Вільна держава Рієка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

[[Категорія:Колишні державні утворення в Європі|Рієка, 1920]]

Stato libero di Fiume
Slobodna Država Rijeka
Вільна держава Рієка
1920 – 1924 Королівство Італія (1861–1946) Flag of Italy (1861-1946).svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Столиця Рієка
Мови хорватська, угорська, Італійська
Форма правління Республіка [[Категорія:Колишні республіки|Рієка, 1920]]
Президент
 - 1921-1922 Риккардо Занелла
 - 1922 Джованні Гівріаті
Військовий губернатор
 - 1923-1924 Gaetano Giardino
Історичний період Інтербелум
 - Рапальський договір 12 листопада 1920
 - Засновано 30 грудня
 - Переворот 22 березня 1922
 - Анексія Італією 3 березня

Ві́льна держа́ва Ріє́ка (хорв. Slobodna Država Rijeka,італ. Stato libero di Fiume) (також відома як вільна держава Фіуме)  — незалежне вільне місто-держава, яке існувало у Рієці, колишньому Фіуме, між 1920 і 1924 роками.

Історія[ред.ред. код]

Рієка отримала самоврядування вперше в 1719 році, коли вона була оголошена вільним портом в указі, виданий Карлом VI. У 1779 році під час царювання імператриці Марії Терезії, місто отримало статус Corpus separatum. З тих пір і до 1924 року Рієка існувала більш-менш як автономна одиниця з елементами державності.

Тимчасово місто втратило свою самоврядування в 1848 році, після заборони бана Йосипа Єлачича яка була скасована в 1868 році, після приєднання Рієки до Королівства Угорщина, знову ж таки, як Corpus separatum.

У XIX столітті місто було населене хорватами, угорцями, італійцями і представниками інших національностей. Офіційні мови у використанні були угорська і німецька, ділове листування було італійською, тоді як більшість родин говорили фіумською, сумішю венеціанської і хорватської мови. У сільській місцевості розмовною була хорватська.

Політика[ред.ред. код]

Після Першої Світової війни і падіння Австро-Угорщини питання про статус Рієки став великою міжнародною проблемою. В розпал суперечки між Королівством сербів, хорватів і словенців (згодом Королівство Югославія) і Королівством Італія, держави погодились на створення незалежної буферної держави. Президент США Вудро Вільсон став арбітром в югославсько-італійській суперечці довкола міста.

Суперечка привела до беззаконня і місто переходило з рук в руки між Югославським Національним комітетом і італійської Національної ради, що привело, нарешті, до висадки британських і французьких військ, які захопили місто. Цією заплутаною ситуацією скористався італійський поет Габріеле д'Аннунціо який ввів до міста свої анархо-фашистські війська 12 вересня 1919 року і розпочав 15-місячний період правління. Рік потому після провалу переговорів з італійським урядом Д'Аннунцо проголосив Республіку Фіуме.

12 листопада 1920 року, Королівство Італія і Королівство сербів, хорватів і словенців підписали Рапальський договір, згідно з яким обидві сторони погодилися визнати «повну свободу і незалежність держави Фіуме і змусити поважати його для вічності». При цьому існувати як незалежна держава, «Вільна держава Рієка», буде, протягом одного року де-факто і чотирьох років, де-юре. Нову державу відразу визнали США іОб'єднане Королівство. Д'Аннунціо відмовляється визнати угоди, і був вигнаний з міста регулярними італійськими військами, в «криваве Різдво» з 24 по 30 грудня 1920 року.

У квітні 1921 року відбулися перші парламентські вибори, які стали предметом суперечки між автономістами і про-італійським Національним Блоком. Автономістська партія, яка була підтримана більшістю голосів хорватів, отримала 6558 голосів, тоді як Національний блок, що складався з фашистської, ліберальної і демократичної партій отримав 3443 голосів. Лідер автономістської партії, Риккардо Занелла, став президентом.

3 березня 1922 року фашисти здійснюють державний переворот і законний уряд, емігрує в Кральєвицю.

У січні 1924 року Королівство Італія і Королівство сербів, хорватів і словенців підписали Римську угоду, погодившись на анексію Італією Фіуме і поглинання Сушаку з боку сербів; угода набрала чинності 16 березня. Уряд Вільної держави у вигнанні визнав цей акт недійсним і не легітимним до міжнародного права і продовжив свою діяльність.

Післямова[ред.ред. код]

При капітуляції Італії в Другій світовій війні, питання Рієки стало актуальним ще раз і в 1944 році група громадян опублікувала «Лібурнійський меморандум», в якому було рекомендовано утворення конфедеративної держави з трьох кантонів Фіуме, Сушак і Бистриця. А також островів Крк і Лошинь. Комуністична югославська влада, яка звільнила місто від німецької окупації 3 травня 1945 року заперечували проти цих планів, і згідно з Паризьким мирним договором 1947 року, Фіуме і Істрія офіційно стали частиною Хорватії в складі Югославії.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]