Віллем I
| Віллем I Willem I |
||
 |
||
|
||
|---|---|---|
| 16 березня 1815 — 7 жовтня 1840 | ||
| Спадкоємець: | Віллем II | |
| Народження: | 24 серпня 1772 Гаага |
|
| Смерть: | 12 грудня 1843 (71 рік) Берлін |
|
| Династія: | Оранська | |
| Батько: | Вільгельм V Оранський | |
| Дружина: | Вільгельміна Пруська | |
| Діти: | Віллем | |
Віллем (Вільгельм) I (нід. Willem I, нім. Wilhelm I., фр. Guillaume Ier, 1772—1843) — перший король Нідерландів (16 березня 1815 - 7 жовтня 1840), герцог Люксембурзький (16 березня - 9 липня 1815), з 9 червня 1815 по 7 жовтня 1840 перший великий герцог Люксембурзький; принц Оранський-Нассауский (як Вільгельм VI), герцог Лімбурзький.
Зміст |
Вигнання [ред.]
Віллем був старшим сином Вільгельма V, штатгальтера Нідерландів та його дружини Вільгельміни Пруської. У 1793—1795 роках він командував нідерландськими військами у війні з французами, що закінчилася у 1795 році вступом військ Пішегрю в Амстердам і втечею Віллема разом з батьком із Голландії. Вільгельм V у 1802 році відмовився на користь Віллема від призначеної йому імперським сеймом нагороди у Німеччині. Після смерті батька в 1806 році Віллем отримав у своє володіння нассауські спадкові землі (Нассау-Діц).
Наполеонівскі війни [ред.]
У війні 1806 року Віллем служив у прусській армії, й був захоплений у полон французами. Наполеон I оголосив його позбавленим земель. У війну 1809 року Віллем добровільно зголосився в армію ерцгерцога Карла й брав участь у битві при Ваграмі. Після поразки Наполеона у Битві народів при Лейпцізі (1813) він вирушив до Англії, звідки незабаром висадився у Схевенінгені, де його, як правителя усієї країни, привітав народ і тимчасовий уряд. Свої німецькі спадкові землі Віллем прийняв у свою власність ще раніше.
Утворення королівства Нідерланди. Відділення Бельгії [ред.]
Віденський конгрес постановив об'єднати Бельгію із Нідерландами в одно королівство, яке отримало назву Сполученого Королівства Нідерландів, і 16 березня 1815 року Віллем був проголошений у Гаазі, під ім'ям Віллема I, королем нідерландским і великим герцогом люксембурзьким. Свої спадкові землі у Німеччині він змушений був віддати Пруссії і Нассау. Після цього Віллем жив позмінно в Брюсселі й у Гаазі доти, доки Південні Нідерланди, сучасна Бельгія, не відділилися від Північних, сучасних Нідерладнів, внаслідок Бельгійської революції 1830 року. Віллем вперто опирався визнанню незалежності Бельгії, але нарешті в 1839 році був змушений підкоритись рішенню великих держав.
Відречення [ред.]
Величезний державний борг, який виник через політику Віллема I, викликав непопулярність короля. Ще більше вона посилилася через його роман із католицькою графинею Ганрієттою д'Утремон. За таких обставин він вирішив 7 жовтня 1840 передати корону своєму старшому синові Віллему II. Прийнявши титут герцога Нассауського, він перебрався до Берліна, де одружився з графинею д'Утремон. У 1843 Віллем I помер.
Особисте життя [ред.]
Був одружений з Вільгельміною Пруською. Мав із нею шестеро дітей, з яких живими народились четверо:
- Віллем (1792—1849) — наступний король Нідерландів, був одружений із російською княжною Анною Павлівною, мав із нею п'ятеро дітей;
- Фредерік (1797—1881) — був одружений із Луїзою Пруською, мав із нею четверо дітей;
- Пауліна (1800—1806) — померла в дитячому віці;
- Маріанна (1810—1883) — була одружена з Альбрехтом Пруським, мала четверо дітей.
Цікаві факти [ред.]
Віллем I єдиний монарх, на честь якого названий мінерал (Вілеміт)[1].
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Віллем I |
- Генеалогія Віллема I (англ.)
- Профіль на Geneall.net (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Андріївський кавалер — перший король Нідерландів Віллем I (рос.)
