Віленська унія
| Історія Латвії |
Доісторична Латвія
Середньовіччя
Новий час
Новітній час
Сучасність
|
Ві́ленська у́нія (Віленський пакт) — угода, підписана у Вільно 18 листопада 1561 року між Великим князем Литовським (та одночасно польським королем) Сигізмундом II та Готхардом Кетлером, Ландмейстером Тевтонського ордену в Лівонії.
Відповідно до Віленської унії відбувалась секуляризація земель Тевтонського ордену. При цьому Курляндія та Семігалія входили у новостворене Герцогство Курляндське і Семігальське, Кетлеру надавався титул герцога та правителя цих земель.
До складу Великого Князівства Литовського, Руського і Жемайтійського безпосередньо входили Рига та інші частини Лівонії, що не увійшли до Герцогства. Нові землі зберігали деяку автономію у складі Великого князівства.
Пакт став результатом Північної семирічної війни та одним з етапів Ливонської війни.
Джерела [ред.]
- Bülow, Werner (2003). Als die Bayern Bonn eroberten (German). Utz. ISBN 3-8316-0244-1.
- De Madariaga, Isabel (2006). Ivan the Terrible. Yale University Press. ISBN 0-300-11973-9.
