Джон Арчибальд Вілер
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Джон Вілер | |
| Народився | 9 липня 1911 Джексонвіль, Флорида, США |
| Помер | 13 квітня 2008 Гайтстаун, Нью-Джерсі, США |
|---|---|
| Місце проживання | США |
| Національність | США |
| Галузь наукових інтересів | фізика |
| Заклад | Прінстонський університет Техаський університет в Остіні |
| Alma Mater | Університет Джона Гопкінса |
| Відомі учні | |
| Відомий у зв'язку з: | ввів у обіг поняття чорна діра Ядерний синтез Геометродинаміка Загальна теорія відносності Об'єднана теорія поля |
Джон Арчибальд Вілер (англ. John Archibald Wheeler; *9 липня 1911, Джексонвіль, Флоріда, США — †13 квітня 2008) — американський фізик-теоретик, член Національної АН США (з 1952). Закінчив університет Дж. Гопкінса (1933). У 1933-1935 рр. працював в Копенгагені у Нільса Бора, в 1935-1938 — в університеті штату Нова Кароліна, з 1938 р. — в Принстонському університеті (з 1947 р. — професор). Вілером були придумані два терміни, що згодом широко розповсюдилися в науці і науковій фантастиці - чорна діра (англ. black hole) і кротовина (англ. wormhole).
"Чорні діри" - область у просторі та часі, гравітаційне тяжіння якої настільки велике, що покинути її не можуть навіть об'єкти, що рухаються зі швидкістю світла. Раніше подібні об'єкти в англомовній науковій літературі називали "сколапсовані зірки", а в вітчизняній - "застиглі зірки".
Наукові роботи відносяться до ядерної фізики, проблеми термоядерного синтезу, спеціальної і загальної теорії відносності, єдиної теорії поля, теорії гравітації, астрофізики. Незалежно від В. Гейзенберга ввів матрицю розсіяння для опису взаємодій (1937). Разом з Нільсом Бором розробив теорію ділення атомного ядра, довів, що, під дією теплових нейтронів ділиться ізотоп, що рідко зустрічається, уран-235 (1939). Разом з Е. Фермі, Юджін Вігнером и Л. Сцилардом математично обгрунтував можливість ланцюгової реакції, розвинув методи управління ядерним реактором (1939). Висунув ідею про універсальність фермієвської взаємодії (1948-1949), з Д. Гілом розвинув колективну модель ядра (1953), передбачив існування мезоатомів (1947). Працював в області гравітації і релятивістської астрофізики. Є одним з творців геометродинаміки. Дослідження присвячені квантуванню гравітації, гравітаційному колапсу, структурі матерії надзвичайно великої щільності і температури.
У 1966 Д.Вілер був обраний президентом Американського фізичного товариства.
[ред.] Бібліографія
- Wheeler, John Archibald (1962). Geometrodynamics. New York: Academic Press. DOI:10.1103.
- Misner, Charles W.; Kip S. Thorne, John Archibald Wheeler (September 1973). Gravitation. San Francisco: W. H. Freeman. ISBN 0-7167-0344-0.
- Some Men and Moments in the History of Nuclear Physics: The Interplay of Colleagues and Motivations (1979). University of Minnesota Press
- A Journey Into Gravity and Spacetime (1990). Scientific American Library. W.H. Freeman & Company 1999 reprint: ISBN 0-7167-6034-7
- Spacetime Physics: Introduction to Special Relativity (1992). W. H. Freeman, ISBN 0-7167-2327-1
- At Home in the Universe (1994). American Institute of Physics 1995 reprint: ISBN 1-56396-500-3
- Geons, Black Holes, and Quantum Foam: A Life in Physics (1998). New York: W.W. Norton & Co, hardcover: ISBN 0-393-04642-7, paperback: ISBN 0-393-31991-1 — autobiography and memoir.
- Exploring Black Holes: Introduction to General Relativity (2000). Addison Wesley, ISBN 0-201-38423-X
- Law Without Law — theorizes experiments utilizing photons from distant locations in the universe, imaged using galaxy clusters as lenses, but which are detected using apparatus for quantum entanglement, thereby influencing history billions of years in the past
