Вікіпедія:Маргінальні теорії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скорочення:
ВП:МАРГ
В енциклопедії можуть згадуватися і доведено невірні твердження і маргінальні теорії, такі, як особа на Марсі, якщо вони є значущими явищами поп-культури.

Правило нейтральної точки зоруосновоположний принцип проектів фонду Вікімедіа та одна з п'яти основ Вікіпедії; згідно з цим правилом, всі значущі точки зору на предмет статті повинні бути представлені неупереджено, об'єктивно і відповідно до їх поширеністю[1]. У цій настанові пропонуються рекомендації щодо того, які саме маргінальні теорії і думки можуть бути представлені у Вікіпедії і як це слід робити.

Представляючи те чи інше явище у Вікіпедії, не слід робити його більш значимим, чим воно є насправді[2]. Описуючи значущі точки зору, Вікіпедія не повинна сама ставати джерелом, що підтверджує життєздатність тих чи інших маргінальних теорій. Щоб уникнути цього, статті Вікіпедії повинні посилатися на інші авторитетні верифіковані джерела, в яких розглядається дана теорія. Крім того — хіба можна написати нейтрально про що б то не було, якщо цій темі не присвячені жодні незалежні вторинні джерела, що відповідають критеріям авторитетності?

Що таке маргінальна теорія?[ред.ред. код]

У контексті даної настанови термін «маргінальна теорія» використовується в дуже широкому сенсі, зазначаючи ідеї, які істотно розходяться із загальноприйнятими концепціями в тій чи іншій галузі[3]. До таких, наприклад, відносяться:

  • теорії змови,
  • Ідеї, які претендують на науковість, але не отримали загального визнання в світовому науковому співтоваристві,
  • Езотеричні "практики" та методики лікування,
  • Альтернативні інтерпретації історії, а саме — ненаукові, псевдонаукові, антинаукові і т. д. — як наприклад «Таємна доктрина» Олени Блаватської, «Нова хронологія» доктора математичних наук Фоменко, або так звана «Велесова книга» невідомого автора.
  • Події, викладені в художніх творах, історичній або науковій фантастиці, «фольк-хісторі» - котрі деякі читачі та користувачі можуть сприймати за встановлені наукою факти.

Деякі з подібних теорій, про які тут ідеться, точніше було б називати гіпотезами, припущеннями або умоглядними побудовами; деякі є відвертими спекуляціями або накоподібники фальсифікаціями.

Маргінальна теорія може вважатися значимою, якщо вона істотно і серйозним чином розглядається хоча б в одній великій публікації або в роботах автора або групи авторів, що не входять в число творців цієї теорії. Як підстави значущості маргінальної теорії підходять і спростування, різко негативні згадки, оскільки вони вказують на значимість цієї теорії поза групою її прихильників. Набагато меншу вагу в цьому відношенні мають згадки якоїсь теорії, що представляють інтерес лише у зв'язку зі значимістю якогось пов'язаного з нею суб'єкта — наприклад, у зв'язку зі значимістю прихильника будь-якої теорії, а не теорії як такої. Зокрема, не заслуговують окремої статті своєрідні погляди на якусь наукову проблему, висловлювані популярним артистом (безумовно відповідними критеріями значущості як артист), якщо вони згадуються лише в інтерв'ю з ним, у статтях про нього, але при цьому відсутні будь-які серйозні публікації про його (псевдо) наукові погляди; такі погляди можуть заслуговувати лише короткого згадування в статті про цього артиста, не переважуючи при цьому інформації про його основну діяльність, завдяки якій він набув значимості.

Слід враховувати, що навіть авторитетні новинні джерела іноді розважаються публікацією малозначних або абсурдних новин, наприклад, першого квітня або в «мертвий сезон».

Вікіпедія повинна приділяти увагу маргінальним теоріям лише в тій мірі, в якій вони представлені в джерелах, на яких заснована відповідна стаття. Наприклад, якщо на якусь теорію посилаються тільки новинні джерела, її виклад у Вікіпедії не може бути більш докладним, ніж в самих цих джерелах, оскільки інакше це вже буде оригінальним дослідженням. Правилом ВП:ОД заохочується збір та систематизація інформації з існуючих вторинних джерел і допускається на додаток до них обмежене використання первинних джерел; отримана таким чином інформація — плід не оригінального дослідження, а дослідження, заснованого на джерелах, що широко використовується при написанні енциклопедичних статей.

Небажана популяризація маргінальних теорій[ред.ред. код]

Прихильники маргінальних теорій часто використовують Вікіпедію як форум для поширення своїх ідей. Подібні дії заборонені правилами: якщо всі твердження щодо якоїсь маргінальної теорії виходять від її творців або прихильників, це означає порушення низки розділів ВП:ЧНЄВ. Вікіпедія — не місце для розміщення особистих суджень або самореклами. Значимість маргінальної теорії повинна підтверджуватися верифікованими та авторитетними джерелами, а не заявами її прихильників. Спроби штучно роздути значення подібних маргінальних теорій, наприклад, за допомогою віртуалів на сторінці обговорення вилучення статей, не допускаються. Також неприпустимі посилання на власні публікації з метою створити видимість підтримки тієї чи іншої маргінальної теорії.

Обговорення певної маргінальної теорії з позитивної або негативної точки зору тими чи іншими групами осіб чи окремими особами само по собі критерієм значимості не є, навіть якщо ця людина або ця група значимі і заслуговують статті у Вікіпедії. Маргінальна теорія лише в тому випадку може відповідати критеріям значимості, якщо її коментують, спростовують або обговорюють вторинні авторитетні джерела.

Зі статей на наукову тематику слід виключати припущення, що не піддавалися критичному аналізу науковим співтовариством або відкинуті ним. Тим не менш, якщо якась концепція відповідає іншим критеріям значимості (наприклад, широко обговорюється в ЗМІ), про неї можна написати в статті, присвяченій самої цієї концепції, або згадати в ненауковому контексті. Наприклад, у статтях Юрій Данилович, Юрій Всеволодович, Юрій Долгорукий та Чингісхан не повинно вказуватися, що, з точки зору [[Нова хронологія|Нової хронології] ] А. Т. Фоменко, ці персонажі представляють собою одну і ту саму особу, оскільки науковим співтовариством істориків дана теорія відкидається. У статті Етруська мова не місце гіпотезам В. О. Чудінова про те, що етруські пам'ятки читаються по-російськи. Однак у спеціальній статті про реконструкцію історії за Фоменко (викликала великий інтерес у суспільстві та критику з боку наукового співтовариства) або про Чудінова (систематично представляв свої погляди в ЗМІ) ці точки зору можуть бути представлені — зрозуміло, з вказівкою на ставлення до них основної маси джерел.

Оцінка претензій на науковість[ред.ред. код]

Якщо предмет статті по своїй суті не має відношення до науки, але, на думку деяких, може нести в собі якусь істину про явища, що вивчаються наукою, не слід представляти його у Вікіпедії як виключно наукову теорію. Наприклад, Книга Буття повинна розглядатися насамперед як твір давньої літератури і священний текст світових релігій, частина єврейської або християнської Біблії, а не як космологічна теорія. З іншого боку, розкриття таких тем, як креаціонізм, де наукові відкриття та релігійні доктрини вступають в конфлікт, передбачає розгляд з точки зору науки, але з викладом основних точок зору богослов'я.

Точки зору прихильників релігійних, філософських, етичних, езотеричних вчень[ред.ред. код]

Точку зору прихильників тієї чи іншої релігії (філософського, етичного вчення) на той чи інший предмет має сенс включити в статтю, присвячену йому, якщо мова йде про одну з світових релігій або якщо даний предмет грає в релігійному віруванні (філософському, етичному вченні) якусь особливу роль.

Якщо предмет статті увійшов в сюжети поширених легенд, у тому числі міських, то їх опис з урахуванням авторитетних джерел з фольклористиці також може включатися до статті про цей предмет.

Концепції окультних та езотеричних течій, в центрі яких знаходиться той чи інший предмет, має сенс подавати у статті, присвяченій цьому предмету, лише тільки якщо мова йде про конкретних особистостях — адептах даних течій, або ж про їх основоположних поняттях, якщо це поняття (концепція) досить значимі, щоб претендувати на окрему статтю. У той же час думка діяча «Нью-ейдж» про походження людства, Ісуса Христа або Леонардо да Вінчі має описуватися не в відповідних статтях, а в статті про цього діяча або його вчення.

Значимість або визнання?[ред.ред. код]

Вказівка на ступінь визнання[ред.ред. код]

Джимбо Вейлз зазначив:

« [...] Зазвичай переважаюча точка зору і думки меншості розглядаються в одній статті, причому точці зору більшості зазвичай приділяється більше місця, однак думка меншості викладається таким чином, щоб це було прийнятно для обох сторін. Найбільш незвичайні концепції можна виносити в окремі статті і трактувати їх відповідним чином (дистанціюючись від них) або, в деяких випадках, не згадувати взагалі. [1]  »

У статтях, де докладно подаються дискусійні, суперчливі або невизнані концепції, необхідно вказувати (з опорою на АД) ступінь їх визнання відповідною академічною спільнотою. Якщо в авторитетних джерелах немає вказівок на те, як наукове співтовариство ставиться до даної концепції, слід припустити, що ця концепція або не розглядалася спільнотою, або не отримала її визнання. Однак якщо концепція не розглядалася і не була визнана, це ще не означає, що вона була відкинута, тому не слід представляти концепції як відкинуті або супроводжувати їх негативними ярликами на кшталт «лженаука», якщо ці твердження не підкріплюються авторитетними джерелами.

Концепції, які дійсно були відкинуті, які розглядаються більшістю як абсурдні чи ненаукові, які представляють лише історичний інтерес або фантастичні, слід описувати як такі з опорою на авторитетні джерела.

Концепції, що мають граничну або мінімальну значимість, можуть згадуватися в Вікіпедії, але їм не слід приділяти більше уваги, ніж вони цього заслуговують. Вікіпедія не є форумом для проголошення нових ідей, для боротьби з будь-якими системними відхиленнями в академічних установах чи для пропаганди ідей, яким ніде не вдалося завоювати визнання. Вікіпедія не місце для того, щоб боротися з Великою несправедливістю. Маргінальні теорії можна виключати зі статей на наукові теми, якщо наукове співтовариство їх ігнорує. Такі теорії, однак, не слід вилучати лише тому, що більшість учених вважає їх помилковими. Так само метою Вікіпедії не є написання «спростувань» значущих ідей, які академічне співтовариство може вважати абсурдними або такими, що не мають цінності. Критика маргінальних теорій повинна спиратися на доступність, значимість і авторитетність джерел, де ця критика викладається.

Вікіпедія — не гадання на кавовій гущі (ВП:ЧНЄВ). Нині прийняті наукові парадигми можуть бути відкинуті, і гіпотези, що вважалися суперечливими або неправильними, іноді можуть отримати визнання наукового співтовариства (наприклад, тектоніка плит), але Вікіпедія — не місце для подібних прогнозів. Якщо статус даної ідеї поміняється — Вікіпедія теж зміниться і відобразить цю зміну. В центрі уваги Вікіпедії знаходиться сучасний стан знань; вона документує минуле, коли це доречно (не забуваючи вказувати, що мова йде про минуле: теорії, цілком визнані наукою минулого, в сьогоднішній науці можуть носити абсолютно маргінальний характер), і уникає умоглядних гіпотез про майбутнє.

Зауваження про публікації[ред.ред. код]

Важливою лакмусовим папірцем для визначення значимості та ступеня визнання маргінальних концепцій, пов'язаних з природною наукою, історією або іншими академічними областями, є наявність або відсутність їх експертної оцінки. Хоча відсутність джерел, підтверджуваних експертною оцінкою, не означає, що та чи інша тема повинна бути автоматично видалена з Вікіпедії, її висвітлення у Вікіпедії не повинно бути більш докладним, ніж цього дозволяє обсяг інформації, що міститься в наявних джерелах, — інакше це можна розцінити як оригінальне дослідження.

Наявність експертної оцінки, будучи суттєвою характеристикою надійних джерел в галузі академічних досліджень, не еквівалентно визнанню. Оригінальні гіпотези, навіть якщо вони пройшли експертну оцінку, не повинні подаватися у Вікіпедії як щось, що користується консенсусом в наукових колах, або як незаперечний факт. Статті про маргінальні теорії, що ґрунтуються виключно на одному первинному джерелі (навіть якщо воно пройшло експертну оцінку), можуть бути вилучені з Вікіпедії з міркувань значущості. Аналогічно цьому, вкрай неординарні судження у Вікіпедії вимагають підтвердження високоякісними авторитетними джерелами, неавторитетні джерела для таких тверджень можуть бути відкинуті в силу їх низької якості.

Джерела та авторство[ред.ред. код]

Вікіпедія задумана як третинне джерело інформації, що підсумовує відомості, отримані з вторинних і, в деяких випадках, первинних джерел. Первинні джерела про проведені дослідження можна використовувати лише для підтвердження тексту (ВП:В). Підготовка статей на основі одних первинних джерел є порушенням правила ВП:ОД. При висвітленні маловідомих маргінальних теорій використані вторинні джерела слід ретельно перевіряти на відповідність ВП:АД. Це стосується вказування джерел, цитування і приведення зовнішніх посилань.

Для дотримання мінімальних вимог ВП:НТЗ необхідно, перш за все, правильно атрибутувати наведені судження. Крім цього, при підготовці статті слід використовувати лише ті цитати й думки, які дійсно відповідають критеріям верифікованості та нейтральності. При цитуванні тверджень, які можуть викликати полеміку або ввести читача в оману, їх слід супроводжувати відповідним контекстом, щоб у читача не могло виникнути помилкового припущення, що ви підтримуєте чи, навпаки, відкидаєте це твердження. Крім того, не всяку цитату обов'язково треба включати в статтю. Цитати потрібні лише для того, щоб забезпечити верифікованість і нейтральність висвітлення теми статті.

Припустимо, що ви хочете використовувати в статті Снігова людина ось таке, здавалося б, точно процитоване і вірно атрибутувати судження:

« Комісія із снігової людині при Академії альтернативних досліджень ноосфери заявила, що «академіки різних відділень ААІН вивчили представлені докази і прийшли до сенсаційних висновків: науково доведено існування на території РФ гігантських приматів - особливого виду, відповідного опису снігової людини».  »

Слід пам'ятати, що, включаючи в статтю настільки суперечливе судження, його необхідно супроводжувати відповідним контекстом, що дозволяє зрозуміти, що мова йде про приватну думку. Помістивши таке судження в преамбулу статті або в розділ про наукову оцінку гіпотези про існування снігової людини, ви ризикуєте ввести читача в оману, порушити принципи НТЗ і верифікації. Цю цитату можна включити в статтю, тільки якщо вона нейтрально підноситься як точка зору ААІН, не обов'язково відображає реальний стан речей. Також редактори можуть прийти до консенсусу про те, щоб взагалі не приводити цю цитату.

Незалежні джерела[ред.ред. код]

Висловлювання прихильників маргінальних теорій є відмінним джерелом інформації про зміст відповідних концепцій, але для оцінки їх значущості та поширеності необхідно використовувати незалежні джерела. Наприклад, згадка якоїсь маргінальної концепції в незалежному джерелі дозволяє зрозуміти, наскільки вона релевантна і наскільки вона заслуговує включення в статтю про загальноприйняті теорії.

Порівнянність джерел[ред.ред. код]

Рішення про те, чи варто включати до статті інформацію, що має відношення до маргінальних концепцій та їх критики, можна приймати виходячи з порівнянності джерел. Якщо стаття написана на добре відому тему, в ній не слід згадувати маргінальні концепції, які, незважаючи на свою уявну релевантність, спираються лише на маловідомі джерела, які не пройшли експертної оцінки. Наприклад, до статті Єгипетські піраміди (написану на тему, по якій є величезна кількість робіт єгиптологів) не слід включати виклад побаченого вами фільму, з якого випливає, що всі вчені-єгиптологи помиляються.

Для статті, присвяченій значимої маргінальної концепції, яка ґрунтується на матеріалах дослідників-аматорів і власних публікаціях, які не пройшли експертної оцінки, не обов'язково вимагати, щоб критика цієї концепції ґрунтувалася виключно на публікаціях в фахових виданнях. Наприклад, оскільки стаття Місячна змова може включати матеріал з вебсайтів, з фільмів, телепередач і книг, які не пройшли рецензування, то і критичні висловлювання про цей матеріал можна також збирати з нерецензованих публікацій. При цьому, зрозуміло, судження, наведені в статті, слід брати з найбільш авторитетних джерел.

По відношенню до маргінальних концепцій принцип порівнянності джерел означає, що в ряді випадків надійну і верифіковану інформацію про суть маргінальних концепцій, як і критичні висловлювання на їх адресу, можна отримати лише з тих джерел, які зазвичай не вважаються у Вікіпедії авторитетними. Наприклад, відсутність критики креаціонізму в рецензованих журналах не повинно бути підставою для того, щоб відсувати наукову критику цієї теорії на задній план або зовсім видаляти її зі статті — рецензовані журнали просто не друкують статей на цю тему, а уявлення про погляди прихильників цієї теорії також можна отримати лише з матеріалів, які не пройшли експертної оцінки.

Доречність персональної атрибуції критичних суджень[ред.ред. код]

Критика маргінальних концепцій повинна вестися з опорою на авторитетні джерела. Слід врахувати, що багато маргінальних концепцій порівняно маловідомі, так що джерел, що містять критику безпосередньо цих концепцій, вкрай недостатньо, хоча при цьому їх практично ніхто не підтримує. Сам по собі той факт, що спростування якоїсь маргінальної концепції можна знайти лише в незначному числі джерел, зовсім не означає, що загальне ставлення до неї є нейтральним або сприятливим. У таких випадках треба стежити за тим, щоб читач не був введений в оману твердженням про те, що дану маргінальну концепцію оскаржують лише деякі.

Наприклад, твердження, згідно з яким хтось є «єдиним ученим, який стверджує, що дана ідея неспроможна», не верифіковані і є очевидним прикладом некоректної атрибуції. Там, де мова йде про якусь маргінальну концепцію, висока ймовірність того, що негативне ставлення до неї розділяє більше число експертів, але їм це не цікаво настільки, щоб писати про це статтю, тому подібне формулювання може вводити в оману щодо поширеності тих чи інших поглядів. Наприклад, прихильник «Велесової книги» О. І. Асов неодноразово стверджував, що автор найбільш розгорнутої публікації з доказом її фальшивості О. В. Творогов — єдиний серед вчених прихильник даної точки зору. Фактично ж точка зору Творогова в славістиці є переважаючою, і науковці, вслід за Твороговим, просто ігнорують дане джерело, не вважаючи за необхідне спеціально аргументувати свою позицію.

Звертаючись до робіт авторитетних експертів в тій чи іншій галузі, спробуйте використовувати в статті ті факти, на яких вони засновують свої висновки, замість того, щоб атрибутувати самі ці висновки як якісь приватні думки. Факти не вимагають атрибуції в тексті, оскільки вони не залежать від думки тих чи інших людей.

Приклади[ред.ред. код]

Значущі маргінальні теорії, що заслуговують окремих статей[ред.ред. код]

  • Науковий креаціонізм — переважна більшість вчених вважають його лженаукою і вважають, що його не слід викладати в школах. Проте саме існування цієї думки, бурхливі обговорення питання в наукових журналах, освітніх організаціях, серед політиків і в судах дають теорії цілком вагому значимість для того, щоб бути представленою у Вікіпедії.
  • Місячна змова — ця теорія викликала широку дискусію в книгах і на телебаченні і з цієї причини заслуговує статті у Вікіпедії.
  • Легенда про смерть Пола Маккартні — знаменита «міська легенда», згідно з якою Пол Маккартні з групи Бітлз помер в 1966 році і був замінений в групі на двійника зі схожою зовнішністю і голосом. Спростовується всіма учасниками групи (включаючи самого Маккартні, який станом на 2011 рік живий і здоровий), ця теорія змови підживлювалася якимись «ключами», які виявляються в записах «Бітлз» і стала предметом соціологічного дослідження, оскільки поширення і розвиток цієї легенди набуло масового характеру завдяки величезній популярності групи.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Про визначення поширеності див. ВП:ВАГА.
  2. Див також ВП:Критерії значимості
  3. Наприклад, під маргінальними теоріями в науці маються на увазі теорії, які суттєво розходяться з загальновизнаними науковими уявленнями