Вілла Фараджана (Мейна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вілла Фараджана (з іт. Villa Faraggiana ) - знаходиться в місті Мейна (комуна Мейна, провінція Новара). Ця елегантна неокласична будівля розташована на пагорбі неподалік берега озера Маджоре. Великий парк зі столітніми деревами гармонійно доповнює віллу.

Вілла Faraggiana була побудована в 1855 році за проектом відомого інженера Антоніо Бюссер на замовлення сенатора Королівства Італії Алессандро Фараджана (1841-1911) зі Сарцани, який разом із сім'єю вирішив переїхати до Новари в середині XIX століття.[1]

Архітектурні особливості[ред. | ред. код]

На пілястрах воріт сидять два мармурових леви. Вілла прямокутної форми, фасад виходить на озеро. Задумана, як резорт-вілла; є яскравим прикладом неокласицизму; має широкий фасад (44 метрів) і багато декоративних деталей (скульптор Джозу Ардженті) - фронтон з двома Фамами, що тримають латинський девіз "Hoc erat in votis", барельєфи, медальйони зі зображенням видатних представників італійської літератури (Данте, Бокаччо, Петрарка, Аріосто, Тассо ), а також 11 бюстів відомих італійських вчених. Монументальні сходи ведуть до портика з чотирма доричними колонами з рожевого граніту, на які спирається тераса.

З історії[ред. | ред. код]

По смерті Алессандро Фараджана віллу успадковує його син Рафаелло. Велетенським парком займається його дружина, Катеріне Ферранді (1856-1940) і створює тут квіткове королівство гортензій. Окрім садівництва вона займалася розведенням коней, опікувалася зоологічним парком, відкритим для громадськості, та зоологічним музеєм, експонатами якого були забальзамовані тварини, привезені її сином з африканських мандрівок.

Після смерті Рафаелло у 28/06/1911 р. його дружина продовжує жити в Мейні аж до своєї смерті. З того часу сини - Алессандро та Джузеппе - нечасто гостювали у віллі.

В 1949 р. спадкоємці Фараджана отримали різноманітні пропозиції щодо використання вілли (в тому числі - відкрити готель), але зрештою віддали віллу у користування монашкам з Берґамо (Suore dell'Ordine delle Poverelle di Bergamo).[2]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 січня 2011. Процитовано 18 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 травня 2008. Процитовано 25 червня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]