Вільгельм I (король Шотландії)

Вільгельм I

Вільгельм I (1143—1214) — король Шотландії з 1165 до 1214 року, граф Нортумберленда з 1152 до 1157 року. Походив з династії Данкельдів.

Життєпис

Молоді роки

Народився у Хантігнтоні у родині Генріха Нортумбрійського та Ади Варрен. Вільгельм був онуком короля Давида I. Про молоді роки його мало відомостей. У 1152 році після смерті батька Вільгельм успадкував графство Нортумберленд на півночі Англії. Втім новий король Англії Генріх II Плантагенет змусив Вільгельма зректися титулу графа. Після цього він перебував здебільшого у Шотландії.

Володарювання

У 1165 році після смерті свого брата - Малкольма IV - Вільгельм стає новим королем Шотландії. Першочерговими завданнями він бачив повернення собі Нортумберленду та приборкання шотландських магнатів, особливо горців. Король Шотландії уклав союз з Людовиком VII, королем Франції, спрямований проти Англії. Скориставшись повстанням синів Генріха II у його французьких володіннях у 1173-1174 роках Вільгельм вирішив втрутитися у цей конфлікт. 12 липня 1174 року відбулася вирішальна битва між шотландцями та англійцями при Алвіні. Вільгельм I зазнав поразки й потрапив у полон. У 1175 році він вимушений був укласти угоду у Фалезі, згідно з якою Шотландія визнавалася залежною від Англії, а шотландські єпископи підпорядковувалися архієпископу Йорка.

Ця угода викликало повстання у Галовеї, яке вдалося придушити лише у 1186 році. Для зміцнення королівської влади тут побудовано замок Дамфріс. По поверненню Вільгельм також займався протидії володарів Оркейських островів з норвезької династії, які намагалися розширити свої володіння за рахунок гірських районів Шотландії. У 1179 році Вільгельм I разом із братом Давидом здійснили похід на північ й привели до покори графство Росс. Втім у 1181 році у Россі підняв повстання Дональда, нащадок шотландського короля Дункана II. Він зміг захопити це графство й утримувати його до своєї смерті у 1187 році. Вільгельм I продовжував походи з підкорення гірських графств - у 1197 та 1202 роках. Зрештою він досяг бажаного.

В цей же час новим королем Англії стає Річард I Левове Серце, який збирав сили та кошти для Третього хрестового походу. Скориставшись цим король Вільгельм I за 10 тисяч марок сріблом позбавив Шотландію залежності від Англії. Тим самим договір у Фалезі було скасовано, а укладено новий у Кентербері, згідно з яким встановлювалися рівноправні стосунки між королівствами.

У 1180-х роках Вільгельм I вступив у конфлікт з папою римським Олександром III щодо незалежності шотландської церкви. Король мав на меті закінчити справу своїх попердників з них установ від англійських. Врешті-решт вже за папи римського Целестіна III у 1192 році католицька церков у Шотландії отримала незалежність й було підпорядкована безпосередньо папському престолу.

У 1206 році Іоанн I, король Англії знову розпочав війну проти Шотландії. Сили Вільгельма I не давали можливості протидіяти англійцям. Після багатьох конфліктів та перемовин у 1212 році укладено мирну угоду з Англією.

2 грудня 1214 року Вільгельм I помер у Стерлінгу.

Родина

1. Ерменгарда (1170-1233), донька Річарда I. віконта Бомонта

Діти:

• Маргарет (1193-1259), дружина Юбера Бург, граф Кента
• Ізабел (1195-1253), дружина Рожера Бігора, графа Норфолка
• Олександр (1198-1249)
• Марджорі (1209-1244), дружина Гілберта Маршалла, графа Пембрука

Мав 7 бастардів.

Джерела

• Magnusson, Magnus. Scotland: Story of a Nation. 2001.