Вільшаник (заповідне урочище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заповідне урочище місцевого значення «Вільшаник»
49°00′33″ пн. ш. 38°29′16″ сх. д. / 49.00916700002777304° пн. ш. 38.48777800002777383° сх. д. / 49.00916700002777304; 38.48777800002777383Координати: 49°00′33″ пн. ш. 38°29′16″ сх. д. / 49.00916700002777304° пн. ш. 38.48777800002777383° сх. д. / 49.00916700002777304; 38.48777800002777383
Країна  Україна
Розташування Кремінський район, Луганська область, Україна Україна
Найближче місто Сєвєродонецьк
Водні об'єкти Сіверський Донець
Площа 15,4 га
Засновано 12 липня 1980
Вільшаник (заповідне урочище). Карта розташування: Луганська область
Вільшаник (заповідне урочище)
Вільшаник (заповідне урочище) (Луганська область)
Мапа

CMNS: Вільшаник у Вікісховищі

Вільшаник — один з об'єктів природно-заповідного фонду Луганської області, заповідне урочище місцевого значення.

Розташування[ред. | ред. код]

Заповідне урочище розташоване південніше міста Сєвєродонецьк в Кремінському районі Луганської області, на території Сіверськодонецького лісництва державного підприємства «Сіверськодонецьке лісомисливське господарство». Координати: 49° 00' 33" північної широти, 38° 29' 16" східної довготи[1].

Історія[ред. | ред. код]

Заповідне урочище місцевого значення «Вільшаник» оголошено рішенням виконкому Ворошиловградської обласної ради народних депутатів № 300 від 12 липня 1980 р. (в. ч.), № 247 від 28 червня 1984 р.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Загальна площа заповідного урочища — 15,4 га. Цінність мають природні асоціації вільхи у віці понад 100 років, що зростають в заплаві Сіверського Дінця з озером. Середня висота дерев — 26,0 м, середній діаметр стовбурів — 32,0 см. Ділянка є еталоном високопродуктивного заплавного чорновільшаника в степових умовах сходу України.

Рослинний світ[ред. | ред. код]

В заповідному урочищі домінують природні насадження вільхи чорної. У підліску зростають жостір проносний, свидина криваво-червона, черемха. Трав'яний покрив формують ожина сиза, кропива дводомна, вологолюбні рослини із родин осокових і ситникових.


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Портал «Природа України». Луганська область. Заповідні урочища. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 1 жовтня 2013.

Джерела[ред. | ред. код]