Вікіпедія:Список найуживаніших мовних помилок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Скорочення: ВП:СНМП

Цей список створюється на підставі відстежування у текстах вікіпедії найуживаніших мовних помилок. Якщо вам часто трапляються помилки, можливо, не очевидні для інших користувачів, скористуйтесь пошуком і постарайтесь виправити їх і в інших статтях, а також додати у цей список.
Не варто прогнозувати майбутні помилки і додавати відповідні пари у цей список заздалегідь — для цього існують словники і правила правопису.

Неправильно	Правильно	Коментар
арґумент, ориґінальний	аргумент, оригінальний	Не кожне латинське g слід передавати через ґ.
багаточисельний	числе́нний	запозичення замість відповідника
барокко	бароко	згідно з орфографічним словником
більше ста	понад сто, більш ніж (як, за)) сто	русизм
в деякій мірі	деякою мірою	правильне слововживання
вебсайт	веб-сайт
ведучий	провідний (інженер), тягови́й (механізм)
військовий (як іменник)	військовик	питомий іменник для означення особи
відмінити, відміняти	відміняти (іменники, за відмінками тощо) але скасувати, скасовувати	русизм
вибачатись, вибачитись (я вибачаюсь)	перепрошувати, просити пробачення (даруйте [на слові], вибачте)	не варто вибачати самого себе (але «він вибачився переді мною» — правильно!)
видаляти і вилучати	видаляти (зуб) вилучати (статтю)	питоміше для мови
виконуючий (як іменник) домінуючий[1]	виконувач домінантний	укр. мові не властива форма активних дієприкметників, вона передається відповідною формою мови
володіти (здатністю) володіти (правописом)	мати (здатність), бути здатним опанувати/опановувати (правопис)	правильне слововживання
Голандія, голандський	Голландія, голландський (про провінцію), Нідерланди, нідерландський (про країну)	у власних назвах іншомовного походження і похідних від них словах зберігається оригінальне подвоєння приголосних (Філіппіни, Марокко і т ін.), у загальних назвах — лише в окремих випадках (брутто, мотто, тонна й ін.). Голландія — складова частина Нідерландів.
головнокомандуючий[2] (як іменник)	головнокомандувач	питомий іменник для означення особи
ґранат	гранат	згідно з орфографічним словником
грунт	ґрунт	згідно з орфографічним словником
далеко ідучий	далекосяжний	неправильне перенесення чужих мовних форм; при передаванні не враховуються питомі відповідники мови
дивізіона	дивізіону	згідно з орфографічним словником
діяльности	діяльності	Рекомедовано дотримуватись чинного правопису.
завідуючий	завідувач, голова, старший, начальник (орудар)	українській мові не питомі активні дієприкметники
згідно род. в. відповідно з ор. в.	згідно з ор. в. відповідно до род. в.
йон	іон	згідно з орфографічним словником та чинним правописом (§ 90 п. 3): Початкові io, yo, jo передаються через іо, коли в українській мові вони вимовляються як два склади: іон, іонізатор, іонійський, Іонічне море; через йо, коли вони вимовляються як один склад; йод, йота; Йорданія, Нью-Йорк, Йон, Йосип та ін.
инший	інший	Рекомедовано дотримуватись чинного правопису.
іллюстрація	ілюстрація	згідно з орфографічним словником
(кіно)фільма	(кіно)фільму	згідно з орфографічним словником
кооператива	кооперативу	згідно з орфографічним словником
користуватися попитом	мати попит	правильне слововживання
любі́	будь-які	любі — то множина від любий (милий), а вживане у значенні будь-які є русизмом
магнет	магніт	Рекомедовано дотримуватись чинного правопису.
на рахунок (говорити на рахунок чогось)	щодо	дивись стосовно
наступаючий[3] (рік, період)	прийдешній, що надходить	недоречне вживання дієприкметника
оточуючий	околичній, нао[в]кружний, наокі[о]льний, окружний	згідно з російсько-українськими словниками
переїздить	переїжджає	згідно з орфографічним словником
підчас	під час (?)	згідно з орфографічним словником
продовжувати + інф.[3]	інф. + далі	тобто «робити (чекати, йти) далі» замість «продовжувати робити (чекати, йти)» тощо. Не слід зловживати словом «продовжувати»
продовжується посадка	триває посадка	питоме слово замість запозичення
на протязі одного дня	протягом одного дня	«На протязі» можна застудитися. ;) Але на протязі річки, дороги, долини.
передвзятість	упередженість	русизм
переіменування	перейменування
[надсилати] за адресою	[надсилати] на адресу	не кожному російському «по» відповідає українське «за»
площадка	майданчик	русизм
по крайній мірі	принаймні	русизм
Прусія, пруський	Пруссія, прусський	у власних назвах іншомовного походження і похідних від них словах зберігається оригінальне подвоєння приголосних (Філіппіни, Марокко і т ін.), у загальних назвах — лише в окремих випадках (брутто, мотто, тонна й ін.)
пункта	пункту	згідно з орфографічним словником
рахувати (я рахую, що …)	вважати, мати думку	правильне слововживання
района	району	згідно з орфографічним словником
реґґі, реггі	реґі, регі	у загальних запозичених назвах не вживаємо подвоєних приголосних. Також і в оригіналі зазвичай такі слова вимовляються без жодних подвоєнь, наприклад, англ. reggae — ['regei]. Подібно режисер, кореспондент тощо.
самий більший	найбільший	Інші прикметники і прислівники — аналогічно
співпадати	збігатися	правильне слововживання
статтей	статей	правильне написання (родовий відмінок від статті)
стосовно	щодо	питоміше для мови
стікло	скло	русизм
за суттю	по суті	калька там, де мовні форми однакові
так як	оскільки, позаяк	русизм
теріторія	територія	правило дев’ятки. У багатьох випадках і в англійській мові в цьому місці звучить [и] - [ı], а не [і] - [i] (англ. territory [terıt(ə)rı])
тона, тон	тонна, тонн	Аналогічно — брутто, нетто, мотто, булла, вілла.
торгівельний	торговельний	згідно з орфографічним словником
торкатися (деякі питання торкаються)	стосуватися	правильне слововживання
узберіжжя	узбережжя
хемія	хімія	Рекомедовано дотримуватись чинного правопису.
швецький	шведський	Швеція, але — шведський
широкополосний	широкосмуговий (бо смуга пропускання)	русизм; незнання термінології у галузі
сінгл	cингл	правило дев’ятки.
учбовий	навчальний	русизм
жюрі	журі	подібно парашют → парашут тощо
Польша	Польща	русизм
каньон	каньйон	подібно бульон → бульйон тощо

[ред.] Джерела

1. ↑ Святослав Караванський, «Секрети української мови», Київ, «Кобза», 1994 рік, стор. 72-80
2. ↑ Навза повноваження президента в Конституції України, [1]
3. ↑ ^{а б} Олександра Сербенська, Марія Білоус, "Екологія українського слова", Львів, ЛНУ ім. Франка, 2003 рік