Вільнянський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільнянський район
Vilnanskiy rayon gerb.png Volnan fl.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Запорізька область
Код КОАТУУ: 2321500000
Утворений: 1924
Населення: 21 963 (01.09.2014)
Площа: 1280 км²
Густота: 37.5 осіб/км²
Тел. код: +380-6143
Поштові індекси: 70000—70054
Населені пункти та ради
Районний центр: Вільнянськ
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 19
Міста: 1
Смт: 1
Села: 105
Селища: 1
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 70000, Запорізька обл., Вільнянський р-н, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 12, 4-19-73
Веб-сторінка: Сторінка на сайті ОДА
Голова РДА: Чернелюх Володимир Васильович
Голова ради: Донченко Олександр Митрофанович

Вільня́нський райо́н — район у північній частині Запорізької області. Районний центр: Вільнянськ. Населення становить 22 064 (на 1 жовтня 2013). Площа району 1280 км². Утворено 1924 року.

Прапор і герб району[ред.ред. код]

Район має свій прапор, герб, які прийняті були до 80-річчя району. Автором герба та прапора став викладач Вільнянської дитячої художньої школи, народний майстер декоративно-прикладної творчості Макарчук Адам Антонович. Про район та місто складено вірші та написано пісні самодіяльними поетами та композиторами району.

Географія[ред.ред. код]

Розташування[ред.ред. код]

Межує з Новомиколаївським, Оріхівським та Запорізьким районами Запорізької області та Синельниківським районом Дніпропетровської області. По західній його межі протікає річка Дніпро, його ліві притоки — Вільнянка та Мокра Московка. Сучасна назва за районом закріпилася в 1966 році (в 1924–1935 рр. район називався Софіївським, в 1935–1939 рр. — Красноармійським, а в 1939–1966 рр. — Червоноармійським).

Площа району становить 1280 км². Сучасні межі встановлені Указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 р.

Рельєф[ред.ред. код]

Поверхня району носить характер хвилястої рівнини. В межах сіл Микільського, Уральського, Петро-Михайлівки, Кам'яного, Купріянівки тягнуться балки та незначні яри. Вони порушують рівнинність поверхні і в окремих місцях піднімаються в усіх напрямках у вигляді великих хвиль. Більшість балок мають нахил в бік басейну ріки Дніпра; раніше, до замулення, вони були його притоками.

Територія району знаходиться в південній частині Придніпровської низовини. Висота поверхні низинної рівнини в межах району в основному від 100 до 200 м, в долині р. Дніпро вона знижується до 50 м. Рельєф району в цілому сприятливий для будівництва залізниць та автомагістралей, а також для розвитку сільського господарства.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Вільнянського району має помірно континентальний характер. Середньорічна кількість опадів 400–500 мм. Відносна вологість повітря коливається від 41% влітку до 60-90% взимку. Можливі суховії. Середньорічна температура повітря + 9,3 °C, максимальна + 40,1 °C, мінімальна — 33,4 °C. Влітку середня температура становить +21 °C, максимальна + 40,1 °C (в липні). Взимку середня температура становить −2,6 °C, мінімальна — 33,4 °C (в січні).

Зручне географічне положення, м'який клімат і природне багатство краю створили тут сприятливі умови для життя людини. І хоч протягом тисячоліть клімат змінювався, територія району залишалася придатною для проживання.

Гідрологія[ред.ред. код]

У Вільнянському районі є річки, водойми, водосховище.

  • Річки: Вільнянка — 19,6 км, Дніпро −43 км, Мокра Московка — 12 км, Плоска Осокорівка — 25 км, Солона — 13 км. Ширина річок коливається від 3-5 м до 50 м, переважна глибина малих річок 2 — 5 м, швидкість течії від 0,1 до 0,3 м/сек. Води в річках слабо мінералізовані та відносяться до рівнинного типу з переважним сніговим поповненням.
  • Водойми — ставки, яких Вільнянський район налічує 126.
  • Миролюбівське водосховище — 2,11 млн м³ (басейн ріки Солоної).

Корисні копалини[ред.ред. код]

Серед корисних копалин території району слід назвати граніт біля с. Кам'яне, буре вугілля (на межі з Оріхівським районом біля с. Купріянівка) і каолінову глину неподалік с. Тернівка, гнейси і кар'єрні піски біля с. Купріянівка, а також гончарні глини і вапняки.

Особливо цінними є родовища граніту, який добуває промислове підприємство ВАТ «Янцівський гранітний кар'єр».

Ґрунти[ред.ред. код]

На території району в північній частині — звичайний чорнозем з кількістю гумусу 2,5-3%, на південь він переходить в темно-каштанові ґрунти. Багатородючі ґрунти — справжнє багатство Вільнянського краю.

Серед зональних типів ґрунтів переважають чорноземи звичайні (75,0% площі району). На подах і днищах балок поширені лугово-чорноземні ґрунти. Загальна площа зрошувальних земель становить 20,5 тис.га.

Рослинний і тваринний світ[ред.ред. код]

Рослинний світ переважно трав'яний, тваринний світ характерний для степової зони (гризуни, птахи).

Ліси займають 5,9 тис. га природної рослинності, розорані землі — 93,4 тис. га (75,0%).

Історія[ред.ред. код]

До Української революції землі сучасного Вільнянського району входили до складу Олександрійського повіту Катеринославської губернії.

Від 6 березня 1918 року територія сучасного району стала належати до Озівської землі УНР.

Після приходу до влади гетьмана Павла Скоропадського було відновлено старий російський губернський поділ.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань повіт надовго окупований більшовиками.

7 березня 1923 р. Постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого комітету № 308 п. 7 утворений Михайло-Лукашівський район з Андріївською, Новогупалівською, Михайло-Лукашівською, Петро-Свистунівською волостями. 10 грудня 1924 р. центр було переміщено в с. Софіївка і район став називатися Софіївським. З 1935 по 1939 роки район називався Красноармійським, з 1939 — Червоноармійським, а з 1966 — Вільнянським.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селишну раду і 19 сільських рад, які об'єднують 108 населених пунктів та підпорядковані Вільнянській районній раді. Адміністративний центр — місто Вільнянськ[1].

Населення[ред.ред. код]

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року на території Вільнянського району проживає: українців — 84,7%, росіян — 12,9%, білорусів — 0,6%, поляків — 0,3%, молдаван — 0,2%, болгар — 0,2%, німців — 0,1%, вірменів- 0,2%, татар — 0,1%, представників інших національностей — 0,7% від загальної чисельності мешканців району.

Населення становить 22 064 (на 1 жовтня 2013).

Історичні і пам'ятні місця Вільнянського району[ред.ред. код]

Вільнянський край багатий на пам'ятні і історичні місця. Пам'ятники сивої давнини, періоду Української революції, сьогодення привертають увагу своєю значущістю, величністю, відіграють важливу роль в процесі патріотичного виховання.

При будівництві Дніпрогесу була проведена археологічна експедиція, що знайшла стоянку доби середнього палеоліту біля села Петро-Свистунове.

Чудові пам'ятники природи — Балчанська Балка і Росохувата Балка — розташовані неподалік Дніпра біля с. Петро-Свистунове Дніпровської сільської ради.

Поблизу с. Петровського Любимівської сільської ради зберігся старовинний парк — так званий Петровський ліс, який належав до маєтку Г. Нейфельда, колишнього власника заводу сільськогосподарських машин.

В районі селищ Московка і Веселівське Московської сільської ради розміщені так звані Кащенківські ставки; вони належали родині Кащенків, з якої вийшли наші видатні земляки — М. Ф. Кащенко, біолог, академік і А. Ф. Кащенко, письменник і історик. Дитинство їх пройшло саме в цих місцях.

Багато пам'ятних знаків і історичних місць розповідають про події, пов'язані з періодом Другої Світової війни. У Вільнянському районі є 48 братських могил часів німецько-радянської війни, 2 братські могили часів українсько-більшовицької війни, 16 пам'ятних знаків, присвячених історичним особистостям і подіям.

Серед них — Меморіал Слави у районному центрі. Тут поховано 773 вояків Червоної Армії, в тому числі — Герой Радянського Союзу Я. В. Бочаров. Пам'ятник на честь чину Я. В. Бочарова — протитанкова гармата — розміщений біля районного краєзнавчого музею. На західній околиці міста — пам'ятник на честь рейду 25-го танкового корпусу — танк Т-34.

У братській могилі с. Тернівка покоїться прах Героя Радянського Союзу П. С. Зачиняєва. На території Меморіального комплексу в с. Гнаровське похована Герой Радянського Союзу В. О. Гнаровська. В с. Петро-Свистунове Дніпровської сільради розташований пам'ятний знак на честь форсування р. Дніпро військами 12-ї армії.

Археологічні пам'ятки[ред.ред. код]

На території району 143 пам'ятки археології — кургани і курганні могильники. Найбільша кількість пам'яток археології зосереджена на землях Антонівської, Купріянівської, Михайло-Лукашівської, Павлівської сільських рад.

Поблизу с. Петро-Свистунове біля скелі Орел виявлено стоянку первісних людей, які проживали 40 тис. років тому. Біля с. Улянівка виявлено 2 поселення періоду пізньої бронзи (кінець ІІ — початок І тисячоліття до н. е.). До пам'яток залізної доби (І тис. до н. е.) належать численні кургани, з яких найбільші мають свої назви: Петрашевська Висота біля с. Михайло-Лукашеве, Тарасова могила поблизу с. Миролюбівка.

Економіка[ред.ред. код]

Сільське господарство[ред.ред. код]

У процесі реформування аграрного сектору створилася багатоукладна система господарювання. Основу сільського господарства складає вирощування зернових і технічних культур. Станом на 1 січня 2010 року загальна площа сільськогосподарських земель, що входять до адміністративно-територіальних одиниць, становить 108,2 тис.га. Всього сільськогосподарських угідь в районі — 103,2 тис. га, з них:

  • ріллі — 92,5 тис.га
  • багаторічних насаджень 2,5 тис.га
  • сіножатей 2,9 тис.га
  • пасовищ — 5,3 тис.га.

Площа ріллі в обробітку на 2010 рік становить 72,2 тис.га.

Промисловість[ред.ред. код]

До складу промислового комплексу входять три основні галузі: машинобудування, добувна промисловість, виробництво будівельних матеріалів та хімічна.

В районі налічується 12 промислових підприємств. Найбільшими на 2010 р. є ТОВ НВП «Ріст», ТОВ «Ритм», ВАТ «Вільнянський маслозавод», ВАТ «Янцівський гранітний кар'єр».

Транспорт і зв'язок[ред.ред. код]

Район перетинають 2 автомобільні дороги державного значення: Запоріжжя—Донецьк (Н15) та Харків—Сімферополь—Алушта—Ялта (М18).

Протяжність автомобільних доріг по району становить 478,6 км, в тому числі: магістральні — 28,8 км, територіальні — 40,8 км, районні — 293,1 км, обласні — 115,9 км. У районі 13 автомобільних мостів.

Магістральні трубопроводи:

  • Аміакопровід Тольяті—Горлівка—Одеса УДП «Укрхімтрансаміак» (у межах району — 26,6 км);
  • Газопровід УМК «Харківтрансгаз» ШДКРІ—Запоріжжя — (27,9 км);
  • Газопровід УМК «Харківтрансгаз» ШДКРІ—Енергодар — (28,7 км);
  • Водовід ДКП «Облводоканал» с. Люцерна—смт. Новомиколаївка — (41 км).

З півночі на південь район перетинає залізнична магістраль Придніпровської залізниці Харків—Севастополь та автодорога загального користування державного значення Харків—Сімферополь.

Залізничні станції:

Найближчий річковий порт — у м. Запоріжжя (відстань — понад 30 км). Найближчий морський порт — у м. Бердянськ (близько 220 км).

Мешканці Вільнянського району забезпечені телефонним зв'язком. Забезпечується достатнє покриття території мобільним зв'язком. Кількість користувачів мережі Інтернет — 1486.

Освіта[ред.ред. код]

В районі функціонує 26 загальноосвітніх навчальних закладів та 2 позашкільних закладів освіти (Центр дитячої та юнацької творчості, Дитячо-юнацька спортивна школа). Охоплено навчанням 99,8% дітей шкільного віку. Державною українською мовою у 2009 році навчаються 100% учнів.

У м. Вільнянськ працює професійно-технічний заклад «Вільнянський професійний ліцей» та його філія в с. Михайлівка. Основні кваліфікації, які отримують випускники ліцею: слюсар з ремонту автомобілів, водій, тракторист — машиніст.

Культура, пам'ятки, традиції[ред.ред. код]

Музеї[ред.ред. код]

Вільнянський районний краєзнавчий музей зберігає предмети історії рідного краю від давніх часів до сьогодення. Музейна колекція нараховує понад 700 експонатів основного фонду. Тут є 7 експозиційних залів — Заселення краю, Початку ХХ ст., Революційних подій 1917–1920 рр., Зал 1920–1930 рр., Галерея Слави, Зал німецько-радянської війни, Зал Сучасності. Крім екскурсійної діяльності, музей проводить науково-популяризаторську роботу, організовує масові заходи, систематично влаштовує виставки.

Інші музеї району. На державному обліку перебуває 8 музеїв на громадських засадах.

  • Музей в с. Гнаровському розповідає про подвиг Героя Радянського Союзу Валерії Гнаровської.
  • В с. Дніпровка — меморіальний музей нашого земляка І. С. Паторжинського, народного артиста СРСР.
  • Музей Вільнянської гімназії «Світоч» розповідає про історію освіти нашого району.

Цікаві історичні матеріали зібрані в Михайлівському, Михайло-Лукашівському, Привільненському музеях на громадських засадах. Є чудовий музей і в селі Петро-Михайлівка. Музей розміщено в приміщенні середньої школи. Опікується музеєм його засновник вчитель історії Андрущенко Олександр Миколайович.

Пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

Як пам'ятки архітектури привертають увагу православні храми — це Іллінська церква в с. Тернівка і Свято-Володимирський храм в м. Вільнянську.

Традиції, художня самодіяльність[ред.ред. код]

Є у районі свої традиції — відзначати дні визволення сіл та міста, пісенні конкурси «Співуча родина», «Сімейне коло», фестивалі-звіти учасників художньої самодіяльності району, працюють любительські об'єднання «Берегиня». «Вишиванка», є свої народні майстри декоративно-прикладного мистецтва. Традиційними у районі є свята «Різдвяні зустрічі», проводи зими «Масляна», «Івана Купала». Працює 8 колективів художньої самодіяльності із званням «народний», серед них — два дитячих танцювальних колективи. Традиційні конкурсно-розважальні програми для дітей та молоді «Мамині перлини», «Найкраща дівчина міста», «Перехрестя любові», «Міні Супермен», «Міні міс».

Гостей району вільнянці традиційно зустрічають короваєм, а частують улюбленими стравами — борщем з пампушками, варениками з різноманітною начинкою, пирогами.

Культурно-освітні заклади[ред.ред. код]

У районі працює 20 сільських будинків культури та районне об'єднання культури та дозвілля, 18 сільських бібліотек, дві бібліотеки для дорослих та дітей у місті. Чотири школи естетичного виховання, 20 загальноосвітніх шкіл, серед яких дві гімназії, вище професійне училище.

Туристичний потенціал[ред.ред. код]

Території та об'єкти природно-заповідного фонду[ред.ред. код]

  • 1. Ботанічний заказник «Балка Ульянівка»
  • 2. Ботанічний заказник «Балка Чапаївка»
  • 3. Лубенцівський зоологічний заказник
  • 4. Ботанічний заказник «Балка Вознесенівка»
  • 5. Ботанічний заказник «Балка Козача»
  • 6. Ботанічний заказник «Балка Кащенова»
  • 7. Ботанічний заказник «Цілинна балка Вербова»
  • 8. Ботанічний заказник «Балка Тисина»
  • 9. Ботанічний заказник «Урочище Винцевський сад»
  • 10. Ботанічний заказник «Цілинна ділянка Могили»
  • 11. Ботанічний заказник «Балка Годинова»
  • 12. Ландшафтний заказник «Лісовий масив вздовж лівого берега р. Дніпро»
  • 13. Ентомологічний заказник «Цілинна ділянка № 1»
  • 14. Ентомологічний заказник «Цілинна ділянка»
  • 15. Ентомологічний заказник «Цілинна ділянка № 3»
  • 16. Ентомологічний заказник «Цілинна ділянка № 2»
  • 17. Кащенківські ставки
  • 18. Петрівський ліс колишнього маєтку Нейфельда
  • 19. Балка «Губинська»
  • 20. Балка «Кринична»
  • 21. Алея вікових каштанів з ділянкою лісу (див. Петрівський ліс)
  • 22. Балка «Таволжанська»
  • 23. «Круглик»
  • 24. Балка «Росохувата»
  • 25. Балка «Балчанська»

Заклади культури і мистецтв[ред.ред. код]

  • 1. Новогупалівський сільский історико-краєзнавчий музей
  • 2. Московський сільский історичний музей
  • 3. Тернівський сільский музей бойової слави
  • 4. Петро-Михайлівський історичний музей (шкільний)
  • 5. Привільненський сільский історичний музей
  • 6. Михайло-Лукашівський сільский музей комсомольської слави
  • 7. Дніпровський меморіальний музей І. С. Паторжинського
  • 8. Михайлівський сільский історичний музей
  • 9. Вільнянський районний краєзнавчий музей
  • 10. Музей освіти Вільнянського району

Преса[ред.ред. код]

Районна газета — «Дніпровські вогні». З 2010 р. почала виходити газета «Вільнянські вісті».

Персоналії[ред.ред. код]

Вільнянський район відомий своїми земляками, серед яких:

Серед почесних громадян Вільнянського району є заслужена та шанована людина, яка дуже багато зробила для культурного, духовного, військово-патріотичного виховання дітей та молоді, збереження історичної спадщини району — полковник запасу, ветеран німецько-радянської війни, поет Воробйов Іван Герасимович.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Адміністративно-територіальний устрій Вільнянського району на сайті Верховної Ради України
  2. ПЕРЕМОЖЦІ. Книга пам'яті України. Запорізька область т. 22. С. 55.

Джерела[ред.ред. код]