Віленська унія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ві́ленська у́нія (лат. Pacta subjectionis, «Договір підпорядкування») — міжнародна угода, укладена 28 листопада 1561 року у Вільні, між Польсько-Литовською державою та Лівонською конфедерацією. Передбачала перехід Лівонії до Польсько-Литовської держави, секуляризацію земель Лівонського ордену та лівонських держав-єпископст і створення на їх теренах двох світських протекторатів Литви — Лівонського герцогства та герцогства Курляндії і Семигалії. Підписана Сигізмундом II Августом, королем польським і великим князем литовським, й лівонською знаттю на чолі з Готтгардом Кеттлером, останнім магістром Лівонського ордену, що став першим герцогом Курляндії і Семигалії. Інші назви — Віленський пакт. Супроводжувалася «привілеєм Сигізмунда Августа» (лат. Privilegium Sigismundi Augusti), що гарантував широку автономію герцогств у складі Польсько-Литовської держави.

Опис[ред.ред. код]

Pacta Subiectionis[ред.ред. код]

Оригінал написаний латиною. Зберігається в Інституті Гердера, в Марбурзі, Німеччина[1]. Одразу після укладання договору був перекладений німецькою, розійшовся великою кількістю копій.

Умови договору:

  1. Секуляризація земель, що входили до складу Лівонської конфедерації. Ліквідація чернечого Лівонского ордену та держав-єпископств.
  2. Створення на секуляризованих землях двох герцогств, розділених по Західній Двіні:
    а. Лівонське герцогство з Ригою на північ від Західної Двіни;
    б. Герцогство Курляндії і Семигалії на південь від Західної Двіни. Первісно воно називалося як «утримання герцога» (лат. Provisio Ducalis)[1].
  3. Готтгард Кеттлер ставав герцогом Курляндії і Семигалії. Він отримував герцогський титул, регалії й почесті, подібні до тих, які мав герцог Пруссії[2][1].
  4. Обидва герцогства приймали протекцію Великого князівства Литовського й ставали ленами Сигізмунда ІІ Августа.
  5. Герцогства зберігали широку автономію. Сигізмунд ІІ Август гартував їхнім мешканцям:
    а. релігійну свободу на основі Аугсбурзького віросповідання[2][1].
    б. підтвердження старих прав і привілеїв, а також визання за родичами обох статей права успадковувати маєтки[2][1].
    в. право займати урядові посади представникам німецької нації[2][1].

Privilegium Sigismundi Augusti[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е Virtual Exhibition: from duke Gotthard till duke James (2011), Establishment of the Duchy, Riga: Latvian State Historical Archives in Riga, http://www.itl.rtu.lv/hercogiste/index.php?lang=en&id=11, процитовано 11 березня 2014 
  2. а б в г Pacta Subiectionis // LVVA, Collection 640, Inventory 4, File 239.

Бібліографія[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Hylzen, Jan August. Inflanty w dawnych swych i wielorakich aż do wieku naszego dziejach i rewolucjach, z wywodem godności i starożytności szlachty tamecznej, tudzież praw i wolności z dawna i teraz jej służących, zebrane i polskiemu światu do wiadomości w ojczystym języku podane przez Jaś. Wielm. Jmci pana Jana Augustyna Hylzena, Kasztelana Inflanckiego, Starostę Brasławskiego ... , Wilno: w Drukarni J. K. M. Akademickiej Societatis Jesu, 1750. — S. 112.
  • Янчевецкий, Г. А. Документы к истории присоединения Ливонии к Польше // Сборник материалов и статей по истории Прибалтийского края: в 4 т.. — Рига, 1876—1883. — Т. III (1880). — C. 402—432.

Література[ред.ред. код]

  • Bülow, Werner (2003). Als die Bayern Bonn eroberten (German). Utz. ISBN 3-8316-0244-1. 
  • De Madariaga, Isabel (2006). Ivan the Terrible. Yale University Press. ISBN 0-300-11973-9. 
  • Dybaś, Bogusław (2006). «Livland und Polen-Litauen nach dem Frieden von Oliva (1660)». У Willoweit, Dietmar; Lemberg, Hans. Reiche und Territorien in Ostmitteleuropa. Historische Beziehungen und politische Herrschaftslegitimation. Völker, Staaten und Kulturen in Ostmitteleuropa (German) 2. Munich: Oldenbourg Wissenschaftsverlag. с. 51–72. ISBN 3-486-57839-1. 
  • Frost, Robert I (2000). The Northern Wars. War, State and Society in Northeastern Europe 1558-1721. Harlow: Longman. ISBN 978-0-582-06429-4. 
  • Grudulis, Ludwig (1998). «The Reformation and Public Education in 16th and 17th Century Latvia». У Golz, Reinhard; Mayrhofer, Wolfgang. Luther and Melanchthon in the educational thought of central and eastern Europe. Texts on Theory and History of Education 10. LIT. ISBN 3-8258-3490-5. 
  • Kahle, Wilhelm (1984). «Die Bedeutung der Confessio Augustana für die Kirche im Osten». У Hauptmann, Peter. Studien zur osteuropäischen Kirchengeschichte und Kirchenkunde. Kirche im Osten (German) 27. Vandenhoeck & Ruprecht. с. 9–35. ISBN 3-525-56382-5. 
  • Rabe, Horst (1989). Reich und Glaubensspaltung. Deutschland 1500-1600. Neue deutsche Geschichte (German) 4. C.H.Beck. ISBN 3-406-30816-3. 
  • Roberts, Michael (1986). The early Vasas. A history of Sweden 1523-1611. CUP Archive. ISBN 0-521-31182-9. 
  • Sahanowitsch, Henads (2001). «Der Eintritt des Großfürstentum Litauens in die polnische Adelsrepublik. Weißrußland im 16. und 17. Jahrhundert». У Beyrau, Dietrich; Lindener, Rainer. Handbuch der Geschichte Weissrusslands (German). Vandenhoeck & Ruprecht. ISBN 3-525-36255-2. 
  • Steinke, Dimitri (2009). Die Zivilrechtsordnungen des Baltikums unter dem Einfluss ausländischer, insbesondere deutscher Rechtsquellen. Osnabrücker Schriften zur Rechtsgeschichte (German) 16. Vandenhoeck & Ruprecht. ISBN 3-89971-573-X. 
  • Tuchtenhagen, Ralph (2005). Geschichte der baltischen Länder. Beck'sche Reihe (German) 2355. C.H.Beck. ISBN 3-406-50855-3.