Вільногірськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільногірськ
UKR Вільногі́рськ COA.gif UKR volnogor prapor.gif
Герб Вільногірська Прапор Вільногірська
Vilnogirsk view.jpg
Вільногірськ
Вільногірськ на карті Верхньодніпровського району
Вільногірськ на карті Верхньодніпровського району
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Дніпропетровська область Дніпропетровська область
Район/міськрада Вільногірська міська рада
Код КОАТУУ 1210200000
Засноване 12 серпня 1956
Статус міста з 1964 року
Населення 23 795 1 серпня 2011
Агломерація Дніпровська агломерація
Площа 10 км²
Густота населення 2 379 осіб/км²
Поштові індекси 51700-51799
Телефонний код +380-5653
Координати 48°28′41″ пн. ш. 34°01′41″ сх. д. / 48.47806° пн. ш. 34.02806° сх. д. / 48.47806; 34.02806Координати: 48°28′41″ пн. ш. 34°01′41″ сх. д. / 48.47806° пн. ш. 34.02806° сх. д. / 48.47806; 34.02806
Висота над рівнем моря 178 м
Водойма р. Самоткань
Відстань
Найближча залізнична станція Вільногірськ
До обл./респ. центру
 - фізична 70 км
 - залізницею 89 км
 - автошляхами 95,8 км
До Києва
 - фізична 370 км
 - залізницею 443 км
 - автошляхами 383 км
Міська влада
Адреса м. Вільногірськ, вул. Варена, 15, тел. 5-28-03
Веб-сторінка Вільногірська міськрада
Міський голова Федоренко Віталій Павлович

Вільногі́рськ — місто обласного значення Дніпропетровської області, розташоване у верхів'ї річки Самоткань, на відстані 95,8 км на захід від обласного центру (автошляхами Н08, Т 0429 та Т 0415).

Історія[ред.ред. код]

Стела на честь заснування міста

Виникнення Вільногірська пов'язане із промисловим освоєнням покладів титанових руд біля витоків Самоткані. В квітні 1956 року було ухвалено рішення про будівництво гірничо-металургійного комбінату і робітничого селища, будівництво розпочалося в липні.

12 серпня 1956 року є офіційною датою заснування робітничого селища і відповідно міста Вільногірськ.

Перша частина назви «Вільно-» утворилася від назви села Вільні Хутори, а друга частина «-гірськ», була дана людьми, які приїхали освоювати гірничу справу.

16 червня 1958 року рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради населеному пункту при будівництві гірничо-металургійного комбінату була присвоєна назва Вільногірська, оскільки селище виникло поблизу станції Вільні Хутори.

У 1965 році Вільногірськ отримав статус міста районного підпорядкування Верхньодніпровського району.

1990 року його віднесено до категорії міст обласного підпорядкування Дніпропетровської області.

Початок розробки циркон-рутил-ільменітового родовища припадає на 60-ті роки і триває до теперішнього часу.

Підприємства[ред.ред. код]

Провідне місце у промисловій інфраструктурі відіграє гірничо-металургійний комплекс. Продукція галузі становить 98,2% валового продукту по місту.

Основне підприємство міста, що видобуває мінеральні ресурси, — Філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ЗАТ «Кримський титан», що є одним з провідних підприємств металургійної галузі України з виробництва концентратів рідких металів. Комбінат забезпечує сировиною такі галузі економіки як, хімічна, електротехнічна та машинобудівна. Основним структурним підрозділом є гірниче виробництво, яке здійснює виробку родовища відкритим способом із наступною рекультивацією земель. Також є збагачувальне виробництво — дезінтеграція та обезшламлювання розсипу, гравітаційне, електричне та магнітне збагачування, металургійне виробництво — хіміко-металургійні процеси переробки концентратів із виділенням сполучень цирконію, сульфату цирконію, чотирихлористого кремнію. Сьогодні комбінат випускає понад 50 видів продукції, яка імпортується за кордон. У 1995 році комбінат став членом Міжнародного клубу торговельних лідерів, у 1996 році його удостоєно міжнародного призу «Золотий глобус».

На місцевій сировині працюють такі підприємства як: ЗАТ «Вільногірське скло», ТОВ з ІІ «Кольорові метали», ВАТ «Вільногірський завод залізобетонних виробів».

Підприємства міста випускають залізобетонні конструкції, розчин, бетон, скляну тару, цеглу, гофротару.

Заклади освіти та культури[ред.ред. код]

У місті є два вищих навчальних заклади: Вільногірський технікум Національної металургійної академії України та ДПТНЗ "Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти"

Також працюють 4 загальноосвітні школи, центр профільного вишколу, музична школа, 6 дошкільних навчальних закладів. Є дитячо-юнацька спортивна школа та спортивний комплекс із басейном та стадіоном.

Мережу закладів культури становлять 2 бібліотеки, школа мистецтв, центр дозвілля, виставкова зала. Найвідоміший заклад культури у Вільногірську — палац культури «Металург», у якому працює 14 колективів художньої самодіяльності.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.