Вілла д'Есте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
{{{WHS}}}a
World Heritage Logo global.svg Світова спадщина Flag of UNESCO.svg
Вид на Фонтан Органа
Країна Flag of Italy.svg  Італія
Тип культурний
Критерії i, ii, iii, iv, vi
Ідентифікатор 1025
Регіонb Європа

Історія реєстрації

Зареєстроване: 2001
25 сесія

a Назва, як офіційно зазначено у списку
b Як офіційно зареєстровано ЮНЕСКО

Вілла д'Есте в Тіволі, Лаціо - шедевр італійського Відродження, одна з найвідоміших італійських вілл 16 століття, яка занесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Комплекс вілли складається з палацу та саду, що до нього прилягає. В основному вілла відома через свої прекрасні фонтани, які стали прототипом для Петергофа (палацово-парковий ансамбль).

Історія вілли[ред.ред. код]

Сади вілли д'Есте, 1560-1575

Кардинал Іполіто ІІ д'Есте, син Альфонсо І та Лукреції Борджія, якого призначили губернатором Тіволі, 9 вересня 1550 р. прибув у свою нову резиденцію - колишній бенедектинтський монастир. Новий господар вирішив облагородити свій маєток. Роботу довірили Пірро Ліґоріо, яку допомагало безліч ремісників та художників. Оздоблення кімнат розпочалося 1963 р. під керівництвом Джіроламо Муціано, а згодом Лівіо Агресті та Федеріко Джукарро.

Фрески в залі Благородства 1566-1567. Художник Федеріко Цуккарі

Стіни залів були прикрашені фламандськими гобеленами, ліпними прикрасами і фресками, а також античними статуями (згодом колекція статуй виявилася втраченою). Внутрішнє оздоблення приміщень було майже завершене до моменту смерті кардинала у 1572 р. Першими власниками вілли були три кардинали д'Есте - губернатори Тіволі: Іполіто ІІ, племінник Луїджі до 1586 р. та Алесандро д'Есте до 1624 р.

У 1605 кардинал Алессандро д'Есте приступив до суттєвого оновлення парку. Роботи були продовжені в 1660-1670 роках, за участю відомого скульптора Берніні. У XVIII столітті вілла пережила тривалий період занедбання; в 1814 весь ансамбль перейшов у спадок Франца Габсбурга. Останнім власником вілли перед Першою світовою війною був ерцгерцог Франц Фердинанд. З початком війни вілла перейшла у власність держави. У 1920-х роках, а потім відразу після Другої світової війни (вілла постраждала від бомбардування) була здійснена масштабна реставрація. У 2007 році парк отримав премію «Найкрасивіший парк Європи».

Вілла[ред.ред. код]

Фасад сходів у виконанні Пірро Ліґоріо

Особливо цікавим є внутрішнє оздоблення вілли, виконане групою митців під керівництвом Лівіо Агресті з Форлі.

Сад[ред.ред. код]

Сад, який простягається позаду вілли охоплюючи тераси, витвір Пірро Ліґоріо. На 35.000 м2 розташовані 250 статуй, 60 потічків, 255 каскадів, 100 водних ніш, 50 фонтанів, 20 екседрів та терас, 30.000 сезонних насаджень, 150 дерев, 15.000 багаторічних декоративних рослин, 9.000 м2 алей та доріжок.

Символіка[ред.ред. код]

Як і інші європейські сади епохи Відродження, сад вілли д'Есте несе складну філософську та політичну символіку. Як вказує М. Л. Мадонна, Вілла д'Есте була задумана як сад німф Гесперид, присвячений Гераклові, міфічному прародичу роду д'Есте. Ключовим елементом саду в Тіволі стала статуя Геракла, від якої вели дві символічні дороги - одна до Чесноти , інша до Гріха. На центральній осі саду розміщувалася також статуя Венери,яка втілювала собою можливість вибору - цього разу між Любов'ю Земною і Небесною. Сад зі своєю складною конфігурацією був задуманий як мікрокосмос, який метафорично відтворює місцеве природне середовище. Це відповідало характерним для XVI століття уявленням про загальний взаємозв'язок явищ (образ ланцюга, простягнутоюго від першопричини до самих низинних феноменів, присутній у Джакомо делла Порта в книзі «Природна магія» (1558).

Алея ста фонтанів. Проект Пірро Лігоріо. 15651571

Фонтани[ред.ред. код]

Найбільший інтерес для відвідувача саду представляють фонтани , які в XVI столітті вважалися чи не найвищим досягненням гідротехніки. Із ще більшим розмахом була оформлена Алея ста фонтанів - кожному з них відповідав рельєф на теми з поеми Овідія "Метаморфози" . Поряд знаходилися Гроти Венери і Діани, а також Рометта - фонтан, що символічно зображує сім пагорбів Риму і його визначні пам'ятки, такі як Колізей і Пантеон. Для постачання фонтанів водою, її спочатку брали з прилеглої річки Аньєне (притока Тибру ) через спеціальний тунель. Якість цієї води викликала негативну реакцію Мішеля Монтеня, який відвідав віллу в квітні 1581 р.

Фонтан Органа[ред.ред. код]

Центральне місце в саду займає фонтан Органа, який вражає своєю величчю. Цей фонтан почали споруджувати в 1568 році, в XVIII столітті він був зруйнований, а потім - вже в наш час - відновлений (автор проекту інженер Леонардо Ломбарді).

Фонтан Органа

Посилання=[ред.ред. код]

Категория:Вілли Італії Категория:Сади і парки Італії Категория:Фонтани Італії