Вікіпедія:Посилання на джерела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Wikipedia-logo.png

Довідка

Політики

Реєстрація та облаштування

Пошук інформації

Авторське право

Редагування

ред.

Див. також: Вікіпедія:Авторитетні джерела

Зміст

Означення [ред.]

Джерело — носій інформації (книга, стаття, сайт), що містить важливу інформацію з теми статті.

Посилання на джерела необхідні для:

  • подальшого ознайомлення з темою;
  • перевірки неоднозначних тез (зокрема якщо є підозра у вандалізмі);
  • мінімізації суперечок між авторами;
  • підвищення загального рівня довіри до Вікіпедії;
  • уникнення звинувачень у плагіаті та крадіжках інтелектуальної власності.

Використання [ред.]

Користувач, що пише статтю, зобов'язаний вказувати джерела інформації.

Посилання на джерела використовуються у трьох розділах статті:

  1. Примітки
  2. Джерела та література
  3. Посилання
  • У «Примітках» проставляють джерела на суперечливі твердження, тези, що можуть викликати сумніви чи різні точки зору, статистичні дані, роки життя, тощо. Оформлення приміток здійснюється за допомогою тегів <ref> і <references/>(детальніше див. Довідка:Примітки)
  • У «Джерелах та літературі» проставляють друковану бібліографію з теми статті, необхідної для глибшого вивчення теми.
  • У «Посиланнях» проставляють URL на електронні ресурси інтернету з теми статті.

Оформлення [ред.]

ДСТУ ГОСТ 7.1.2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» (ГОСТ 7.1-2003IDT).
  • Слова і словосполучення скорочуються відповідно до:
ДСТУ 3582-97 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги і правила» . — К.: Держстандарт України, 1998.
  • Бібліографічний опис джерел вказується в:
  1. алфавітному порядку (від А до Я) за іменами авторів;
  2. за роками для того ж автора.
  3. алфавітному порядку (від А до Я) за мовою — від англійської до японської.
  • Мова джерела вказується після опису. Це оформлюється за допомогою шаблону {{ref-lang}} або через заповнення відповідного параметру мова/language шаблону опису джерела (див. Вікіпедія:Шаблони посилань на джерела). Шаблон вказівки, що мова джерела українська використовується тільки в окремих випадках (детальніше про використання написано у документації самого шаблону {{ref-uk}}).

Форма [ред.]

  • Опис книги (монографія):
Прізвище І. П. Назва книги. — Місце: Видавництво, Рік. — 100 с. — ISBN. URL.
  • Опис книги (колективна праці під редакцією):
Назва книги / Під ред. І. Б. Прізвище (редактора). — Місце: Видавництво, Рік. — 100 с. — ISBN. URL.
  • Опис багатотомника (словника, збірника):
Назва книги: в 10 т. / Під ред. І. Б. Прізвище (редактора). — Місце: Видавництво, Рік—Рік. — Т. 1-10. — ISBN. URL.
  • Посилання на частину книги (сторінку, розділ монографії, розділ колективної праці, багатотомник):
Прізвище І. П. Назва книги. — Місце: Видавництво, Рік. — С. 50. — ISBN. URL.
Прізвище І. П. Розділ // Назва книги. — Місце: Видавництво, Рік. — С. 10-50. — ISBN. URL.
Прізвище І. П. Розділ // Назва книги. / Під ред. І. Б. Прізвище (редактора). — Місце: Видавництво, Рік. — С. 10-50. — ISBN. URL.
Прізвище І. П. Розділ // Назва книги: в 10 т. / Під ред. І. Б. Прізвище (редактора). — Місце: Видавництво, Рік—Рік. — Т. 3. — ISBN. URL.
  • Опис статті (журналу, збірника, газети):
Прізвище І. П. Назва статті // Назва видання (журналу, газети). — Рік. — Т. 1. — № 1. — С. 1-10. — ISBN. URL.


Зразок написання опису книги:

1.Прізвище й ініціали автора. Ставиться пробіл після прізвища та складовими ініціалів:

Шевченко Т. Г.

2. Назва твору без лапок курсивом. Після назви ставиться крапка, пробіл і тире:

Шевченко Т. Г. Кобзар. —

3. Після тире — місце видання (пробіл + місце видання (скорочено) + пробіл + двокрапка):

Шевченко Т. Г. Кобзар. — К. :

4. Після двокрапки — назва видавництва (пробіл + назва видавництва + кома):

Шевченко Т. Г. Кобзар. — К. : Наукова думка,

5. Після коми — рік видання (пробіл + рік видання + крапка):

Шевченко Т. Г. Кобзар. — К. : Наукова думка, 2012.

6. Після крапки — кількість сторінок (пробіл + тире + пробіл + кількість + пробіл + «с» + крапка):

Шевченко Т. Г. Кобзар. — К. : Наукова думка, 2012. — 450 с.

7. Після крапки — пробіл, Реєстраційний номер книги (ISBN) або URL за наявності. Додавання ISBN автоматично додає посилання на Джерела книг

Зауваження [ред.]

  • Усі елементи бібліографічного опису пишуться з малої літери крім перших слів кожної області та заголовків у всіх описах.
  • У квадратних дужках пишуть усе, що запозичено з інших джерел або за даними аналізу матеріалу.
  • При описі двох і трьох авторів прізвище першого автора пишуть перед заголовком та після косої риски пишуть усіх авторів.
  • За наявності більше трьох авторів в області відповідальності (за косою рискою) пишуть лише першого автора (за бажанням можна писати всіх авторів) та ін.: [та ін.].
  • Знаки ; та : розділяють пробілами з обох боків.
  • В нумерації сторінок пробіли відсутні.

Приклади [ред.]

  • Монографія (1 автор)
Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека. — 2-е изд., испр. — М.: Школа «Языки русской культуры», 1999. — 896 с. (рос.)
Schiffrin D. Discourse markers. — Cambridge: University press, 1996. — 364 p. (англ.)
Gérald A. La coordination en français. – Fleury-sur-Orne: Caen Minard, 1966. – 458 p. (фр.)
  • Колективна монографія (декілька авторів)
Теория функциональной грамматики /Отв ред. А. В. Бондарко. – СПб : Наука, 1996. – 230 с. (рос.)
Дискурс іноземномовної комунікації / Під заг. ред. К. Я. Кусько. — Л. : Видавництво ЛНУ, 2002. – 495 с.
  • Статті (в журналах, збірниках, газетах)
Чередниченко О. І. Зарубіжне мовознавство на зламі століть // ВКУ. Іноземна філологія. – Вип. 30. – К. : ВЦ «Київський університет», 2000. – С. 4-9.
Процюк Р. Г. Особливості перебігу туберкульозу легень // Український пульмонологічний журнал. — 2007. — № 4. — C. 9-13.
Проблеми організаційного забезпечення лікування / І. М. Горбатюк та ін. // Український пульмонологічний журнал. — 2007. — № 4. — С. 21-23.
Gazdar G. A cross-categorial semantics for coordination // Linguistics and philosophy. – 1980. – Vol. 3, Nr. 3. – P. 407-409. (англ.)
Zwanenburg W. La coordination en français moderne // Lingua. — 1971. – Vol. 27. – P. 20-31. (фр.)
Günther U. Elliptische Koordination. Strukturen und Prozesse lokaler Textkohärenz // Linguistische Berichte. – 1993. – Bd. 146. – S. 312-342. (нім.)
  • Словники
Новий тлумачний словник української мови: в 4 т. /Укл. В. Яременко, О. Сліпунко. – К. : АКОНІТ, 1998.
Українсько-німецький тематичний словник / Укл. Н. Яцко та ін. — К. : Карпенко, 2007. — 219 с.

Ресурси інтернету [ред.]

1. Якщо джерело з бібліографічного опису доступне в інтернеті, а сайт, на якому воно розташоване не порушує Вікіпедія:Авторські права, його слід подавати у розділі «Джерела та література» за формою:

  • Опис книги:
Прізвище І. П. [http://www.example.com Назва книги]. — Місце: Видавництво, Рік. — 100 с. — ISBN. URL.
  • Опис статті (журналу, збірника, газети):
Прізвище І. П. [http://www.example.com Назва статті] // Назва видання (журналу, газети). — Рік. — Т. 1. — № 1. — С. 1-10. — ISBN. URL.

Наприклад:

Степанков В.С. Виговський Iван Остапович // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1. — С. 502—503.

2. Інші сайти (персональні, організаційні, тематичні), що не є бібліографічними джерелами, ставляться до розділу «Посилання».

3. Сайти оформлюються подібно до книг, але із вказанням дати перегляду. Наприклад:

— Переглянуто: 5 серпня 2003.

4. Якщо сайт має версії декількома мовами, про це потрібно вказати:

[URL Назва посилання] (англ.) (нім.) (укр.) — Переглянуто: 5 серпня 2003.

5. Сайти можуть стати неактивними. Не вилучайте такі посилання, бо вони вказують, які джерела були використані. Додайте дату, коли було помічено неактивність сайту. Якщо відома копія сторінки у Internet Archive, додайте посилання на неї.

Переклади з інших вікіпедій [ред.]

  • Статті української Вікіпедії, перекладені з інших вікіпедій, повинні мати на початку сторінки обговорення Шаблон:Перекладена стаття. Він проставляється так:
{{Перекладена стаття |мова оригіналу |назва оригінальної статті |коментар |версія=id}}