)
Ідея справді хороша, сам колись про таке думав. А сайт може бути корисний тим людям які шукають могили предків --«Teo» обг 09:13, 4 жовтня 2014 (UTC)
Ріст населення Землі за останні 12 тисяч років
Ата, в майбутньому цей проект (якщо буде цікавим загалу і доведе свою життєспроможність) може вирішити одну глобальну проблему всього людства - нестачу землі. Людей, як відомо, на Землі стає все більше і більше, а земельні ресурси залишаються незмінними. Тому цей проект виглядає дуже перспективним. В майбутньому можна було б збудувати підземні хмарочоси, які б виконували функцію фізичного сховища мільйонів урн з прахом людей, а віртуальний некрополь, в свою чергу, виконував би духовно-релігійно-психологічну роль. ✍ Green Zero Обг 12:19, 4 жовтня 2014 (UTC)
Нестачу землі вирішить перегляд уявлень про потрібність матеріальних сховищ праху узагалі. І так, віртуальний некрополь згодиться. Але на вікі? Мені здається, соцмережний чи форумний тип такому сайту більше би підходив. -- Ата (обг.) 11:26, 13 жовтня 2014 (UTC)
До Ата. Так може взагалі все взяти - і забути? Нестача землі ще нескоро буде.--Бучач-Львів (обговорення) 13:11, 8 грудня 2014 (UTC)

У чому принципова відмінність від існуючої низки втіленої деінде низки пропозицій перелічених на сторінці m:Wikimedia genealogy project, які претендують стати проектом Вікімедіа? Зокрема Родовід який чомусь активно рекламується в укрвікі. Те що описувати лише померлих трохи вирішує проблему з БІО, але не до кінця, крім того там й інших моментів вистачає. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 19:36, 4 листопада 2014 (UTC)

wikinecropolis.pe.hu[ред.ред. код]

Можете протестувати? Хостинг слабо тяне, але може хто підкаже як його оптимізувати? Хтось уже працював з рушієм Медіавікі? — Green Zero обг 16:03, 9 жовтня 2014 (UTC)

Треба було при інсталяції відмітити всі опції, інакше тепер треба підключати решта. Це дуже «сира» інсталяція. До запуску замало просто інсталювати, треба ще вкидати (в коди і не тільки) інші усталені вікімедійні модулі, щоб нормально працювали категоризація, картки, медіа та інше.--Микола Василечко (обговорення) 08:19, 15 листопада 2014 (UTC)
Я багато чого повідключав, бо боявся, що хостинг не потяне - ресурси обмежені (в тому числі і БД). Взагалі варто новий проект організовувати на вікіінкубаторі, на серверах вікімедіа. — Green Zero обг 11:33, 15 листопада 2014 (UTC)
У ВМУА є свій VPS, можливо він міг би допомогти — напишіть текому. --Юрій Булка (обговорення) 11:37, 15 листопада 2014 (UTC)

Підсумок[ред.ред. код]

Закрив wikinecropolis. У мене немає часу, щоб ще обслуговувати окремий проект. — Green Zero обг 13:41, 17 грудня 2014 (UTC)

Нітрати[ред.ред. код]

Статтю було перейменовано із Нітрати на Нітрати неорганічні та створено сторінку-неоднозначність (у заголовку). Існує також стаття Нітрати органічні (схоже, перекладена з росвікі). Перша з двох вказаних — не має інтервікі зовсім, друга — має лише посилання на російську версію, сторінка-неоднозначність має інтервікі на велику кількість статей, але це — саме статті, а не дизамбіги. Тому прошу тих, хто знається на тематиці або може розібратися, переглянути вказані статті та оцінити доцільність такого розділення термінів, а також розглянути можливість об'єднання та, відповідно, повернення всіх інтервікі до повнішої статті із загальною назвою. В інших мовних версіях (за винятком, здається, російської) немає такого розділення понять аж на дві статті. Вся інформація подається в одній.-- Piramid ion  16:23, 23 жовтня 2014 (UTC)

Та дурниця якась, імхо. Я думаю що теж треба одну статтю а там вже розписувати. Або навіть якщо для естерів нітратної кислоти робити окрему статтю, то це не збирає факту що коли чуєш слово нітрат то думаєш перш за все про мінеральні речовини. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 19:27, 4 листопада 2014 (UTC)
Причину перейменування я виклав тоді ж, але хто ж читає обговорення статей. З точки зору термінології, саме така структура є правильною (лише інтервікі слід скоригувати) і тому її використано в Химической энциклопедии, але вона може бути недоцільною із суто практичних міркувань, оскільки під «нітратом» значно частіше мається на увазі саме неорганічний нітрат. Ось пропозиція колеги, який звернув мою увагу на цю тему:

Враховуючи те, що під нітратами by default дійсно розуміють саме неорганічні (це як про «Київ» спочатку згадують місто, а не баскетбольний клуб), я пропоную неорганічним нітратам виділити титульну сторінку «Нітрати» і зробити згори посилання на іншу групу.

--Олег.Н 05:18, 2 грудня 2014 (UTC)

Це по суті пропозиція відтворити структуру з w:en: — дві статті без сторінки неоднозначності, стаття «Нітрати» про неорганічні нітрати, — з якою я погоджуюсь. Для цього слід: вилучити сторінку Нітрати, повернути назву «Нітрати» (але не вміст!) сторінці Нітрати неорганічні і відновити переважну частину посилань. Останнє можна теж зробити відкочуванням, але є кілька сторінок з доречним посиланням на Нітрати органічні, тож: 1) або відкочувати з розумом, 2) або я після всього маю переглянути всі ці посилання, 3) або як відповідальний за не дуже вдалу правку я готовий виправити всі посилання власноруч. P.S. Вміст інших вікі мені здебільшого нецікавий (що-що, а інші вікі не перекладатиму), хоча інколи переглядаю en/ru/de, а Нітрати органічні взяті з того ж джерела, що і в рувікі, без доповнень, тому шаблон stub. --Olion17 (обговорення) 21:20, 2 грудня 2014 (UTC)

Панель спецсимволів[ред.ред. код]

Моє прохання успішно пішло в архів, але все-таки.
Як можна зробити, щоб панель спецсимволів завжди була під полем вводу, незалежно від простору назв? AS? -- Ата (обг.) 12:40, 14 листопада 2014 (UTC)

І я теж про це просив уже... --Юрій Булка (обговорення) 13:50, 14 листопада 2014 (UTC)

Будь-ласка, допоможіть з перекладом термінів![ред.ред. код]

Мої вітання вам, шановні колеги.

Звертаюся до вас по допомогу. У мене виникли складнощі з українськими відповідниками таких термінів:

1) «Двунаправленный счётчик» (элемент интерфейса программ) en:Spinner (computing);

2) «Феноменальный счётчик» («рахувальник», «лічильник» чи «лічбар»?);

3) «Мартышка» (у розумінні «відпорний гак» або «багор»).

Також мене цікавлять такі питання:

Як розшифрувати засобами української мови такі скорочення: ДОТ (Долговременная огневая точка) та ДЗОТ (Дерево-земляная огневая точка)?

Як буде правильно: «зернотерка» чи «зернотертушка»?

Як краще назвати статтю «Ложа (зброя)» чи «Ложе (зброя)»?

Як краще перекласти англійські терміни «Moorland» та «Heathland»? Словники перекладають ці слова однаково: «вересове пустище» або «вересовище», але в Англійської Вікіпедії є дві окремі статті з них.

Буду вельми вдячний за допомогу.

--В.Галушко (обговорення) 18:40, 18 листопада 2014 (UTC)

Щодо англійських термінів — то moorland напевно так і треба перекладати — як «вересове пустище» або «вересовище», а heath — з того, що я прочитав у англовікі випливає, що це загальніше поняття, «moorland» є різновидом «heathland», отже «heath» найдоцільніше перекладати як «пустище» (є така стаття, лише інтервікі були непов'язані — я вже пов'язав).
Щодо ДОТ і ДЗОТ — то такі абревіатури у нас широко вживаються у відповідних колах, а тому їх прийнято передавати через не «огнева точка», а «оборонна точка» в обох випадках. Пошукав у неті — то саме таке розшифрування найчастіше зустрічається. Довготривала оборонна точка та дерево-земляна оборонна точка. Щодо інших — то не знаю, там подекуди може багато залежати від контексту. Стосовно ложа/ложе — то мабуть «ложе» буде правильно, бо «ложа» — це хіба що та, що в театрі, або ж масонська) Ну і «зернотерка» та «зернотертушка» — перше слово не підкреслюється при перевірці правопису, друге — підкреслюється, тому я вважаю перший варіант правильним.-- Piramid ion  21:19, 18 листопада 2014 (UTC)

Дуже дякую за Вашу допомогу, Piramidionе!

І все ж, мені хотілося б дізнатись про правильні наші відповідники таким російським та англійським термінам:

1) «Двунаправленный счётчик» (элемент интерфейса программ) en:Spinner (computing);

2) «Феноменальный счётчик» («рахувальник», «лічильник» чи «лічбар»?);

3) «Мартышка» (у розумінні «відпорний гак» або «багор»).

І не тільки. Також я звернув увагу на невдалі переклади англійських та китайських назв українською:

1) «Річкові заплави» (кит. 水滸傳, укр. «Річкові заводі» або «Річкові затони»?)

2) «Керівництво з виживання серед зомбі» (англ. The Zombie Survival Guide, укр. «Посібник з виживання серед зомбі»?)

3) «Тигр, що підкрадається, дракон, що зачаївся» (кит. 臥虎藏龍, англ. Crouching Tiger, Hidden Dragon, для укр. перекладу запропонуйте свої варіанти.)

Деякі назви досі не перекладені на українську:

Фільм Big Trouble in Little China (укр. «Велике лихо у Маленькому Китаї»?)

少林三十六房 (англ. The 36th Chamber of Shaolin)

Про назви зброї в Україні:

Як зоветься в Україні радянський міномет ru:2Б14 («Поднос»)?

Буду завжди вдячний за допомогу!

--В.Галушко (обговорення) 18:50, 19 листопада 2014 (UTC)

Мельник Сергій Іванович[ред.ред. код]

У нас існують дві статті про двох осіб з ідентичним ПІБ — Мельник Сергій Іванович (мер) і Мельник Сергій Іванович (депутат). Але сьогодні мер склав свої повноваження, а за кілька днів він офіційно стане депутатом. Очевидною є потреба в уточнені назви статті (або й зміні назв обох статей). Яким чином це найдоречніше зробити? --Volodymyr D-k (обговорення) 18:57, 21 листопада 2014 (UTC)

Пропоную: фінансист і аграрник --Basio (обговорення) 20:21, 21 листопада 2014 (UTC)
А я пропоную у дужках вказати їх найвище досягнення - депутатство і, через кому, рік народження. Мельник Сергій Іванович (депутат, 1958), Мельник Сергій Іванович (депутат, 1965). — Green Zero обг 01:08, 22 листопада 2014 (UTC)
Мельник Сергій Іванович (депутат VIII скликання) і Мельник Сергій Іванович (депутат II скликання). --Volodymyr D-k (обговорення) 06:12, 22 листопада 2014 (UTC).

Як назвати статтю?[ред.ред. код]

Вітаю Вас, шановні колеги. Щойно захотілось переписати статті, присвячені робочому інструменту. Знайшов статтю "Кувалда". Дивна річ: Яндекс-словник перекладає "кувалда" з російської як "молот" або "бияк", в "Академічному тлумачному словнику української мови" такого слова нема. Раптом у мене з'вилася підозра, що слово "кувалда" не є питомо українським, а запозичене за радянських часів з російської, питомо українське слово - "молот". Передивився у етимологічному словнику російської мови - точно, там це слово теж не рідне, а походить від білоруського "кавадла" ("ковадло"). Прошу знавців поділитися своєю думкою. З повагою --В.Галушко (обговорення) 11:47, 22 листопада 2014 (UTC)

Нічого дивного — яндекс перекладає його синонімами. В статті ж сказано — кувалда — це великий молот. Не знаю, яка етимологія цього слова саме в українській мові, але воно все-таки вживається. Про молот є окрема стаття. А ковадло в нас — це ще інше слово, відповідає рос. «наковальня».-- Piramid ion  12:48, 22 листопада 2014 (UTC)

Оформлення шаблонів disambig[ред.ред. код]

Треба переписати речення-пораду до дизамбігів, аби воно вміщувалося в один рядок. Я вже раніше шаблон переробив так, щоб основне повідомлення (що це — стінка-неоднозначність) було зверху і більшим шрифтом, а порада — знизу і меншим (як у інших вікі). Але речення надто довге, два-три слова «пролазять» у третій рядок. Треба перефразувати. Є якісь ідеї?-- Piramid ion  23:04, 22 листопада 2014 (UTC)

Якщо Ви потрапили сюди за посиланням із іншої статті Вікіпедії, будь ласка, поверніться до неї та виправте посилання так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.

Джерела, захищені авторським правом[ред.ред. код]

Велика кількість статей на англійській та німецькій Вікіпедіях у списку джерел посилаються на енциклопедії, в яких чітко прописано, що жодна частина твору не може бути відтворена або передана у будь-якій формі ... без письмового дозволу правовласника.

Отже, питання: виходить, автори статей домовилися із правовласниками про використання цих матеріалів у Вікі? Якщо так, то чи поширюється цей дозвіл на усі мовні розділи Вікі? --Олег.Н (обговорення) 18:22, 25 листопада 2014 (UTC)

Факти не захищаються авторським правом. Хто би що не писав. Захищається авторський текст. Викладіть ті ж самі факти, але своїм авторським текстом («своїми словами»). На цьому стоїть вся Вкіпедія. Хоч і пишуть «забороняється… у будь-якій формі», вони очевидно під формою мають на увазі — у формі книги, сторінки в Інтернеті, напису на футболці і т. д. Тобто суто технічну сторону.--Aeou 18:47, 25 листопада 2014 (UTC)
Саме так — авторським правом захищається текст, розміщений у енциклопедіях і т.д. Тобто копіювати звідти текст, звичайно, заборонено (якщо джерело не у суспільному надбанні і не вільноліцензоване). Натомість, потрібно своїми власними словами переказати, дати підсумок тим фактам, які згадуються в джерелах. Детальніше: ru:ВП:АП-ЧАВО#Копирование «фактов», en:WP:Close paraphrasing, File:Plagiarism tutorial.ogv. --Юрій Булка (обговорення) 19:02, 25 листопада 2014 (UTC)
При перекладі однієї статті я натрапив на таку примітку, в якій зазначалося, що текст цієї статті майже повністю скопійований зі старого видання Британніки, яка вже перебуває в суспільному надбанні через те, що минув строк, який вимагає дотримання авторського права. Щось таке. А поза тим - посилання на енциклопедії можливі, наприклад, для підтвердження певного факту чи певного визначення. Просто воно не повинно бути скопійоване з цієї енциклопедії дослівно.-- Piramid ion  19:43, 25 листопада 2014 (UTC)

Уніатський чи уніацький, апостроф[ред.ред. код]

Чому уніатський, а не уніацький ? Наприклад, у словнику Грінченка є слова братський і брацький. Чому написання брацький не стало нормою ? Хоч мовознавством цікавлюся багато років, але таке питання для мене вперше.
Це явище мені нагадує явище "пів*дня": неоднозначність. Що ж вийде, якщо писати брацький, уніацький ? Є прізвища Іванчук і Іванчута, Іванюк і Іванюта, Івасюк і Івасюта, Кравчук і Кравчута. Тоді можливі слова іванчуцький, іванюцький, івасюцький, кравчуцький будуть неоднозначні. Щоб була однозначність, треба писати іванчутський (від Іванчута), братський, уніатський (уніятський) тощо. --Микола Івкі (обговорення) 12:02, 28 листопада 2014 (UTC)

Може тоді вже зразу і в дієсловах писати як чуїцця? Як чуїцця, так і пишицця…--Анатолій (обг.) 12:28, 28 листопада 2014 (UTC)
В українській мові не завжди пишемо те, що чуємо: і в дієсловах, і в іменниках (книжці, дочці). --Микола Івкі (обговорення) 12:47, 28 листопада 2014 (UTC)
Та ви шо? А хтось недавно доводив, що правопис у нас фонетичний… Ви зараз фактично визнали, що ваші попередні обговорення були зайві. Адже, виходить, ми можемо писати В'ятка, в читати Вятка.--Анатолій (обг.) 12:49, 28 листопада 2014 (UTC)
Такого я не доводив, тому нічого не визнав. Вимовляти Вятка [Вьатка] не вмію. --Микола Івкі (обговорення) 13:53, 28 листопада 2014 (UTC)
А хіба не ви запит на перейменування подали?--Анатолій (обг.) 15:24, 28 листопада 2014 (UTC)
Так, подав. Вимовляти Вязьма [Вьазьма] також не вмію... --Микола Івкі (обговорення) 13:27, 30 листопада 2014 (UTC)
Вимовляється так само як і в слові свято.--Анатолій (обг.) 14:41, 30 листопада 2014 (UTC)
0. Анатолію (Ahonc). Ви не вперше "стрибаєте" далеко від теми, тому доповнив назву теми.
1. Приклад свято не дуже вдалий: тут губний не на початку складу, а в назвах Вятка, Вязьма - на початку.
2. Українці по-різному вимовляють губні та р перед я: сьвято, зоря; сьв'ято, зор'я; сьвато, зора. --Микола Івкі (обговорення) 14:43, 2 грудня 2014 (UTC)
Можете також з'їздити до села Вячеславки та поцікавитися, як правильно вимовляти, можливо, там вас навчать — NickK (обг.) 00:02, 1 грудня 2014 (UTC)
В'ячеславка (http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=26651). --Микола Івкі (обговорення) 13:01, 3 грудня 2014 (UTC)

Сокира/топір[ред.ред. код]

Хто може прокоментувати дані зміни. «древкова» на «держакова» я розумію, а далі є сумніви щодо доцільності заміни «Широколезова сокира» на «Широколезовий топір», «Скандинавська сокира» на «Скандинавський топір». Також, думаю, варто проглянути і інші зміни. Дякую. --Atoly(обг) 09:50, 29 листопада 2014 (UTC)

Справді, цікаве питання. Зміни на «древкова» я затвердив, бо тут уточнення правильне. А от «топір» може бути совковим словом, хоч у словнику є, що це історичне слово. Тут треба мовознавців, щоб розібратися з етимологією.--Микола Василечко (обговорення) 10:02, 29 листопада 2014 (UTC)
ВТССУМ говорить, що Топір — Сокира з довгим держаком, що використовувалась як зброя. Але як правильно застосувати тлумачення я не знаю. --Atoly(обг) 13:54, 29 листопада 2014 (UTC)
Російським секира, топор відповідає українське сокира. --Микола Івкі (обговорення) 14:45, 4 грудня 2014 (UTC)

Це помилка. «Топір» — слово, відоме з часів Давньої Русі, де ним називали бойові сокири. У сучасній російській мові значення слів помінялися місцями: слов'янське «секира» є архаїзмом та уживається щодо топорів, а слово «топор», давно запозичене нашими предками у скіфів, уживається для позначення сокир взагалі. Не бачу підстав для заміни «Топір» на «Сокира» — це безграмотність.

Чекаю Ваших заперечень.

--В.Галушко (обговорення) 15:45, 4 грудня 2014 (UTC)

"Сокира, -ри, ж. 1) Топоръ, сѣкира", "Топір, -пора, м. Родъ топора съ длинной рукояткой" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58962-topir.html#show_point). Тобто на топір можна сказати сокира, на бердиш можна сказати топір. --Микола Івкі (обговорення) 13:26, 7 грудня 2014 (UTC)

З радістю коментую. Слово «топір» не є «совковим» (від рос. «топор» - «сокира»), а значить «старовинна бойова сокира» (англ. «battle axe», рос. «секира»). Докладніше див. статтю Сокира. «Dane Axe» («English Long Axe») та «Broadaxe» є типовими старовинними бойовими сокирами, тому їх доцільніше звати саме топорами, а не сокирами. Маленьке питання: звідки Ви взагалі взяли такі назви для подібної європейської зброї, панове європейці? Бо у європейських мовах нічого подібного немає. Те, що Ви зовете «широколезовою сокирою», шведською зоветься «bila» або «skrädyxa» («широка сокира/топір»), німецькою «Breitbeil» (так само), англійською «broad axe» (так само); те, що Ви зовете «скандинавською сокирою», шведською зоветься «långyxa» («довга сокира/топір») або «dansk yxa» («данська сокира»), німецькою «Dänenaxt» («данська сокира»), і нарешті, нашою улюбленою англійською «English long axe» («англійська довга сокира/топір») або «Dane axe» («данська сокира/топір»). Дещо опосередкований зв'язок з «широким лезом» та Скандинавією. Але «совковою» російською мовою ці топори?сокири чомусь зовуться відповідно «широколезвийная секира» та «скандинавская секира».

Ладно, я думаю, моя заувага не варта уваги. Пишіть так, як вважаєте потрібним. Щоб не бути некорисним для знавців, спробую додати до шаблону «Європейська древкова?держакова зброя» назви різних типів бойових сокир/топорів, які знайду на будь-мовних вікі-сторінках. Сподіваюся на ваше схвалення.

На інше питання. Колись я просив допомогти мені з перекладами, а мою просьбу ніхто не помітив. Роблю спробу перекласти їх сам (хоч і «по-невігласьки»).

1) «Двунаправленный счётчик» (элемент интерфейса программ) en:Spinner (computing) — укр. буде «блешня» або «дзиґа» (бо він мигтить під час роботи);

2) «Феноменальный счётчик» — «Феноменальний (подумковий) лічбар»;

3) «Мартышка» (у розумінні «відпорний гак» або «авіаційний багор») — так само («мартишка» — як радянський=совковий екзотизм);

4) «Річкові заплави» (кит. 水滸傳) — точний переклад з китайської буде «Річкове прибережжя» (бо «заплава» — це не місце у річці коло берега, а навпаки — місце на березі коло річки!);

5) «Керівництво з виживання серед зомбі» (англ. «The Zombie Survival Guide») — українською буде «Посібник з виживання серед зомбі», я вже перейменував відповідну сторінку;

6) «Тигр, що підкрадається, дракон, що зачаївся» (кит. 臥虎藏龍, англ. Crouching Tiger, Hidden Dragon) — українською буде: «Тигр крадеться, дракон затаївся» (без всяких недорікуватих «що»);

7) Фільм «Big Trouble in Little China» — укр. «Велике лихо у Маленькому Китаї»;

8) 少林三十六房 (англ. «The 36th Chamber of Shaolin») — по-нашому буде «Тридцять шість кімнат Шаоліня»;

9) Як зоветься в Україні радянський міномет ru:2Б14 («Поднос») — деякі сайти mil.in.ua кажуть «Піднос».

Бажаю всім вікізнавцям кращих успіхів (ніж досі)!

--В.Галушко (обговорення) 15:58, 29 листопада 2014 (UTC)

Щодо назв фільмів - то вони записуються тут з такою назвою, з якою були в прокаті або на телеекранах. Тому 7) має бути "Великий переполох у малому/маленькому Китаї" (не пам'ятаю точно, але "переполох" там точно був).-- Piramid ion  16:35, 29 листопада 2014 (UTC)

Моррен чи Морран?[ред.ред. код]

Доброго дня усім! Користувач:Batsv виявив дві статті про ботаніків - одна про батька, інша про сина. Проте їхні прізвища транслітеровані по-різному: Шарль Франсуа Антуан Моррен та Шарль Жак Едуард Морран. Як правильно? Наперед дякую. --Maxim Gavrilyuk (обговорення) 14:34, 29 листопада 2014 (UTC)

Вимовляється, наче, як «Моррен». Не знаю звідки взявся варіант «Морран» — з росвікі, чи що?-- Piramid ion  15:13, 29 листопада 2014 (UTC)

Я прошу вибачити мою зухвалість, але у французів у звичаї вимовляти прикінцеве буквосполучення «en» як «ан» (точніше «юскаючий» (носовий) звук -а-). Тому правильним буде варіант «Морран». А щодо «росвікі» — у Росії звичайно ж, люди дурні, але ж не настільки!

Бажаю всім миру.

--В.Галушко (обговорення) 16:17, 29 листопада 2014 (UTC)

І це застосовується до всіх слів? Наскільки я знаю, ні. [1] вимова «Марк Моррен» на початку IPA дає вимову [morren], та і врешті ґуґл-перекладач вимовляє як «моррен». А щодо Росії — люди дурні чи не дурні — для цього випадку не важливо. Просто вони всіма силами намагаються відрізнятися (чи то вирізнятися) з-поміж усіх інших — всюди, де тільки можна, іноді — навіть виходячи за рамки здорового глузду.-- Piramid ion  23:17, 30 листопада 2014 (UTC)
"...Россия предназначена только к тому, чтобы показать всему миру, как не надо жить и чего не надо делать" (https://ru.wikiquote.org/wiki/%D0%9F%D1%91%D1%82%D1%80_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%A7%D0%B0%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D0%B2). --Микола Івкі (обговорення) 12:09, 15 грудня 2014 (UTC)

Щодо росіян... Все життя провів серед росіян — на мій погляд, росіяни навпаки, завжди хотіли не відрізнятися від когось (за різних часів від різних). Спочатку зразком була Золота Орда, потім Візантія, потім Польща, потім Західна Європа... А от українці... Я не знаю чи від всіх, а від росіян українцям хочеться будь-як відрізнитися. Прочитав деякі словники, де були запроповані до ужитку «як українські» всякі закордонні слова: німецькі, польські, навіть англійські, а питомо українські слова були відринуті, бо вони звучать «як у російській». Приклади: «ровер» замість «велосипед», «кнайпа» замість «корчма», «філіжанка» замість «чашка», «мутра» (нім. Mutter) замість «гайка» та «накрутка», «сенс» замість «смисл» тощо. Якщо українське слово звучить як російське, це ще не значить, що воно потрапило до української з московської. Буває навпаки! (Докладніше див. Українізм, розділ «Українізми у російській мові»). А цікавинки про українців та росіян, спостережені мною, Ви знайдете на моїй сторінці (підсторінка «Мої афоризми»)...

--В.Галушко (обговорення) 16:28, 4 грудня 2014 (UTC)

Ще зверніть увагу, що тут наголос на першому складі (Мо́ррен), тоді як у іншому випадку наголос так і проситься на другий склад (Морра́н), а це, погодьтеся, вже зовсім інше прізвище. Ще від себе додам те, що почув по вимові в деяких випадках, але чого не знайшов у неті: кінцеве -en вимовляється не з відкритим «е», а радше з «ə», яке, як і в англійській мові, передається українською через «е».-- Piramid ion  23:28, 30 листопада 2014 (UTC)
Якщо мова про французьке прізвище Morren, то він буде виключно Морра́н з наголосом на останній склад, варіанту Моррен не може бути ні в якому діалекті. Нідерландською мовою є дієслово morren, яке означає «бурчати», але я дуже сумніваюся, що воно має якийсь стосунок до цих двох біологів — NickK (обг.) 23:59, 30 листопада 2014 (UTC)
Подивіться посилання вище, особливо відео — там наголос явно не на другий склад.-- Piramid ion  00:07, 1 грудня 2014 (UTC)
Так посилання на нідерландську, а не французьку вимову. А у відео на 11-й секунді якраз на другий склад (звучить схоже на моге́н).--Анатолій (обг.) 00:12, 1 грудня 2014 (UTC)
Так справді, щодо відео я помилився — з його допомогою я хотів звернути увагу на вимову другого складу ([ə]). Варіанти вимови на forvo та ґуґл звучать із наголосом на 1-й склад.-- Piramid ion  00:15, 1 грудня 2014 (UTC)
І посилання на французьку, а не нідерландську вимову (fr.forvo, IPA French)-- Piramid ion  00:17, 1 грудня 2014 (UTC)
Там же написано Néerlandais. Я так розумію, то нідерландська.--Анатолій (обг.) 00:22, 1 грудня 2014 (UTC)
Бачу, я знову помиливсяComprend pas2.png Але завдяки цьому я дізнався ще дещо — Обидва Моррени народилися в Бельгії. Син — я не цікавився, де саме, але батько Charles François Antoine Morren — народився у Фламандському регіоні, де офіційною є саме нідерландська мова (див. вступ, останні абзаци, стаття Бельгія)-- Piramid ion  00:28, 1 грудня 2014 (UTC)
Добрий вечір всім! Коли я ставив запитання шановному Максиму, у мене якось не було сумнівів у французькому походження Моррена/Моррана, питання було - А або Е. Хоча Моррен/Морран і народився в Генті і навіть викладав там в університеті, це мало що говорить, на момент народження Моррена/Моррана Гент входив до складу Франції (до 1815 року) і навіть після здобуття незалежності Бельгією французька мова залишалася мовою судочинства і освіти, фламандський використовувався лише в побуті (до останньої чверті ХIX століття), а от всі три його імені говорять багато про що - Шарль Франсуа Антуан, ну не міг він з таким ім'ям бути фламандцем на початку ХIХ століття... Та й статті про Моррена/Моррана в голландській ВІКІ немає... З повагою Batsv (обговорення) 20:31, 1 грудня 2014 (UTC)batsv.
Якщо так — то, судячи зі слів тих, хто краще знається на фр. вимові, треба Моррена перейменувати на Моррана.-- Piramid ion  01:00, 2 грудня 2014 (UTC)

Панове прізвище- та вимовознавці! Хотів би повторити свій коментар та нагадати про мову, якої говорили наші герої... Але щоб грамотніше відповісти на наше питання, наважуюся спитати: як ми записуємо українською мовою прізвище відомого американського психолога Abraham Maslow і як ми відмінюємо це прізвище. Чекаю ваші варіанти відповідей.

Бажаю всім всепільної згоди у цій справі.

--В.Галушко (обговорення) 13:16, 1 грудня 2014 (UTC)

Якщо чесно, то мені й самому цікаво, як правильно записувати прізвище Maslow. Я звик до написання «Маслоу», і в цьому випадку воно не відмінюється. Теоретично, якщо це прізвище американське (я цього не знаю — може насправді російське?), то навіть норми перекладу прізвищ вимагають передавати закінчення через «оу», а не «ов» (Show = Шоу, Dow = Доу). -- Piramid ion  01:00, 2 грудня 2014 (UTC)
Підтримую передачу через невідмінюване Маслоу. --Микола Івкі (обговорення) 14:08, 3 грудня 2014 (UTC)
Ви впевнені? Це ж буде за правописом тоді…--Анатолій (обг.) 14:27, 3 грудня 2014 (UTC)
Підстав передачі -ow через -ов не помітив. --Микола Івкі (обговорення) 11:45, 4 грудня 2014 (UTC)

Підстави є. Завітавши на Вашу сторінку, віднайшов там посилання на корисну статтю Вікіпедія:Правила відтворення власних назв іншомовного походження (Розділ «Результати обговорення».) У ній як раз пропонується передавати прикінцеве дубль-ве як «в».

--В.Галушко (обговорення) 16:37, 4 грудня 2014 (UTC)

Дякую за підказку. Але де Ви там помітили "прикінцеве дубль-ве" ? Див., зокрема: § 94. Дифтонги AU, OU (http://litopys.org.ua/pravopys/rozdil3.htm#par94). --Микола Івкі (обговорення) 12:59, 7 грудня 2014 (UTC)
  • Подивився трохи детальніше. Теоретично можливі два варіанти, оскільки прізвище Morren не зовсім характерне для французької мови і може мати нідерландське походження. Якщо це прізвище розглядається як французького походження, то воно буде вимовлятися як /mɔ.ʁɑ̃/, тобто mot-rend або як кінець слова cormoran, що дає Морран. Якщо ж вважати це прізвище прізвищем іншомовного походження, то воно вимовлятиметься як /mɔ.ʁɛn/, тобто mot-reine або moraine, що дає Моррен. Точно сказати походження прізвища не можу, треба дивитися, як його вимовляли сучасники або як вимовляють його там, де він жив і працював. Чисто теоретично можливо навіть таке, що цих двох діячів вимовляли по-різному — таке не є неможливим, але є вкрай рідкісним. Якби були аудіозаписи 19 століття, було б простіше, а так хіба в Льєж звертатися... — NickK (обг.) 01:36, 2 грудня 2014 (UTC)
  • Так, теоретично можливо - батько переїхав до Валлонії, у Льєж, де працював директором ботанічного саду і син народився вже там. На всякий випадок я поставив питання автору французької статті, сподіваюся що вона має хоч якусь інформацію, бо в інтернеті повної біографії я не знайшов... Почекаємо... Batsv (обговорення) 16:01, 2 грудня 2014 (UTC)batsv
Відповідь:

Hi Batsv,

To answer your request to Valerie75, I can specify that Charles Morren was born in Ghent, probably in a French speaking family of the bourgeoisie. He was educated in French, he wrote nearly all of his publications in French, only a few in Flemish, in Latin or in English.

Thus I think he was definitely French speaking.

Batsv (обговорення) 20:34, 2 грудня 2014 (UTC)batsv

Питання не в мові (досить очевидно, що він був носієм французької), а у вимові прізвища: /mɔ.ʁɑ̃/ (mot-rend) або /mɔ.ʁɛn/ (mot-reine). Якщо людина, в якої ви питали, може допомогти з цим, то добре, якщо ні, можу спробувати написати в Льєж — NickK (обг.) 03:41, 3 грудня 2014 (UTC)
Спробуйте. Batsv (обговорення) 09:27, 3 грудня 2014 (UTC)batsv
Схильний передати Morren (-en) через Моррен незалежно від походження (французького чи нідерландського). --Микола Івкі (обговорення) 13:52, 3 грудня 2014 (UTC)
Друга відповідь від автора статті:
It is /mɔ.ʁɛn/ (mot-reine), as in French a renne, without final e.

Ітог: Моррен ! Дякую всім! Batsv (обговорення) 15:11, 3 грудня 2014 (UTC)batsv

От тільки то відповідь не від статті, а від іншого користувача.--Анатолій (обг.) 15:25, 3 грудня 2014 (UTC)
Дійсно, на нік автора навіть не глянув... Дякую! Batsv (обговорення) 16:03, 3 грудня 2014 (UTC)batsv
До речі, користувачка, що відповіла — родом з Бельгії. Думаю, можна перейменовувати.-- Piramid ion  16:06, 3 грудня 2014 (UTC)

Переклад терміну[ред.ред. код]

Прошу допомоги з перекладом з англійської Triple Coincident Telescope, що використовувався у американському космічному апараті Рейнджер-2. Не зовсім зрозуміло призначення приладу. На сайті НАСА відсутня інформація, пошук не дав зрозумілих результатів. --Розум (обговорення) 16:00, 30 листопада 2014 (UTC)

Мабуть, треба перекласти одним із двох варіантів: «Телескоп потрійних збігів», або «Телескоп реєстрації потрійних збігів». Для чого конкретно він використовується я не зрозумів — чи то для визначення густини потоку частинок, чи то для визначення їх напряму, але дещо про це можна почитати отут — якась лабораторна робота на цю тему українською мовою.-- Piramid ion  22:43, 30 листопада 2014 (UTC)

Дякую Дякую Використав варіант «Телескоп реєстрації потрійних збігів», як найбільш повний варіант.--Розум (обговорення) 13:30, 14 грудня 2014 (UTC)

Допоможіть обрати назву![ред.ред. код]

Шановні панове! Я думаю, з Мореннами ми вже розібралися, тепер питання не простіше. Необхідно обрати правильні назви для багатьох статей і категорій.

1. Як буде звучати українською назва бельгійської річки Lomme: «Ломм» чи «Ломма»?

2. Яка з двох назв предмета пічного начиння є поширенішою: кочерга чи коцюба?

3. Як зоветься в українській мові холодна зброя — ремінь з тягарцем на кінці (рос. «гасило»)?

4. Яку назву краще дати категорії: «Сільськогосподарський інвентар», «Сільськогосподарський інструмент» чи «Сільськогосподарський реманент»?

5. Як краще назвати статтю: «Хірургічний інструмент» чи «Хірургічний інструментарій»?

6. Як зоветься вимірювальний прилад у вигляді колодочки з перпендикулярно прикріпленою лінійкою (чи не ґерунок?)

7. Чи не можна об'єднати статті «Молот» та «Кувалда»?

Прошу знавців висловити свою думку.

П. Н.: Що до Abraham Maslow, особисто я зову цього поважаного психолога просто: Авраам Ма́слов. Відмінюю це прізвище так само, як відмінюються російські прізвища на -ов(ъ). Відмінювати чи не відмінювати — про це можна посперечатися, але українською мовою писати доцільніше саме «Маслов», а не «Маслоу». Очевидно, що написання «Маслоу» узвичаїлося в українскій за радянських часів, коли всі чужемовні слова проникали у неї через російську. У російській у звичаї передавати англійський звук «w» як «у», бо відповідного звука там немає. На відміну від російської білоруська мова має такий звук і спеціальну букву для його позначення («Ў ў» — «у нескладовае»). В українській мові теж існує звук «дубль-ве=дабл-ю», хоч окрема буква для нього відсутня. Як «w» читається буква в наприкінці закритих складів (наприкінці слів, зокрема). Отже, написання «Маслов» (рівно як і вимова «Ма́слов») — цілком природні українській мові.

Ладно, як би не закінчилася суперечка щодо написання прізвищ, бажаю всім кращих успіхів (ніж досі)!

--В.Галушко (обговорення) 01:23, 4 грудня 2014 (UTC)

Кочерга й коцюба - різні предмети. Так було в моєму дитинстві. Кочерга - довгий, принаймні 1,5 метра, сапоподібний предмет для того, щоб тягати щось із глибокої печі. Коцюба - коротка, не більше метра, вузенька річ для поправляння грані в грубці. Для печі коцюба, звісно, не годиться. Кочерга стоїть у закутку, Коцюба висить на поручні кухні. Коцюбою можна витягти щось з-під дивана, кочергою - ні. --Дядько Ігор (обговорення) 07:24, 4 грудня 2014 (UTC)
Якщо інструментарій, то я сподіватимуся повного переліку. --Дядько Ігор (обговорення) 07:26, 4 грудня 2014 (UTC)
Інвентар вимагає переліку, інструмент (знаряддя) - одиниця інвентарю, реманент - різноманітна збруя, упряж. Плуг - інструмент (знаряддя), він - частина інвентарю, плуг - не реманент. Ярмо - реманент. --Дядько Ігор (обговорення) 07:42, 4 грудня 2014 (UTC)
Я б сказав Ломм. У нас є стара традиція змінювати назви річок: Сена замість Сен, але ця - 46 км, нікому загалом невідома, можна вважати новою назвою і відтворювати за вимовою. --Дядько Ігор (обговорення) 07:47, 4 грудня 2014 (UTC)
Слова герунок ніколи не чув. Кутник. Не єдине значення слова, звісно, але гугл радо видає зображення саме такої речі. --Дядько Ігор (обговорення) 07:53, 4 грудня 2014 (UTC)
Герунок в рос. мові — це косий кутник (укр. «ярунок»[2]), тобто лінійка прикріплена не перпендикулярно. А той що перпендикулярний — то справді кутник, принаймні саме так його прийнято називати серед майстрів. Ще іноді як синонім вживають «косинець» але насправді цей термін відповідає радше лінійці-трикутнику, а не простому кутнику.-- Piramid ion  08:18, 4 грудня 2014 (UTC)

Дякую Вам, панове, за допомогу. Ви багато що мені розтлумачили.

Отже, стаття називатиметься «коцюба». Кочерга — дуже рідкісний предмет хатнього начиння, тому я навіть не знаю, чи слід писати про нього окрему статтю. Наведені тлумачення цілком узгоджуються з походженням слів «кочерга» та «коцюба». Кочерга — від слова «кочера» («кокора»), тобто деревина з відростком, «коцюба» — від слова «коцюрбитися» («згинатися»). Існує версія про тюркське походження слова «коцюба», але вона мені не сподобалася.

Щодо інвентарю, питання залишається. Мабуть, слова «інструмент», «реманент» та «інвентар» стосовно сільського господарства суть синоніми, але треба обрати найбільш уживане слово для назви категорії.

З вимірювальним приладом все ясно. Неточність у російському джерелі. Для слова «ярунок» потрібна окрема стаття. У ній треба вказати діалектну форму «ґерунок».

Надійшли ще два питання.

1. Як правильно зоветься холодна зброя у вигляді гирі на ланцюгу або ремені: обушок чи кистінь? Якщо обидві назви правильні, яка з них поширеніша?

2. Чи існують в українському МВС телескопічні обушки/кистені (різновид поліцейського кийка)?

Наприкінці хочеться все ж повторити два невідповіданих питання. Чи існує в українській мові слово «гасило» у смислі «ремінь з тягарцем»? Чи можна об'єднати статті «Молот» та «Кувалда» (бо це те ж саме)?

Бажаю всім кращих успіхів (ніж досі!)

--В.Галушко (обговорення) 10:14, 4 грудня 2014 (UTC)

Об’єднання статей[ред.ред. код]

Я оновив сторінку Вікіпедія:Об'єднання статей, бо в нас дуже багато сттей які очевидно треба об’єднати, але ніхто напевне не знає як (я не знав). Раніше на тій сторінці була якась таблиця, яка дублювала Категорія:Статті до об'єднання, але містила набагато менше статтей. Думаю причина такого завалу була в тому що зайшовши на сторінку об’єднання, людина не дізнавалась як статті об’єднати, а бачила список з запитами на об’єднання, куди додавала і свій. Тому ніхто нічого не робив просто створював запити.

Тут питаю поради чи правильно там описав процедуру об’єднання (переклав з англійської), і чи може мені хтось допомогти перекласти і категоризувати відповідні шаблони en:Template:Merged-to та en:Template:Merged-from. Дякую. --Буник (обговорення) 14:02, 7 грудня 2014 (UTC)

Так там же зараз нову спеціальну сторінку зробили для об'єднання. Написали б уже і по ній довідку.--Анатолій (обг.) 14:40, 7 грудня 2014 (UTC)
Щось я не зрозумів, можна трохи детальніше про це? --Буник (обговорення) 16:12, 7 грудня 2014 (UTC)
Шаблони наче готові. Див. {{приєднано до}} та {{приєднано з}}. Було б непогано щоби хтось проглянув, бо я в шаблонах не майстер. В останньому трішки помудрував з параметром ВИЛ, бо не хотіло в нас працювати. --Atoly(обг) 10:30, 9 грудня 2014 (UTC)

Транслітерація німецьких назв[ред.ред. код]

Можливо, ця тема вже обговорювалася і я пропустив її... В пошуку не знайшов.
Чи може хтось розтлумачити, коли ж саме треба вживати Ґ у німецьких іменах? Літера G одна, але є в нас і Готфрід, і Ґергард... Ім'я Ludvig наче пишеться як Людвіг, але звідки тоді береться Людвіґ Байсснер і Людвіґсгафен?

І хто придумав транскрибувати міста на річках? Знову салат: є Бранденбург-на-Гафелі, Франкфурт-на-Одері, Есслінген-на-Неккарі, але є і Мюльгайм-ан-дер-Рур, Еммеріх-ам-Райн, Ендінген-ам-Кайзерштуль. Це несерйозно. --Олег.Н (обговорення) 16:43, 7 грудня 2014 (UTC)

Згідно з чинним правописом і G і H передається як Г. Окрім того, кінцева приголосна в німецькій мові глуха, тому Людвіґ воно не читається навіть в оригіналі. Ендінген-ам-Кайзерштуль тут ні до чого, бо Кайзерштуль — це гори, а не річка. Франкфурт в оригіналі пишеться як Frankfurt (Oder), тому теж в цей ряд не підходить. А взагалі ці всі статті створені різними людьми, тому й названі по-різному.--Анатолій (обг.) 17:31, 7 грудня 2014 (UTC)

Прошу розтлумачити![ред.ред. код]

Скажіть, будь-ласка, який смисл має словосполучення «артилерійська гармата»? Хіба гармата може бути неартилерійською? На мій погляд, це дослівний (авто?) переклад російського «артиллерийское орудие». Я думаю, українською слід писати «гармата».

Бажаю вам кращих успіхів (ніж досі)! --В.Галушко (обговорення) 19:27, 8 грудня 2014 (UTC)

Етимологія слова «рейка»[ред.ред. код]

Панове мовознавці, підкажіть, будь-ласка, яке походження українського слова «рейка» (не російського «рельс»). Буду вельми вдячний за допомогу.

Бажаю ліпших успіхів!

--В.Галушко (обговорення) 12:37, 13 грудня 2014 (UTC)

Якраз рейка запозичена з російської мови, а рельс від англійського rails (див. Етимологічний словник, т.5, стор. 50).--Анатолій (обг.) 12:49, 13 грудня 2014 (UTC)

Вельми Вам вдячний. Чи не підкажете тоді, яке походження у російського «рейка» і як вийшло, що російське слово змінило своє значення в українській?

--В.Галушко (обговорення) 13:23, 13 грудня 2014 (UTC)

От чого не знаю, того не знаю.--Анатолій (обг.) 13:36, 13 грудня 2014 (UTC)

Додайте інтервікі до статті[ред.ред. код]

Прошу пов'язати статтю Давньоросійська держава з російським відповідником - Дневнерусское государство. Для цього на ВікіДата треба видалити порив'язку Древнерусское государство - Київська Русь. Оскільки адміністратор-московит мене знову заблокував, то я цього не можу зробити. --Антон патріот (обговорення) 10:33, 15 грудня 2014 (UTC)

Не можна статтю про термін зв’язати зі статтею про державу --ASƨɐ 10:39, 15 грудня 2014 (UTC)
Ще й як можна - Велика Вітчизняна війна. --Антон патріот (обговорення) 10:42, 15 грудня 2014 (UTC)
У випадку ВВВ прив'язка йде до англійської статті про термін. У цьому випадку — те ж саме, тільки всі статті описують не термін, а саме Київську Русь. В тому числі і «Древнерусское государство». Якщо приєднати рос. статтю до української статті про термін — то це означатиме, що рос. статтю треба буде від'єднати від усіх інших статей у всіх мовних розділах про Київську Русь. Вона тоді матиме лише одне інтервікі-посилання — на Давньоросійську державу. Така дія може розцінюватись як вандалізм. Тому альтернативне рішення — додати до української статті внизу, там де категорії, одну інтервікі у форматі: [[ru:Древнерусское государство]].-- Piramid ion  11:01, 15 грудня 2014 (UTC)
"Вона тоді матиме лише одне інтервікі-посилання" - так вона і потрібна мати лише одне посилання, у статті "Древнерусское государство" мова НЕ йде про Київську Русь. Мається на увазі якесь міфічне утворення за рахунок об'єднання слов'ян з фіно-уграми, а Київська Русь утворилась виключно за рахунок об'єднання слов'ян. --Антон патріот (обговорення) 11:18, 15 грудня 2014 (UTC)
Я так розумію допомоги не буде?--Антон патріот (обговорення) 12:16, 15 грудня 2014 (UTC)
Вікідані — це не уквікі. Простою війною редагувань там наврядчи вдасться шось досягти. Тут я бачу принаймні 2 варіанти дій: створити в рувікі на місці ru:Киевская Русь статтю, якщо її не вилучать, то на неї ставити інтервіки, інший варіант: створити статті про Давньоросійську державу в інших Вікіпедіях, щоб вони там протрималися. Далі, коли вже буде їх багато, зв'язуєте їх інтервіками, і йдете на форум Вікіданих переконувати шо російська стаття має посилатися туди, а не туди (у разі наявності статей в багатьох вікі буде легше переконати, ніж при наявності в одній).--Анатолій (обг.) 12:43, 15 грудня 2014 (UTC)
Якщо у росіян стаття називається "Древнерусское государство", то нехай так і буде. Це їхні проблеми, а не наші. — Green Zero обг 15:19, 15 грудня 2014 (UTC)
Нехай так і буде, от тільки посилатись на Київську Русь вона не повинна, стаття ж про Давньоросійську державу, а це зовсім інше. Що те таке написав вище.--Антон патріот (обговорення) 19:18, 15 грудня 2014 (UTC)
Так у них, здається, Київська Русь та "Древнерусское государство" тотожні поняття. Хіба ні? — Green Zero обг 11:12, 16 грудня 2014 (UTC)
  • Обговорювати тут перейменування російської статті контрпродуктивно. Якщо в когось є аргументи щодо зміни назви російської статті, пишіть їх на ru:Википедия:К переименованию/21 марта 2014. Доки російська стаття не перейменована на Киевская Русь, вона повинна так само мати інтервікі на той же елемент, що й Київська РусьNickK (обг.) 13:01, 16 грудня 2014 (UTC)

Як створити український відповідник статті «Spinner (computing)»?[ред.ред. код]

Українській Вікіпедії потрібно мати статтю про... не знаю, як це буде українською. Але англійською це зоветься «spinner» або «numeric updown». (Стаття зоветься en:Spinner (computing)) Я вже ставив таке питання, але воно виявилося надто складним. Тому пропоную новий власний варіант: «двобічне лічильце». Так і треба назвати українську статтю. Звичайно, це слово я вимушений пронести у Вікіпедію «контрабандою», бо новотвори тут не у шанобі. Напишу нишком-тишком, щоб не помітили суворі модератори/патрульні (вони і так багато чого не помічають). Отже, патрульним нічого не говоріть, це наша таємниця...

Сподіваюся на ваше розуміння

--В.Галушко (обговорення) 19:56, 16 грудня 2014 (UTC)

Звідки там взявся лічильник, чи лічильце? Воно ж нічого не лічить. Це контрольний елемент для вводу числа з можливістю збільшувати/зменшувати значення. Чесно, я б назвав це інкрементатором-декрементатором, або збільшувачем-зменшувачем, але то було б оригінальне дослідження. --Дядько Ігор (обговорення) 03:21, 17 грудня 2014 (UTC)

Кілька питань щодо вживання слів в українській мові[ред.ред. код]

Чи можна називати копії видання (музичний альбом, фільм, відеогра, електронний довідник, посібник тощо) на оптичних дисках «примірниками»? Чи «примірники» мають відношення лише до друкарської справи, а такі речі краще називати «екземплярами»? Чи ліпше використовувати лише нейтральне «копія»?

Аналогічне питання для повністю електронних копій, тобто речей з вищеозначеного списку, реалізованих через Інтернет. Тобто через системи електронної дистрибуції, що дозволяють переказавши «електронні» кошти отримати знову ж таки «електронну» копію продукту.

Ну і заодно: англ. guide (не власна назва) правильно буде заисуватися «гайд» чи «ґайд»? --Yakiv Glück 03:41, 17 грудня 2014 (UTC)

Щодо «примірника». Це слово словники подають у значенні «одиниця друкованої продукції». Але слід пам'ятати, що більшість наших словників створювалася ще за часів, коли музичні альбоми, фільми, а тим більш відеоігри та електронні довідники були невідомі. Тому нема підстав казати, що «примірник» це термін виключно друкарський. Я думаю, на початку XXI ст. цілком припустимо уживати його як відповідник=синонім слова «копія». Це ж справедливо і для повністю електронних копій.

Гайд чи ґайд? Усталеної норми досі нема. На мій погляд, припустимі обидва варіанти. Англійське «hyde» («hide») має записуватися безсуперечно як «гайд», а «guide» чинний правопис дозволяє передавати як «гайд», так і «ґайд». Мені більш подобається перший варіант. А щодо Вас, передайте вимову залежно від Вашого місця проживання (східчанам краще писати «гайд», західчанам — «ґайд»). Також на вибір варіанта написання мають впливати і Ваші політичні переконання, бо тема «г чи ґ?» зараз чомусь політично забарвлена.

Бажаю написати добру статтю!

--В.Галушко (обговорення) 16:16, 17 грудня 2014 (UTC)

Аполонович чи Аполлонович[ред.ред. код]

Як правильно пишеться це по-батькові? З однією чи двома "л"? І інтернеті зустрічаються обидва варіанти, відповідно до багатьох інших слів іноземного походження приголосні подвоюються в російській мові і зазвичай не подвоюються в українській? То як правильно мають зватися Аполоновичі в українській вікіпедії?--Leonst (обговорення) 17:02, 17 грудня 2014 (UTC)

Якщо він українець, то варто подавати, як пишуть в офіційних документах, якщо ж ні, тоді напевно з двома, адже Аполлон у нас з двома.--Анатолій (обг.) 17:04, 17 грудня 2014 (UTC)

Робота з ілюстраціями.[ред.ред. код]

1. Як вилучити вже завантажену ілюстрацію, що була завантажена через сторінку "Завантажити файл". 2. Як змінити назву завантаженого файлу?

Вилучити: Якщо ви завантажили — ставте на сторінку шаблон {{Db-author}}. Переіменувати — через запит на Вікіпедія:Запити до адміністраторів --Pavlo1 (обговорення) 14:12, 18 грудня 2014 (UTC)
На початку сторінки ВП:ЗА рекомендують для перейменування файлу використовувати шаблон {{Перейменувати файл}}. Хоча на ВП:ЗА теж можна звернутися, щоб пришвидшити процес.-- Piramid ion  15:14, 18 грудня 2014 (UTC)

Віденський конкордат на вікідані[ред.ред. код]

У кого є права, приєднайте будь-ласка Віденський конкордат до de:Wiener Konkordat. --Дядько Ігор (обговорення) 07:21, 21 грудня 2014 (UTC)

Зробив. Щоб дозволило внести запис у вікідані до de:Wiener Konkordat слід було видалити інший запис у вікіданих, що стосувався статті Віденський конкордат. --Shkod (обговорення) 07:37, 21 грудня 2014 (UTC)

Need help for translation[ред.ред. код]

Dear all,

I am new to Wikipedia, can anyone help me to correctly publish the translation of this link: w:mk:Нинослав_Марина

to Ukrainian found on this link: Нінослав Маріна

Thank you in forward. --Jovanuist (обговорення) 07:45, 22 грудня 2014 (UTC)Jovan