Віленська унія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Історія Латвії
Knight livonia.png

Ві́ленська у́нія (Віленський пакт) — угода, підписана у Вільно 18 листопада 1561 року між Великим князем Литовським (та одночасно польським королем) Сигізмундом II та Готхардом Кетлером, Ландмейстером Тевтонського ордену в Лівонії.

Відповідно до Віленської унії відбувалась секуляризація земель Тевтонського ордену. При цьому Курляндія та Семігалія входили у новостворене Герцогство Курляндське і Семігальське, Кетлеру надавався титул герцога та правителя цих земель.

До складу Великого Князівства Литовського, Руського і Жемайтійського безпосередньо входили Рига та інші частини Лівонії, що не увійшли до Герцогства. Нові землі зберігали деяку автономію у складі Великого князівства.

Пакт став результатом Північної семирічної війни та одним з етапів Ливонської війни.


Джерела [ред.]

  • Bülow, Werner (2003). Als die Bayern Bonn eroberten (German). Utz. ISBN 3-8316-0244-1. 
  • De Madariaga, Isabel (2006). Ivan the Terrible. Yale University Press. ISBN 0-300-11973-9.