Вільям Гейвард Пікерінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільям Гейвард Пікерінг
William Hayward Pickering
Pickering NASA photo.gif
Народився 24 грудня 1910(1910-12-24)
Веллінгтон
Помер 15 березня 2004(2004-03-15) (93 роки)
Галузь наукових інтересів космонавтика
Заклад Лабораторія реактивного руху Каліфорнійського технологічного інституту
Alma mater Каліфорнійський технологічний інститут
Вчене звання професор
Відомий завдяки: дослідження планет
Нагороди медаль Едісона (1972)
медаль Фарні (1976).

Сер Вільям Гейвард Пікерінг (англ. Sir William Hayward Pickering; 24 грудня 1910(19101224)15 березня 2004) — американський фізик і астроном новозеландського походження.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у Веллінгтоні (Нова Зеландія), в 1932 закінчив Каліфорнійський технологічний інститут. У 1932-1976 працював у цьому інституті (з 1946 — професор, в 1954-1976 — директор Лабораторії реактивного руху). У 1976-1978 — директор Дослідницького інституту при Університеті бензину і корисних копалин у Саудівській Аравії, з 1978 — президент Пікерінгівскої науково-дослідної корпорації. Був членом багатьох урядових і університетських комісій з дослідження космічного простору.

Очолював роботи зі створення перших американських штучних супутників Землі («Експлорер-1» вийшов на навколоземну орбіту 31 січня 1958), а також керував плануванням, розробкою та здійсненням американських програм дослідження Місяця та планет за допомогою автоматичних станцій «Рейнджер», «Сервейор», «Марінер». «Рейнджер-7», «Рейнджер-8», «Рейнджер-9» (1964-1965) перед жорстким примісяченням передали на Землю перші детальні великомасштабні фотографії місячної поверхні. Апарати серії «Сервейор» (1966-1967) здійснювали м'яку посадку на Місяць і виконували різноманітні дослідження місячної поверхні, зірок, планет, сонячної корони. «Марінер-2» в 1962, пройшовши на відстані 33600 км від Венери, передав на Землю наукову інформацію про атмосферу і температуру поверхні планети, «Марінер-5» (1967) досліджував Венеру з пролітної траєкторії. «Марінер-4» в 1965 успішно досліджував Марс з пролітної траєкторії і сфотографував його, на переданих на Землю знімках вперше були виявлені кратери на поверхні планети. «Марінер-6», «Марінер-7» (1969) і «Марінер-9» (1971-1972) провели докладніше вивчення атмосфери і поверхні Марса. Під час польоту «Марінера-10» (1974) було продовжено дослідження Венери, а потім отримані перші детальні знімки поверхні Меркурія і зроблені спроби виявлення на ньому атмосфери.

Відзнаки і нагороди[ред.ред. код]

Член Національної АН США, член Новозеландського королівського товариства, Міжнародної академії астронавтики, президент Міжнародної астронавтичної федерації (1965-1966).

Премія імені Дж.Вайлда Американського ракетного товариства (1957), медаль імені Х.Колумба (Генуя, 1964), премія імені А.Галабера Міжнародної астронавтичної федерації (1965), премія Годдарда Національного космічного клубу (1965), медаль Едісона інституту інженерів з електротехніки та електроніки (1972), Національна наукова медаль уряду США (1976), медаль Фарні Інституту Франкліна (1976).

Джерела[ред.ред. код]