Віленська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віленська губернія
Vilengub1878.png
Герб
Russian-West-Gubernias-1897.jpg
Центр Вільно
Існувала 1796
Площа 36 825,3 верст ²
Населення 1 550 057 осіб (1909)
Попередники Віленське намісництво
Наступники Литва, Білорусь
Віленська губернія (світло-зелений), 1867-1915
Герб Віленської губернії використовувався з 1845 p.

Віленская губернія — адміністративно-територіальна одиниця Російської Імперії; разом з Ковенською, Гродненською, Минською, Могильовською і Витебською губерніями утворювала Північно-західний край.

Історія[ред.ред. код]

Утворена в 1795 після третього поділу Речі Посполитої і приєднання до Російської імперії західнобілоруських і литовських земель. Спочатку поділялася на Браславський (згодом Новоолександрівський), Віленський, Вількомірський, Завілейський, Ковенський, Ошмянський, Росієнський, Тельшевський, Трокський, Упітський (Поневежський), Шавельський повіти. В ході адміністративно-територіальних реформ Павла I по указу від 12 грудня 1796 в 1797 об'єднана з Слонімською губернією в одну Литовську губернію з губернським правлінням, яке розміщувалося в Вільнюсі. При Олександрі I Литовська губернія в 1801 розділена на Віленськую губернію (до 1840 називалася Литовсько-Віленською губернією) і Гродненську губернію (колишня губернія Слонімська).

У 1843 частина території увійшла до складу знов утвореної Ковенської губернії. У складі Віленськой губернії залишилися Віленський, Ошмянський, Свенцянський (Завілейський) і Трокський повіти, а також передані з Гродненської губернії Лідський і з Мінської губернії — Вілейський і Дисненський повіти.

Населення[ред.ред. код]

Чисельність[ред.ред. код]

На 1897 рік жителів 1591200 осіб, у тому числі міського населення 198 тисяч чоловік. З них католиків 59%, православних 26%[1]

Міське населення - 198 007 (12,4%)
Сільське населення - 1 393 200 (87,6%)


Національний склад[ред.ред. код]

За переписом 1897 року, по повітах Віленської губернії:[2]


Повіт Білоруси Литовці Євреї Поляки Росіяни
Губернія в цілому 56,1 % 17,6 % 12,7 % 8,2 % 4,9 %
Вілейський 86,9 % 9,5 % 2,5 %
Віленський 25,8 % 20,9 % 21,3 % 20,1 % 10,4 %
Дісненський 81,1 % 10,1 % 2,4 % 5,9 %
Лідський 73,2 % 8,7 % 12,0 % 4,7 % 1,2 %
Ошмянський 80,0 % 3,7 % 12,1 % 1,7 % 2,3 %
Свенцянський 47,5 % 33,8 % 7,1 % 6,0 % 5,4 %
Трокський 15,7 % 58,1 % 9,5 % 11,3 % 4,6 %

Рідна мова населення Віленської губернії за переписом 1897 р.[3]

Російська влада періодично проводила переписи. Тим не менш, вони показували разючі розбіжності:[4]


Рік В цілому Литовці Поляки Білоруси Росіяни Євреї Інші
1862 838,464 418,880 50% 154,386 18% 146,431 17% 14,950 2% 76,802 9% 27,035 3%
1865 891,715 210,273 24% 154,386 17% 418,289 47% 27,845 3% 76,802 9% 4,120 0%
1883 1,192,000 417,200 35% 281,312 24% 239,592 20% - 176,416 15% 77,480 7%
1897 1,561,713 274,414 18% 126,770 8% 880,940 56% 75,803 5% 197,929 13% 5,857 0%
1909 1,550,057 231,848 15% 188,931 12% 570,351 37% 408,817 26% 146,066 9% 4,094 0%


Розподіл населення в містах губернії за мовою
(перепис 1897 року)
Місто Білоруська Російська Єврейська Польська Литовська Інша
Вільно 4.2% 20.0% 40.0% 30.9% 2.0% 2.9%
Вілейка 52.6% 6.1% 37.2% 3.1% 0.3% 0.7%
Радошковичі 19.1% 2.9% 57.9% 19.9% 0.2%
Дісна 23.2% 5.9% 67.9% 2.8% 0.2%
Друя 24.4% 8.0% 63.4% 3.8% 0.4%
Ліда 9.2% 15.9% 56.3% 14.2% 1.3% 3.1%
Ошмяни 27.5% 11.3% 53.1% 7.3% 0.1% 0.7%
Свенцяни 5.8% 16.4% 52.2% 20.6% 4.5% 0.5%
Троки 8.1% 26.5% 22.7% 27.6% 0.9% 14.2%
По губернії 7.6% 18.3% 43.1% 26.7% 1.8% 2.5%


Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]