Вільям Гібсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільям Гібсон
William Gibson
Вільям Гібсон, 2008
Вільям Гібсон, 2008
Дата народження 17 березня 1948(1948-03-17) (67 років)
Місце народження Конвей, Південна Кароліна, США
Національність американець
Мова творів англійська
Жанр кіберпанк, стімпанк, посткіберпанк
Премії

«Неб'юла», «Г'юґо», Премія Філіпа Кіндреда Діка

WilliamGibsonbooks.com

Ві́льям Гі́бсон (англ. William Gibson 17 березня 1948) — канадський письменник-фантаст, засновник кіберпанку.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в місті Конвей, штат Південна Кароліна. З 1968 року постійно проживає за межами США. З 1972 року мешкає в Ванкувері. Випускник університету британської Колумбії за фахом «філологія». Першою науковофантастичною публікацією стало оповідання «Осколки голографічної троянди» (1977).

Творчість[ред.ред. код]

У першій половині 1980-х років, крім інших оповідань, опублікував «Джонні-Мнемонік» (1981) і «Палаючий Хром» (1982), якими практично відкрили новий напрямок у фантастиці, який пізніше одержав назву «кіберпанк». 1984 року Гібсон видав роман «Нейромант», який став класичним твором в стилі «кіберпанк». Гібсон, не маючи на той момент практично ніякого досвіду роботи з комп'ютером, висунув і розробив ідеї кіберпростору і віртуальної реальності, що були технічно реалізовані через кілька років — причому пріоритет ідеї Гібсона визнавався всіма розробниками.

1986 року вийшов роман «Граф Нуль», а роман «Мона Ліза овердрайв» (1988) залучив мільйони читачів. Деякі твори Гібсона створені в співавторстві з Брюсом Стерлінгом.

При гострому сюжеті насичував твори описами ґаджетів. Пророкував, що центром постіндустріального суспільства стане Японія. Рушійною силою глобалізації бачив діяльність транснаціональних корпорацій. При цьому, світ майбутнього в описі Гібсона — не дуже приємне місце. Життя суспільства в ньому повністю підпорядковане інтересам ворогуючих корпорацій.

Проза Гібсона має яскраво виражений соціально-психологічний і соціально-філософський характер, він вважається одним з найкращих стилістів сучасної американської літератури.

Лауреат премій «Г'юґо», «Неб'юла» і нагороди імені Філіпа К. Діка (1985).

За його оповіданнями знято два фільми: «Джонні-Мнемонік» (1995) і «Готель „Нова Троянда“» (1998).

Бібліографія[ред.ред. код]

Романи[ред.ред. код]

  • Трилогія «Кіберпростір» (Cyberspace Trilogy, 1984-1988)
  1. Нейромант (Neuromancer, 1984)
  2. Граф Нуль (Count Zero, 1986)
  3. Мона Ліза Овердрайв (Mona Lisa Overdrive, 1988)
  • Різницева машина (також «Машина різниць»; The Difference Engine, у співавторстві з Брюсом Стерлінгом, 1990)
  • Трилогія «Міст» (Bridge Trilogy, 1993-1999)
  1. Віртуальне світло (Virtual Light, 1993)
  2. Ідору (Idoru, 1996)
  3. Усі вечірки завтрашнього дня (All Tomorrow's Parties, 1999)
  • Розпізнавання образів (Pattern Recognition, 2003)

Оповідання[ред.ред. код]

  • Осколки голографічної троянди (Fragments of a Hologram Rose, 1977)
  • Континуум Гернсбека (The Gernsback Continuum, 1981)
  • Джонні-Мнемонік (Johnny Mnemonic, 1981) перекладено українською / екранізовано 1995
  • Hinterlands (1981)
  • Готель «Нова Троянда» (New Rose Hotel, 1981) / екранізовано 1998
  • The Belonging Kind (у співавторстві з Брюсом Стерлінгом, 1981)
  • Палаючий Хром (Burning Chrome, 1982)
  • Red Star, Winter Orbit (у співавторстві з Брюсом Стерлінгом, 1983)
  • Зимовий ринок (The Winter Market, 1985)
  • Dogfight (у співавторстві з Майклом Свонвіком, 1985)
  • Doing Television (1990)
  • Skinner's Room (1990)
  • Cyber-Claus (1991)
  • Thirteen Views of a Cardboard City (1997)
  • Hippy Hat Brain Parasite

П'єси[ред.ред. код]

  • The Miracle Worker — Створила диво (1959). Про Гелен Келлер, екранізовано 1962

Статті[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]