Вільсонс-Промонторі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Космічний знімок півострова
Вид на південь півострова з гори Маунт-Оберон
Скелі півострова
Маяк Вільсон-Промонторі

Вільсонс-Промонторі (англ. Wilsons Promontory) — півострів у штаті Вікторія (Австралія), на якому розташовано мис Саут-Пойнт, крайня південна точка материкової частини країни. Знаходиться приблизно за 160 км на південний схід від Мельбурна.

Географія[ред.ред. код]

Вільсонс-Промонторі є величезною гранітною масою, що утворилась у період девону (390—395 млн років тому) й у минулому була пов’язана сухопутним мостом з північно-східною частиною Тасманії. У наступних геологічних періодах Вільсонс-Промонторі постраждав від сильної ерозії, в результаті якої відбулось формування обрисів сучасного хребта півострова з численними гранітними вершинами. З кінця третинного періоду, коли спостерігалось то підвищення, то зниження рівня Світового океану, територія сучасного півострова була кілька разів відрізана від Тасманії. Відповідно до окремих думок, приблизно 4 тисячі років тому, Вільсонс-Промонторі являв собою невеличкий архіпелаг. [1]

Прибережний рельєф сучасного Вільсонс-Промонторі також постраждав внаслідок сильної ерозії. На березі розташовані великі піщані пляжі, печери, дюни, болота, гранітні скелі. Омивається Бассовою протокою. У безпосередній близькості від півострова розташовано безліч невеликих островів.

На півострові проживає понад 30 видів ссавців (не враховуючи водних ссавців), в тому числі трипалий щуровий потору (лат. Potorous tridactylus), мала сумчаста миша (лат. Antechinus minimus), білонога сумчаста миша (лат. Sminthopsis leucopus), товстохвостий кускус (лат. Cercartetus nanus), кенгуру, коали й вомбати. Окрім того, на півострові гніздиться велика популяція перелітних морських птахів. [2]

Вільсон-Промонторі вкритий густою рослинністю, типовою для вологих тропічних лісів. Також зустрічаються пустельні ділянки, болота, прибережні дюни. [2]

Історія[ред.ред. код]

Вільсонс-Промонторі з давніх давен населяли корінні жителі Австралії — австралійські аборигени племені братауалунг, для яких півострів відігравав важливу духовну та повсякденну роль. Цілком ймовірно, що у роки останнього льодовикового періоду він слугував сухопутним мостом, завдяки якому аборигени змогли дістатись та заселити острів Тасманія. [2]

Першим європейцем, що дістався півострова, став англійський мандрівник Джордж Басс, який проплив повз нього у січні 1798 року. [3] Первинно мореплавець прийняв півострів за «Землю Фюрно», відкриту незадовго до цього капітаном Тобіасом Фюрно. Але повернувшись до Порт-Джексона й проконсультувавшись із Метью Фліндерсом, Басс дійшов висновку, що побачена ним суша не була «Землею Фюрно». У подальшому мандрівник звернувся до губернатора Нового Південного Уельсу, Джона Хантера, з проханням назвати відкриту ним землю Вільсонс-Промонторі на честь Томаса Вільсона, друга Метью Фліндерса, який займався торгівлею в Австралії. [4]

Поява на півострові перших європейців призвела до поступового зменшення чисельності населення корінних жителів, яких було позбавлено традиційної їжі, а також сильно постраждали від нових хвороб. Результатом цього стало переселення племені братауалунг до озера Тьєрс (англ. Lake Tyers). [5] Наприкінці XVIII століття, одразу ж після відкриття півострова, на ньому з’явились численні мисливці за морськими котиками, промисел яких процвітав у цьому районі наступні сорок років. Однак уже до 1840-их років він прийшов до повного занепаду через практично повне винищення морських котиків у Бассовій протоці. [6] До 1847 року на Вільсонс-Промонторі також різко впала кількість китобоїв. Тим не менше життя на півострові не завмерло: вже незабаром на ньому було організовано вирубку деревини, що доставлялась у Мельбурн. Деревообробна промисловість проіснувала тут до 1906 року. [7] Упродовж XIX століття на Вільсонс-Промонторі також ішов видобуток золота (єдина шахта з’явилась 1866 року, але через низьку рентабельність її було закрито вже 1870 року), олов’яної руди19241925 роках). [8]

У 1895 році на Вільсонс-Промонторі було зведено маяк. [9] У 1898 році уряд Вікторії зарезервував значну частину півострова під національний парк, який з’явився у 1908 році. У наступні роки його площа кілька разів розширювалась. Нині Національний парк Вільсонс-Промонторі є є найбільшим прибережним заповідником у штаті Вікторія. У роки Другої світової війни доступ до нього було закрито, оскільки в ньому розташовувався диверсійно-десантний навчальний полігон. [2] Єдине поселення на півострові, Тайдл-Рівер, розташоване за 30 км на південь від кордону національного парку, є центром туризму й відпочинку.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Albert Charles Cooke» (англійською). Countrytowns Productions Pty Ltd. Архів оригіналу за 2013-07-14. Процитовано 2011-08-10. 
  2. а б в г «Wilsons Promontory National Park» (англійською). Parks Victoria. Процитовано 2011-08-10. 
  3. Matthew Flinders, A Voyage to Terra Australis, [1]
  4. Ernest Scott, The Life of Captain Matthew Flinders, [ http://www.gutenberg.org/files/7304/7304-h/7304-h.htm]
  5. «Daniel Catrice. Wilsons Promontory National Park. — С. 1» (англійською). Parks Victoria. Процитовано 2011-08-10. 
  6. «Mary Ryllis Clark. Sealers Cove — sealed and delivered. — С. 1» (англійською). Parks Victoria. Процитовано 2011-08-10. 
  7. «Daniel Catrice. Wilsons Promontory National Park. — С. 2» (англійською). Parks Victoria. Процитовано 2011-08-10. 
  8. «Daniel Catrice. Wilsons Promontory National Park. — С. 3» (англійською). Parks Victoria. Процитовано 2011-08-10. 
  9. «Wilsons Promontory Lighthouse» (англійською). Parks Victoria. Процитовано 2011-08-10. 

Посилання[ред.ред. код]

Координати: 39°00′ пд. ш. 146°23′ сх. д. / 39.000° пд. ш. 146.383° сх. д. / -39.000; 146.383